01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
22.04.08 р. № 19/93
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Фаловської І.М. (доповідач по справі),
суддів:
Мостової Г. І.
Писаної Т.О
судді-доповідача Фаловської І.М.
при секретарі судового засідання Рустам'яні Е.А.
розглянувши матеріали апеляційної скарги закритого акціонерного товариства «Кременчуцький лікеро-горілчаний завод»на рішення господарського суду Полтавської області від 08.11.2007 року
у справі № 19/93 (суддя Безрук Т.М.)
за позовом приватного підприємства «Дарія», м. Запоріжжя
до закритого акціонерного товариства «Кременчуцький лікеро-горілчаний завод», м. Кременчук, Полтавська область
про стягнення 112 284,53 грн.
В судове засідання представники сторін не з'явились.
В березні 2007 року приватне підприємство «Дарія»(далі -ПП «Дарія», позивач) звернулось до господарського суду Полтавської області із позовною заявою до закритого акціонерного товариства «Кременчуцький лікеро-горілчаний завод»(далі -ЗАТ «Кременчуцький лікеро-горілчаний завод», відповідач) про стягнення 112 284,53 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на не виконання відповідачем зобов'язань відповідно до існуючих між сторонами правовідносин, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість в розмірі 107 284,53 грн.(з урахуванням уточнень позовних вимог № 0528/1 від 28.05.2007 р.).
Відповідач у справі позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 08.11.2007 року у справі № 19/93 позовні вимоги задоволено повністю, та стягнуто з ЗАТ «Кременчуцький лікеро-горілчаний завод»на користь ПП «Дарія»- 98 483, 59 грн. - основного боргу, 8 800, 94 грн. -пені.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням господарського суду Полтавської області відповідач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити ПП «Дарія»у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, скаржник посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не в повному обсязі з'ясував усі обставини, що мають значення для справи та зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим останнє підлягає скасуванню з підстав, викладених у тексті скарги.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.02.2008 р. апеляційна скарга відповідача була прийнята до провадження і призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні на 11.03.2008 р. за участю представників сторін у складі колегії суддів: головуючого судді -Фаловської І.М., суддів Мостової Г.І. та Писаної Т.О.
Сторони у справі про час та місце засідання суду належним чином були повідомлені.
На вимогу ухвали апеляційної інстанції від 11.02.2008 р., ПП «Дарія»скористалось наданим йому ст. 96 ГПК України процесуальним правом та подало до канцелярії апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення від 08.11.2007 р. у справі № 19/93 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у тексті відзиву.
Ухвалою заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.04.2008 р. продовжено строк апеляційного провадження у справі № 19/93.
У відповідності до ухвали апеляційної інстанції від 11.03.2008 р. розгляд справи було відкладено до 08.04.2008 р.
До загального відділу апеляційного господарського суду 17.03.2008 р. та 31.03.2008 р. від відповідача надійшли клопотання № 0330 від 06.03.2008 р. та № 0398 від 27.03.2008 р. про розгляд справи без участі його представника, в зв'язку з неможливістю забезпечити явку останнього, які апеляційним судом були задоволені.
В судове засідання 22.04.2008 р. представники сторін не з'явились, про причини своєї неявки суд не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга ЗАТ «Кременчуцький лікеро-горілчаний завод»на рішення господарського суду Полтавської області від 08.11.2007 р. не підлягає задоволенню, однак рішення місцевого господарського суду необхідно змінити, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
А як зазначається в частині першій ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами в 2004-2007 роках існували господарські правовідносини, щодо поставок товару лікеро-горілчаної тари. Ці правовідносини були урегульовані як шляхом позадоговірних відносин (на підставі рахунків-фактур та накладних) так і шляхом укладення договорів поставки продукції.
Відповідно до позовної заяви та заяви про уточнення позовних вимог від 28.05.2007 року, позивач стверджує, що відповідач заборгував йому 98 483,59 грн. основного боргу за період з 28.09.2004 р. по 29.05.2007 р. та пені 8 800,94 грн. за договором № 1213/05/3В від 13.12.2005 р.
Відповідач у відзиві на позовну заяву № 8381-8382 від 23.04.2007 р. заперечує проти розміру заборгованості, вказуючи, що позивач не подав документів, що підтверджують цю суму, не заперечуючи при цьому, про існування господарських правовідносин з позивачем. А також зазначає, що договір № 1213/05/3В від 13.12.2005 р. фактично є неукладеним.
З метою встановлення дійсного розміру заборгованості за вказаний позивачем період, місцевим господарським судом обґрунтовано було призначено по справі ухвалою від 29.05.2007 р. судову бухгалтерську експертизу. Висновок якої № 494 від 28.09.2007 р. правомірно взято господарським судом Полтавської області до уваги в частині встановленого експертом розміру заборгованості в сумі 98 483, 59 грн. основного боргу за вказаний період.
Крім цього, місцевим судом вірно встановлено наступні обставини справи.
02.04.2004 р. між ПП «Дарія»(за договором -виробник) та ЗАТ «Кременчуцький лікеро-горілчаний завод»(за договором -споживач) укладено договір № 407/2. За умов даного договору виробник виробляє та здійснює поставку, а споживач приймає продукцію та здійснює оплату. Даний договір був укладений терміном до 31.12.2004 р.
На виконання умов договору та відповідно товарних і податкових накладних за період з 25.10.2004 р. по 21.12.2004 р ПП «Дарія»відвантажило на користь ЗАТ «Кременчуцький лікеро-горілчаний завод»продукцію на загальну суму 34 750,95 грн. Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків сальдо станом на 28.09.2004р. складає 55 554,62 грн. на користь ПП «Дарія». Відповідно до даних про рух коштів на розрахунковому рахунку позивача, на протязі 2004 року ЗАТ «Кременчуцький лікеро-горілчаний завод»сплатив ПП «Дарія»за отриману продукцію 43 080,09 грн.
Таким чином, станом на 01.01.2005 року ЗАТ «Кременчуцький лікеро-горілчаний завод»мав заборгованість перед ПП «Дарія»в сумі 47 225,48 грн.(55 554,62+34 750,95-43 080,09), що підтверджується видатковими накладними, довіреностями (т. 1, а.с. 237-248) та висновком експертизи в цій частині.
Далі, протягом 2005 року правовідносини між сторонами були врегульовані усним договором. Відповідно товарних і податкових накладних за період з 12.01.2005 р. по 26.12.2005 р. ПП «Дарія»відвантажило на користь ЗАТ «Кременчуцький лікеро-горілчаний завод»продукцію (гофропіддони та гофрокоробки) на загальну суму 321 081,14 грн. Відповідно до даних про рух коштів на розрахунковому рахунку позивача, на протязі 2005 року ЗАТ «Кременчуцький лікеро-горілчаний завод»сплатив ПП «Дарія»за отриману продукцію 311 137,04 грн.
Таким чином, станом на 01.01.2006 року ЗАТ «Кременчуцький лікеро-горілчаний завод»мав заборгованість перед ПП «Дарія»в сумі 57 169,58 грн. (47 225,48+321 081,14-311 137,04), що підтверджується видатковими накладними довіреністю (т. 1, а.с. 124-189) та висновком експертизи в цій частині.
Далі, як підтверджується матеріалами справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, правовідносини між сторонами врегульовано договором № 1213/05/3В від 13.12.2005 р. (т.1, а.с. 8-10). Відповідно до умов вказаного договору, ПП «Дарія»(за договором -виробник) та ЗАТ «Кременчуцький лікеро-горілчаний завод»(за договором -покупець) попередньо ознайомлені з вимогами цивільного законодавства щодо недійсності правочинів, перебуваючи при здоровому розумі, ясній пам'яті та діючи добровільно, розуміючи значення своїх дій та правові наслідки договору домовились про наступне, а саме: пунктом 1.1 виробник зобов'язується виготовити та поставити, а покупець прийняти та своєчасно оплатити продукцію; згідно п.п.6.1. договір вступає в силу з дня підписання і діє до 31 грудня 2006 р. На виконання умов договору позивач в період з 01.01.2006 р. по 04.10.2006 р. виготовив і поставив товар на загальну суму 227 114,51 грн., що підтверджується накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи (т.1, а.с. 20-81).
Відповідно до п.3.3 договору відповідач зобов'язується оплатити поставлену продукцію не пізніше 30 календарних днів з дати поставки.
Відповідач частково виконав своє зобов'язання та оплатив отриману продукцію в сумі 185 800,50 грн. Отже, заборгованість останнього за період з 01.01.2006 р. по 04.10.2006 р. складає 41 314,01 грн.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до вимог Кодексу та умов договору. Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідач не надав доказів оплати поставленого товару до матеріалів справи.
З огляду на вищевикладене, у відповідача станом на 30.06.2007 р. існує борг перед позивачем в сумі 98 483,59 грн. (57 169,58+227 114,51-185 800,50 = 98 483,59), що також підтверджується висновком експертизи.
Таким чином місцевим судом правомірно не взято до уваги твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву відносно існуючої заборгованості, оскільки, його власні розрахунки не підтверджуються належними доказами, зокрема такими, які свідчать про оплату ним отриманого від позивача товару за вказаний період.
Крім цього, відповідач не з'являвся в судові засідання 11.03.2008 р., 08.04.2008 р., 22.04.2008 р. та не виконав вимоги ухвали Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.02.2008 р., не подав письмове обґрунтування вимог апеляційної скарги, не навів свій контррозрахунок суми заборгованості.
Також, відповідач на вимогу експерта відповідно до клопотання про надання додаткових матеріалів, не подав витребуваний у нього пакет первинних документів бухгалтерського обліку, посилаючись на їх вилучення правоохоронними органами, в зв'язку із розслідуванням кримінальної справи відносно колишніх посадових осіб останнього.
Однак, при проведенні зустрічної податкової перевірки Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією, на вимогу відповідно до листа № 779 від 29.08.2007 р. відповідач, також не подав пакет первинних бухгалтерських документів, посилаючись, що вищезазначені документи знаходяться у Полтавському відділенні Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз по господарській справі № 19/93.
З огляду на зазначене вище вбачається, що твердження відповідача відносно місця знаходження витребуваних документів є різними і це свідчить про те, що останній без поважних причин не виконав вимоги клопотання експертної установи та навмисно не подав витребувані документи.
Крім цього, апеляційним господарським судом не взято до уваги твердження відповідача, щодо визнання договору № 1213/05/3В від 13.12.2005 р. неукладеним. Оскільки, даний договір (а.с. 8-10, т.1) підписаний сторонами, визначено предмет, ціну та строк дії договору відповідно до норм чинного законодавства.
Далі, що стосується нарахування пені, то згідно із п. 5.2 договору № 1213/05/3В від 13.12.2005 р. за прострочку оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки від суми боргу.
За таких обставин позивач керуючись п. 5.2 договору просить стягнути з відповідача пеню за період з 14.06.2006 р. по 12.03.2007 р.
З аналізу вищевказаних норм чинного законодавства, а також при повній та всебічній перевірці в апеляційній інстанції обставин справи, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду підтримує висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваному рішенні, щодо задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з ЗАТ «Кременчуцький лікеро-горілчаний завод»98 483,59 грн. основного боргу, а вимоги, що стосуються стягнення пені підлягають зміні, відповідно до проведеного апеляційним господарським судом власного розрахунку пені. Отже, рішення місцевого суду в частині стягнення пені у сумі 8 800,94 грн. необхідно змінити, стягнувши з відповідача 7 822,19 грн. Про що не заперечував сам позивач, подавши уточнений розрахунок пені від 07.04.2008 р. до апеляційної інстанції.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Проте, ЗАТ «Кременчуцький лікеро-горілчаний завод»як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції не надано жодного доказу, який підтвердив би факт відсутності існуючої заборгованості перед ПП «Дарія».
Отже, доводи скаржника з приводу скасування оскаржуваного рішення, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів апеляційної інстанції до уваги та відхиляються як безпідставні, оскільки є необґрунтованими та не підтверджуються ані матеріалами справи, ані чинним законодавством.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного суду, на підставі наявних в справі матеріалів та отриманих від сторін в процесі апеляційного провадження пояснень, вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, а рішення місцевого суду необхідно змінити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на ЗАТ «Кременчуцький лікеро-горілчаний завод»повністю.
Керуючись ст.ст. 49, 99 -102, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Кременчуцький лікеро-горілчаний завод»на рішення господарського суду Полтавської області від 08.11.2007 року у справі № 19/93 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Полтавської області від 08.11.2007 р. у справі № 19/93 змінити
3. Резолютивну частину рішення викласти в новій редакції:
«1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з закритого акціонерного товариства «Кременчуцький лікеро-горілчаний завод»(м.Кременчук, вул.Чкалова, 8/28, ЄДРПОУ 30941194, р/р 260012109, АКБ «МТ-Банк», МФО 331304) на користь приватного підприємства «Дарія»(м.Запоріжжя, проспект Леніна, 43, кв. 2, ЄДРПОУ 25481681, р/р 26004854901, АБ «Металург», МФО 31358) 98 483 (дев'яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят три) грн. 59 коп. - основного боргу, 7 822 (сім тисяч вісімсот двадцять дві) грн. 19 коп. - пені, 1 063 (одна тисяча сто двадцять дві) грн. 06 коп. - державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.».
4. Доручити місцевому господарському суду видати наказ.
5. Матеріали справи № 19/93 повернути до господарського суду Полтавської області.
Головуючий суддя: Фаловська І.М.
Судді:
Мостова Г. І.
Писана Т.О
Дата відправки 08.05.08