Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "03" лютого 2009 р.
Справа № 11/1192-НМ
Господарський суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Маріщенко Л.О.
при секретарі Осіпчук О.В.
за участю представників сторін:
від позивача Ващенко П.І. - доручення №383/03 від 02.02.2009р.
від відповідача Лозицька Л.В. - голова правління.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Сільського споживчого товариства "Раставицьке" (смт. Ружин)
до Управління Пенсійного фонду України в Ружинському районі (смт.Ружин)
про визнання нечинним рішення №10 від 31.01.2007р.
Позивачем подано позов до відповідача про визнання недійсним акт №1про результати документальної перевірки, про визнання протиправним проведення відповідачем перевірки, про визнання нечинним рішення №10 про застосування фінансових санкцій.
18.05.2007р. ухвалою господарського суду було порушено провадження в частині визнання нечинним рішення №10 від 31.01.2007р.
Ухвалою господарського суду від11.03.2008р. провадження у справі було зупинено, призначено проведення судово-бухгалтерської експертизи, зобов'язано позивача оплатити вартість проведення експертизи.
Згідно Листа експерта-економіста експертиза проведена не була в зв'язку з не оплатою позивачем вартості проведення експертизи.
11.12.2008р. провадження у справі поновлено.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав заявлених в позовній заяві.
Відповідач позовні вимоги заперечив, надав письмовий відзив.
Дослідивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-
Відповідачем по справі, згідно наказу по управлінню №95 від 14.12.2006р. та на підставі посвідчення, виданого начальником управління Пенсійного фонду України в Ружинському районі за №2 від 05.08.2002р. з 18.01.2007р. по 19.01.2007р. була проведена позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з врахуванням вимог п.3а Указу Президента України від 23.07.1998р. №817/98 "Про деякі заходи з дорегулювання підприємницької діяльності" з питань дотримання позивачем законодавства щодо правильності обчислення, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов'язання зі збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, погашення штрафних санкцій та пені з часу утворення підприємства.
На підставі даної перевірки позивачем було складено Акт №1 від 19.01.2007р. про результати документальної перевірки щодо своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування позивачем.
Відповідно до даного Акту позивачем несвоєчасно перераховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з лютого 2004 року по грудень 2006 року.
Станом на 31.12.2006р. за результатами перевірки позивач має заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за грудень 006 року в сумі 1292,40 грн.
31.01.2007р. відповідачем було видано Рішення №10 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату позивачем страхових внесків на суму 5089,60 грн. та 1049,97 грн. пені.
Позивач з даним рішенням не погоджується та просить його скасувати з наступних підстав.
Зазначає, що перевірка проведена з порушенням п.3 - а Указу Президента України №817 від 23.07.1998р., а саме: дана перевірка не була передбачена в планах роботи контролюючого органу.
Вказує, що з метою уникнення надмірної сплати страхових внесків за найманих працівників платниками єдиного податку суму коштів, що спрямовується до Пенсійного фонду у вигляді частини ставки єдиного податку, зараховується в рахунок сплати страхових внесків.
На думку позивача, відповідач не врахував вимоги стст.1, 2 закону України "Про вирішення питань щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з не розподілом Державним казначейством України частини податків до ПФУ, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - І кварталу 2005 року" від 16.03.2006р. №3583.
Відповідач позовні вимоги заперечив, вказав, що позивач перебував на загальній системі оподаткування, і лише з листопада 2004 року отримав свідоцтво на сплату єдиного податку.
Звертає увагу на те, що Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" має пріоритетне значення перед Указом Президента України.
Зазначає, що спростовується твердження позивача щодо несвоєчасного перерахування Державним казначейством грошових коштів.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд в задоволенні позовних вимог відмовляє з наступних підстав.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058 - IV визначає платників страхових внесків, порядок нарахування, обчислення та сплати (стягнення) страхових внесків.
Згідно з ч.6 ст.20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду
Відповідно до ст. ст. 14, 15, 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" КПЖРЕП №4 є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та несе обов'язки з нарахування, обчислення і сплати страхових внесків в установлені строки та в повному обсязі.
Нараховані за рішенням від 31.01.2007р року №10 фінансові санкції, були застосовані до позивача, в зв'язку з несвоєчасною сплатою сум страхових внесків за 2004 - 2006 рік, що підтверджується розрахунком фінансових санкцій та пені по особовому рахунку позивача за період з 27.02.2004 р. по 31.12.2006 р. (а.с. 30 - 32).
Господарським судом не приймаються до уваги посилання позивача на Указ Президента України від 23.07.1998р. №817, оскільки відповідно до ч.3 ст.1 Закону України "Про систему оподаткування", ставки, механізм стягнення зборів - обов'язкових платежів і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законами України, окрім законів про оподаткування.
Спеціальним законом, що встановлює ставки, механізм стягнення і пільги щодо сплати збору є Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Несвоєчасність сплати страхових внесків позивач не оспорив.
Правова позиція позивача, щодо незаконності проведення позапланової перевірки спростовується Постановою Правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003р. №6-5 про Правила проведення планових, позапланових та зустрічних перевірок фінансово-господарської діяльності платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та основним законом.
Відповідно до п.2 ч.9 ст.106 Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:
- 10% своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;
- 20 % зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;
- 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1% зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Частиною 6 ст.18 Закону передбачено, що законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Окрім того, відповідно до ст.46 Конституції України право громадян на соціальний захист (в т.ч. отримання пенсії) гарантується шляхом сплати страхових внесків підприємствами установами організаціями у відповідності до законодавства. Статтею 212-1 КК України передбачена кримінальна відповідальність за ухилення під сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, в разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальник позбавляє застрахованих осіб (своїх працівників), гарантованого Конституцією права на отримання пенсії, адже лише за умови сплати страхових внесків громадяни набувають право на страховий стаж, а відповідно на пенсію.
Частиною 10 статті 20 Закону встановлено, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Частиною 12 ст.20 Закону передбачено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
За таких обставин, враховуючи те, що позивачем не доведено своєчасність сплати страхових внесків, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
В задоволенні позову відмовити
Постанова господарського суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подачі заяви, а в разі складення постанови суду у повному обсязі відповідно до ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя
Маріщенко Л.О.
дата підписання 06.02.09 р.
Друк:
1 - в справу
2 - позивачу
3 - відповідачу