"28" січня 2009 р.
10:50
Справа № 17/179/07
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
при секретарі Колесниковій В.В.,
за участю представників сторін:
від позивача -Болдирева Х.С., довіреність № б/н від 26.01.2009 року;
від відповідача -Лях Н.В., довіреність № б/н від 22.04.2007 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/179/07
За позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 41,
До Санітарно-епідеміологічної станції м. Первомайська та Первомайського району, м. Первомайськ, вул. Революції, 32,
про: виконання рішення держінспекції,-
Позивач звернувся з адміністративним позовом до Санітарно-епідеміологічної станції про виконання рішення держінспекції.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним:
З 30 листопада по 4 грудня 2006 р. Державною інспекцією з контролю за цінами в Миколаївській області було проведено перевірку санітарно-епідеміологічної станції м. Первомайська та Первомайського району (надалі - відповідач) з питання додержання державної дисципліни цін.
Вказаною перевіркою встановлено, що відповідач, в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2003 № 1351 «Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби»застосував тарифи на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату в розмірах, що перевищують встановлені фіксовані.
В результаті вказаного порушення Відповідач отримав необґрунтовану виручку в розмірі 6 405 грн.
Цей факт підтверджується актом перевірки від 4 грудня 2006 року № 172 та розрахунком до нього, від підпису яких Відповідач відмовився та надав заперечення.
Заперечення держінспекція цін уважно розглянула та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав:
по- перше : підтверджуючи правомірність своїх дій по нарахуванню податку на додану вартість до тарифів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2003 № 1351 «Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби», Відповідач надав листа Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції від 13.10.2003 року № 8052/10/31-00, в якому зазначено, що роботи та послуги санітарно-епідеміологічної станції підлягають обкладенню ПДВ на загальних підставах за ставкою 20%.
Держінспекція цін погоджується з даним твердженням.
Однак Відповідач не врахував, що податок на додану вартість вже був врахований в тарифах, затверджених постановою КМУ від 27.08.2003 року № 1351, що підтверджується наступним: відповідно до ст. 8 Закону України «Про ціни і ціноутворення»від 03.12.1990 року державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів) та граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів. Згідно з ст. 9 зазначеного Закону державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і. послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.
Статтею 4 того ж Закону визначення переліку продукції, товарів і послуг, державних фіксованих та регульованих цін і тарифів віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України.
Статтею 35 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»Кабінету Міністрів України надані повноваження щодо ? визначення переліку та тарифів на платні послуги, що надаються закладами санітарно-епідеміологічної служби.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1351 від 27.08.2003 року «Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби»затверджено тарифи на послуги, що надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби. У затверджених Кабінетом Міністрів України тарифах податок на додану вартість включається до тарифу і є обов'язковим для застосування виходячи з ст. 2 Закону України «Про ціни та ціноутворення».
Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» базою оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових) платежів, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.
Згідно п. 7.2.1. статті 7 вищезазначеного Закону базою оподаткування є ціна продажу без врахування податку на додану вартість і повинна бути зазначена окремим рядком у податковій накладній, яку платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу. В податковій накладай також зазначається сума податків, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Отже, тарифом на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами і закладами державної санітарно-епідеміологічної служби є загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на. додану вартість, що є обов'язковим реквізитом податкової накладної. Крім того, згідно діючого порядку ціноутворення тарифи встановлюються з урахуванням кінцевої вартості послуг для споживача, тому тариф включає податок на додану вартість.
З постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 року № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів), якою затверджуються повноваження центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій щодо регулювання (встановлення фіксованих та граничних рівнів цін (тарифів), торгівельних (постачальницько-збутових) надбавок, нормативів рентабельності, запровадження обов'язкового декларування зміни) цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг»вбачається, що Кабінет Міністрів України, як центральний орган виконавчої встановлює саме фіксовані та граничні рівні цін (тарифів), а відтак безпідставним є посилання відповідача па недоведеність того, що затверджені Кабінетом Міністрів України тарифи є фіксованими.
З огляду на вищенаведене, вважаємо, що додавання податку на додану вартість до тарифів (прейскурантів) на роботу; і послуги, які виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби є неправомірними і таким, що протирічить чинному законодавству України.
по-друге : Відповідач посилається на Указ Президента України від 10.06.1997 року № 503/97 як доказ того, що постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 року № 662 набрала чинності з моменту оприлюднення, а не з моменту її прийняття.
Однак, відповідно до п. 5 Указу Президента України від 10.06.1997 № 503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності»нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах.
Акти Кабінету Міністрів України, які визначають права і обов'язки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях.
Постанова Кабінету Міністрів України від 11 травня 2006 року № 662 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2002 р. № 1544 і від 27 серпня 2003 року № 1351»вносить зміни до зазначених в назві постанов в частині зміни тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, а ніяким чином не визначає права і обов'язки громадян, як то право на життя, здоров'я, повагу до гідності і т.д.
Також необхідно зазначити, що відповідно до ч.14 п. 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 30.12.1997 року № 1396/97, Мінюст України відповідно до покладених на нього завдань надає роз'яснення чинного законодавства державним органам, підприємствам, установам і організаціям.
Листом від 06.07.2006 року № 34-26-2336 Міністерство юстиції України на запит Міністерства охорони здоров'я надало роз'яснення щодо набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 11 травня 2006 року № 662 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2002 року № 1544 і від 27 серпня 2003 року № 1351».
А саме постанова Кабінету Міністрів України від 11 травня 2006 року № 662 набрала чинності з моменту її прийняття - 11 травня 2006 року.
Таким чином, на підставі акту від 4 грудня 2006 року № 172 та відповідно до ст.14 Закону «Про ціни і ціноутворення», п. 1.3, 1.4, 1.6 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами від 03.12.2001 року № 298/519 (за реєстр. В Міністерстві юстиції України 18.12.2001 року № 1047/6238) а також п. 5, 6 Положення про державну інспекцію з контролю за цінами в Миколаївській області (затверджено Наказом Державної інспекції з контролю за цінами від 29 03.2001 року № 9), Державною інспекцією з контролю за цінами в Миколаївській області прийняте рішення від 8 грудня 2006 року № 112 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на загальну суму 19215 грн.
Один екземпляр вказаного рішення було направлено підприємству разом з вимогою про усунення виявлених порушень державної дисципліни цін для самостійного виконання (лист держіспекції цін від 13.12.2006 року № 10/15 - 1705, поштова квитанція № 2094 від 20.12.2006 року). До цього часу Відповідач рішення № 112 від 08.12.2006 року не виконав і доказів сплати до держінспекції не надав.
Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою суду від 05.04.2007 року за клопотанням відповідача було зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 17/234/07, де предметом розгляду було правомірність рішення держінспекції № 112 від 08.12.2006 року, на підставі якого було пред'явлено позов.
Ухвалою суду від 20.10.2008 року було поновлено провадження у справі у зв'язку з клопотанням відповідача, в якому він зазначив, що постанову по справі № 17/234/07, якою було скасовано рішення Держінспекції № 112 від 08.12.2006 року ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2008 року залишено без змін.
В матеріалах справи наявна копія ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2008 року, якою постанову по справі № 17/ 234/07 було залишено без змін, а апеляційна скарга інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, враховуючи наведене, у позивача відсутні підстави для задоволення позову і тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 161-163 КАС України, господарський суд, -
В задоволенні позову Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня її проголошення, якщо не подано заяву про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду скарги.
Постанову може бути оскаржено в порядку, встановленому ст. 186 КАС України.
Суддя С.М. Коваль
Повний текст постанови складений 07.02.2009 року.
Суддя
С.М.Коваль