Справа № 408/7724/12
Провадження №2/210/382/13
"12" лютого 2013 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого Літвіненко Н. А.
при секретарі Куксенко О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Дністровська», Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа - ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, -
Позивачі звернулися до суду з зазначеним позовом, вказавши в його обґрунтування, що 25 листопада 2011 року о 00:40 год. водій ОСОБА_4, перебуваючи в трудових відносинах з ТОВ «Агрофірма «Дністровська», керуючи автомобілем КАМАЗ, держ.номер НОМЕР_2, належним на праві власності ТОВ «Агрофірма «Дністровська», допустив зіткнення з належним ОСОБА_3 на праві власності автомобілем Volkswagen Transporter, держ.номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого автомобілю Volkswagen Transporter було завдано механічні пошкодження, а його пасажири ОСОБА_2 та ОСОБА_1 отримали легкі тілесні ушкодження. З врахуванням наведеного та страхування ТОВ «Агрофірма «Дністровська» його цивільної відповідальності перед третіми особами від ДТП у ВАТ «НАСК «Оранта» згідно зі страховим полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів позивачі просили стягнути: на користь ОСОБА_1 з ВАТ «НАСК «Оранта» матеріальну шкоду в сумі 184,95 грн., з ТОВ «Агрофірма «Дністровська» моральну шкоду в сумі 20000,00 грн., а також понесені нею судові витрати; на користь ОСОБА_2 з ТОВ «Агрофірма «Дністровська» моральну шкоду в сумі 20000,00 грн., витрати на правову допомогу адвоката та судовий збір; на користь ОСОБА_3 стягнути з ВАТ «НАСК «Оранта» недоплачене страхове відшкодування в рахунок матеріальної шкоди завданої майну в сумі 17088,34 грн., три проценти річних від простроченої суми страхового відшкодування в сумі - 764,38 грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 178,53 грн., з ТОВ «Агрофірма «Дністровська» матеріальну шкоду в сумі 44834,39 грн., моральну шкоду в сумі 20000,00 грн., витрати у зв'язку з проведенням автотоварознавчого дослідження в сумі 900,00 грн. та витрати у зв'язку з викликом на огляд транспортного засобу телеграмою мною також були понесені витрати на суму 123,92 грн., витрати зі сплати судового збору та на правову допомогу адвоката.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 12.02.2013 р. було визнано мирову угоду від 12.02.2013 р., укладену між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, з одної сторони, та ТОВ Агрофірма «Дністровська», третьою особою - ОСОБА_4, з другої сторони, та закрито провадження у даній цивільній справі в частині позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Дністровська» у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди та визнанням її судом, а тому вказані вимоги не підлягають розгляду та вирішенню судом, щодо решти вимог справу розглянуто судом по суті пред'явленого позову.
В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_3 та їх представник адвокат ОСОБА_5 позовні вимоги до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування матеріальної шкоди підтримали та наполягали на їх задоволенні.
Представник ВАТ «НАСК «Оранта» ОСОБА_6 позовні вимог визнав частково, пояснивши суду, що стосовно вимоги ОСОБА_1 щодо відшкодування витрат за лікування у сумі 184,95 грн. представник позивачки вчасно звернувся до страховика з відповідною заявою про отримання страхового відшкодування, а тому вказані позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають повному задоволенню. Стосовно вимоги ОСОБА_3 щодо стягнення на його користь суми недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 17088,34 грн. вважав позов таким, що підлягає частковому задоволенню, пояснивши, що за результатами проведених 04.01.2012 р. та 06.01.2012 р. аварійним комісаром оглядів пошкодженого автомобілю, спеціалістом ВАТ HACK «Оранта» в комп'ютерній програмі «Audatex» (Німеччина) та відповідно до вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів 10.02.2012 р. уповноваженою особою страховика було проведено дослідження автомобілю, держ. номер № НОМЕР_1, але ОСОБА_3, не дочекавшись його результатів звернувся до експерта товарознавця ОСОБА_7, що не суперечить умовам Договору страхування. Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 04/12 від 20.01.2012 р., зробленого експертом товарознавцем ОСОБА_7, заподіяна транспортному засобу шкода дорівнює 94834,39 грн., але договором страхування передбачена безумовна франшиза, розмір якої складає 510,00 грн. Платіжним дорученням № 60045 від 20.09.2012 р. частково перерахувало ОСОБА_3 суму страхового відшкодування у розмірі 32911,66 грн. в рахунок часткового відшкодування матеріального збитку. Тобто залишок суми, яка підтверджена документально і підлягає стягненню з ВАТ «HACK «Оранта», за цією страховою подією дорівнює 16578,34 грн. (50000,00 грн. ліміт відповідальності - 32911,66 грн. сума вже сплаченого страхового відшкодування - 510,00 грн. сума франшизи = 16 578,34 грн.), але на даний час рішення стосовно виплати залишку суми страхового відшкодування у розмірі 16578,34 грн. ВАТ «HACK «Оранта» поки ще не прийнято, у зв'язку з роботою над наданими позивачем документами, після обробки яких та перевірки в подальшому буде прийняте рішення стосовно цього питання.
Вислухавши сторони та їх представників, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні на підставі належних, допустимих, достовірних, взаємопов'язаних між собою у сукупності доказів, встановлені наступні факти та обставини.
25 листопада 2011 року о 00:40 год. мала місце дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої водій ОСОБА_4, перебуваючи в трудових відносинах з ТОВ «Агрофірма «Дністровська», керуючи належним останньому на праві власності автомобілем КАМАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, рухаючись по автодорозі Стрий - Тернопіль - Кіровоград - Знам'янка, поблизу с. Озеро Немирівського району, в напрямку м. Немирів, не обрав безпечної дистанції руху, внаслідок чого допустив зіткнення з належним ОСОБА_3 на праві власності автомобілем Volkswagen Transporter, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, який рухаючись попереду, виявивши несподівану перешкоду для руху, а саме: стадо диких кабанів, різко загальмував.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, а пасажири автомобілю Volkswagen Transporter - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 отримали легкі тілесні ушкодження.
Постановою судді Арцизького районного суду Одеської області від 06 лютого 2012 року у справі № 1502/655/2012 ОСОБА_4 було визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за порушення п.п.12.1, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України, але справу закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до акту CМЕ № 438 від 25.12.2011 року позивачці ОСОБА_1 заподіяно пошкодження, які належить до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричиняють короткочасний розлад здоров'я.
Відповідно до довідки Комунального закладу «Міська поліклініка № 3» м. Кривого Рогу ОСОБА_1 було призначено медикаментозне лікування, вартість якого відповідно до довідки з аптеки про вартість медичних препаратів склала 184,95 грн.
Відповідно до Висновку експертного автотоварознавчого дослідження з визначення матеріального збитку №04/12 від 20 січня 2012 р., наданого судовим експертом-автотоварознавцем ОСОБА_7, що має кваліфікацію судового експерта-автотоварознавця з правом проведення автотоварознавчих експертиз за фахом 12.2 - «Визначення вартості дорожніх транспортних засобів, розмір шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу», сума матеріальної шкоди, заподіяної власнику пошкодженого при ДТП автомобілю «VW Transporter T4 2.5 TDi», реєстраційний номерний знак: НОМЕР_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_5, складає 94834,39 грн.
Спірний автомобіль «VW Transporter T4 2.5 TDi», реєстраційний номерний знак: НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_6.
На підставі страхового полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/1795608 від 11.01.2011 р., строком дії полісу з 00.00 годин 11.01.2011 р. до 10.01.2012 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дністровська» була застрахована його цивільна відповідальність перед третіми особами від ДТП у ВАТ «НАСК «Оранта» з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 50000,00 грн., безумовна франшиза складає 510,00 грн.
Заявою про страхове відшкодування № 02 від 03.01.2012 р. позивачі повідомили страховика про настання страхового випадку.
Платіжним дорученням № 60045 від 20.09.2012 р. ВАТ «НАСК «Оранта» частково перерахувало ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріального збитку суму страхового відшкодування у розмірі 32911,66 грн.
Оцінюючи всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо досліджені наявні у справі докази, відповідно до ст. 212 ЦПК України, та задовольняючи позов, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.
Таким чином, вина ОСОБА_4, встановлена постановою суду у справі про адміністративне правопорушення, в скоєнні ДТП та заподіянні матеріальної та моральної шкоди позивачам вважається доведеною, а тому суд не вправі обговорювати вину відповідача.
Згідно з ч.1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів… тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкода була завдана внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з абз. 3 п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування» N 6 від 27.03.1992 р., не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.ін.).
Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, що застрахувала свою цивільну відповідальність, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування заподіяної нею шкоди.
Таким чином, володільцем джерела підвищеної небезпеки, відповідальним за завдання шкоди майну та здоров'ю позивачів є ТОВ «Агрофірма «Дністровська». Разом з тим ТОВ «Агрофірма «Дністровська» застрахувало свою цивільну відповідальність перед третіми особами від ДТП у ВАТ «НАСК «Оранта» згідно зі страховим полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому в межах ліміту відповідальності за шкоду заподіяну майну та здоров'ю потерпілих, шкода підлягає відшкодуванню страховиком - ВАТ «НАСК «Оранта».
Відповідно до п.п. 9.2, 93 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50000 гривень на одного потерпілого; розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 100000 гривень на одного потерпілого. Зазначене страхове відшкодування виплачуються по кожному страховому випадку, що настав протягом періоду дії відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика.
Згідно з п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається на підставі рішення суду.
Таким чином вимоги позивачів до страховика, заявлені в межах ліміту відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну та здоров'ю потерпілих, підлягають задоволенню за рахунок ВАТ «НАСК «Оранта»
Відповідно до ч.1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Згідно пп. «в» п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»: «в) розмір витрат на ліки, лікування, протезування (окрім протезів з дорогоцінних металів), предмети догляду за потерпілими визначаються на підставі виданих лікарями рецептів, довідок і рахунків про їх вартість.»
Відповідно до п. 23.1. ст. 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є в т.ч. шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого.
Відповідно до п. 12.2 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров'ю потерпілих, не застосовується.
Отже, матеріальна шкода, завдана здоров'ю ОСОБА_1, пов'язана з лікуванням потерпілого та витратами на лікування в сумі 184,95 грн., підлягає відшкодуванню ВАТ «НАСК «Оранта» в повному обсязі.
Крім того, відповідно до ст.ст. 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Згідно з ч.2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Вирішуючи питання про відшкодування матеріальної шкоди на користь позивача ОСОБА_3 за рахунок страховика суд вважає, що з врахуванням суми частково виплаченого ВАТ «НАСК «Оранта» відшкодування матеріального збитку у розмірі 32911,66 грн., ліміту відповідальності в сумі 50000,00 грн. та безумовної франшизи в сумі 510,00 грн., додатковому стягненню з ВАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_3 підлягає страхове відшкодування в рахунок матеріальної шкоди в сумі 16 578,34 грн. (50000,00 грн. - 32 911,66 грн. - 510,00 грн. = 16 578,34 грн.)
При цьому суд вважає, що вимоги позивача ОСОБА_3 про стягнення з ВАТ «НАСК Оранта» трьох відсотків річних від простроченої суми страхового відшкодування в сумі - 764,38 грн. задоволенню не підлягають, оскільки не належать до шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, яка підлягає відшкодуванню страховиком згідно з умовами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до ч.1, 3 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог… Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Отже, стягненню з відповідача на користь ОСОБА_3 підлягають понесені ним судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, та на користь держави витрати зі сплати судового збору, від сплати яких позивачка ОСОБА_1 була звільнена.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 23, 1166, 1172, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 88, 208, 209, 210, 212-215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки - задовольнити частково
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (код ЄДРПОУ 00034186) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди грошові кошти в сумі 184,95 грн. (сто вісімдесят чотири гривні 95 коп.)
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (код ЄДРПОУ 00034186) на користь держави витрати зі сплати судового збору, від сплати яких позивачка звільнена, в сумі 18,50 грн. (вісімнадцять гривень 50 коп.)
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (код ЄДРПОУ 00034186) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) грошові кошти в сумі 16 578,34 грн. (шістнадцять тисяч п'ятсот сімдесят вісім гривень 34 коп.), витрати зі сплати судового збору в сумі 165,78 грн. (сто шістдесят п'ять гривень 78 коп.)
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Н. А. Літвіненко