Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/434/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Тищук Н.О.
Доповідач Белінська І. М.
Іменем України
06.02.2013 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
Белінської І.М. - головуючої,
Гайсюка О.В.,
Франко В.А.,
при секретареві - Напрюшкіній О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 14 грудня 2012 року,
У грудні 2012 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, посилаючись на те, що з поважних причин не мала можливості вчасно подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, яка складається з ощадних книжок з депозитними вкладами її матері, ОСОБА_7, і яка відкрилась після смерті її батька ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 14 грудня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення через невідповідність висновку суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Сторони у судове засідання не з»явились.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, колегія суддів вирішила, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачкою поважності причин пропуску нею встановленого ч.1ст.1270 ЦК України строку для вчинення дій, що свідчать про прийняття спадщини.
Проте, з таким висновком не можна погодитись через його невідповідність обставинам справи, порушення норм цивільного процесуального права, яке призвело до ухвалення неправильного рішення, що відповідно до ст..309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення апеляційним судом нового рішення.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки ОСОБА_7, а ІНФОРМАЦІЯ_1 - її батько ОСОБА_8.
Після смерті батька відкрилась спадщина на депозитні вклади матері.
Нотаріус відмовив позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину через пропуск нею встановленого законом 6-ти місячного строку для вчинення дій, що свідчать про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.3ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
Обгрунтовуючи поважність причин пропуску строку, ОСОБА_5 вказала на те, що смерть обох батьків на протязі короткого часу ( трьох місяців) завдала їй тяжких душевних страждань, спричинили погіршення стану здоров»я. Одночасно захворів її чоловік, який потребував догляду. Крім того, оселившись у будинку, де проживали її батьки до смерті, вона не могла знайти ощадні книжки матері.
Відповідно до ч.3ст.60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Матеріали справи не свідчать про наявність спору між сторонами.
Відкриваючи провадження в цій справі, суд першої інстанції, з»ясувавши, що обставини, на які посилається позивачка як на підставу для задоволення позовних вимог, не підтверджені доказами, мав би, з метою забезпечення правильного вирішення справи, призначити попереднє судове засідання, під час якого попередити позивачку про наслідки невчинення нею процесуальних дій, зокрема, пов»язаних з її обов»язком довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог ( ст..130, ст..10 ЦПК України). Натомість, суд належної підготовки справи до судового розгляду не провів.
Разом з тим, оцінюючи доведеність поважності причин пропуску позивачкою строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивачка є особою похилого віку, якій довелося пережити та організувати поховання обох батьків протягом незначного часу, що могло вплинути на стан її здоров»я та перешкодити вчасному зверненню із заявою про прийняття спадщини.
Зазначені обставини можуть бути визнані поважними причинами пропуску позивачкою, як спадкоємцем першої черги за законом, строку для прийняття спадщини. Крім того, встановлено, що з 20.03.2009 року вона зареєстрована за місцем проживання у будинку, де проживали батьки, який, з її слів, належить їй на праві власності на підставі договору дарування. Інших спадкоємців не встановлено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що позов ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 303, 304, 307, 309, 313-14, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 14.12.2012 року скасувати.
Позов задовольнити. Визначити ОСОБА_5 додатковий строк на 3 місяці з дня набрання цим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її батька ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Кіровограді.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 20 днів з дня набрання ним законної сили.