04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"14" лютого 2013 р. Справа№ 5011-47/12739-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гончарова С.А.
суддів: Смірнової Л.Г.
Тищенко О.В.
при секретарі судового засідання Климович М.І.
за участю представників:
від позивача: Кохан А.І. - за довіреністю
від відповідача: Алексюк М.І. - за довіреністю
від прокуратури: Волік О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна Будівельна Компанія»
на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2012 року
у справі № 5011-47/12739-2012 (суддя Станік С.Р.)
за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна Будівельна Компанія»
про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки
Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача з вимогами про:
1. визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 1,69 га, що знаходиться по вул. Вільшанській, 2-6 у Печерському районі міста Києва, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 16.01.2007 за № 82-6-00399, який укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інноваційна Будівельна Компанія";
2. зобов'язання відповідача повернути Київській міській раді (01044,м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) земельну ділянку площею 1,69 га, кадастровий номер 8000000000:82:138:0098, вартістю 28 718 163,44 грн., що розташована по вул. Вільшанській, 2-6 у Печерському районі м. Києва.
Рішенням господарського суду міста Києва від 30.10.2012 року у справі № 5011-47/12739-2012 (суддя Станік С.Р.) позовні вимоги Заступника прокурора міста Києва задоволено.
Не погодившись з вказаним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Інноваційна Будівельна Компанія» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2012 року у справі № 5011-47/12739-2012 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна Будівельна Компанія» прийнято до розгляду, порушено апеляційне провадження у справі № 5011-47/12739-2012, розгляд справи призначено на 13.12.2012 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2012 року розгляд справи відкладено на 17.01.2013 року.
В судовому засіданні, що відбулось 17.01.2013 року апеляційним судом оголошено перерву до 24.01.2013 року до 11:00 год.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2013 розгляд справи відкладено на 07.02.2013 року.
В судовому засіданні, що відбулось 07.02.2013 року апеляційним судом оголошено перерву до 14.02.2013 року о 14:00 год.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято без урахування всіх обставин справи, з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, апелянтом зазначено про те, що суд, в порушення ст. 27 ГПК України, незаконно відмовив в допуску ОК «Садівниче товариство «Звіриницьке» до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог; судом порушено ст.ст. 22, 4-3 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположніх свобод, оскільки прокурором в позовній заяві зазначено невірну адресу відповідача; судом першої інстанції порушено ст.ст. 4-2, 38, 43, що призвело до прийняття неправильного рішення.
Щодо порушення судом норм матеріального права, скаржник зазначив, що, по-перше, господарський суд неправомірно прийняв до провадження та задовольнив позов прокурора, оскільки порушення чи загрози порушення інтересів держави у даному випадку прокурором належним чином не доведено. По-друге, як зазначає відповідач, суд не мав права визнавати недійсним спірний договір через відсутність судового рішення, яким би було визнано недійсним рішення позивача від 19.07.2005 року, а також через те, що таке є порушенням права відповідача на мирне володіння майном, гарантованого статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.
Також, апелянт зазначив, що суд першої інстанції не взяв до уваги доводи ТОВ «УФРР» щодо пропуску строку позовної давності позивачем - Київською міською радою.
Відповідачем додатково пояснено суду, що при погодженні проекту відведення не було порушено ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України; в матеріалах справи відсутня копія матеріалів проекту відведення; відкликання позитивних висновків не передбачене Порядком погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу) надання земельних ділянок.
Позивач, Київська міська рада, згідно з поданим відзивом, проти доводів апеляційної скарги заперечив, посилаючись на те, що відповідачем не виконано умов висновку від 16.08.2005 року Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, листа Державної служби охорони культурної спадщини від 26.10.2005 року та, таким чином, проект відведення відповідачу земельної ділянки в порушення вимог ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України не погоджено у встановленому порядку; рішення Київської міської ради від 31.10.2006 року не відповідає законодавству України, а тому і спірний договір є недійсним в силу вимог ст.ст. 203, 215 ЦК України, що обумовлює наявність у відповідача обов'язку повернути земельну ділянку.
Відповідач звернувся до апеляційного суду з клопотанням про проголошення повного тексту постанови у даній справі під час судового засідання, на якому судом буде прийнято таку постанову.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення господарський суд повідомляє, коли буде складено повне рішення. Рішення суду, яке містить вступну та резолютивну частини, підписується всім складом господарського суду і додається до справи.
Господарський процесуальний кодекс України не передбачає випадків та обставин, в тому числі в разі заявлення сторонами клопотань з цього приводу, за наявності яких в судовому засіданні має бути обов'язково проголошений повний текст судового рішення.
У даному випадку, складання повного тексту Постанови у даній справі потребує певного часу, що унеможливлює проголошення його повного тексту одразу після закінчення розгляду справи.
З огляду на зазначене, клопотання відповідача про оголошення повного тексту постанови не підлягає задоволенню.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.08.2005 року Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища складено висновок 19-6917 щодо використання земельної ділянки, наявних містобудівних обмежень та умов, які мають враховуватись при затвердженні проекту відведення земельної ділянки. Висновок складено щодо об'єкту, розташованого по вул. Вільшанській, 2, 4, 6 у Печерському районі міста Києва.
Зокрема, зазначеним висновком для вказаної земельної визначені наступні містобудівні обмеження та умови землекористування: отримати згоду Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, як замовника містобудівної документації (ДПТ), згідно розпорядження КМДА № 706 від 17.04.2003; зобов'язати замовника (відповідача) розробити та затвердити в установленому порядку на підставі ДПТ ескізний проект комплексної реконструкції кварталу та на підставі ст. 16 Закону України "Про планування та забудову територій" та п. 4 ст. 42 Земельного кодексу України виконати проект розподілу території кварталу (частини) з метою розмежування земельних ділянок, визначення площі і меж прибудинкових територій існуючих жилих будинків та надлишків земельних ділянок призначених для подальшого спорудження об'єкту і благоустрою території; при підготовці правовстановлюючих документів на земельну ділянку, межі земельної ділянки уточнити містобудівним обґрунтуванням визначення параметрів окремого об"єкта містобудування, розробленого і погодженого в установленому порядку, з урахуванням ст. 42 Земельного кодексу України щодо існуючої житлової забудови; зобов'язати забудовника одержати в Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища архітектурно-планувальне завдання, розробити проектну документацію та отримати дозвіл на будівельні роботи в установленому законодавством порядку; отримати позитивний висновок КП "СУППР"; згідно п. 2.3.9. Правил забудови міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 27.01.2005 № 11/2587 замовнику до початку проектування забезпечити обстеження та фіксацію технічного стану існуючих будинків і споруд, що знаходяться в безпосередній близькості до будівельного майданчика; на підставі п. 2.3.11. Правил забудови міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 27.01.2005 № 11/2587 зобов'язати замовника виконати історико-містобудівне обґрунтування щодо визначення оцінки впливу об'єкта проектування на оточуюче історичне середовище; земельну ділянку надати поза межами червоних ліній вулиць; об'єкт розмістити поза межами охоронних зон інженерних комунікацій; створити та забезпечити умови вільного доступу для прокладання нових, реконструкції та експлуатації існуючих інженерних мереж та споруд, що знаходяться в межах зазначеної території; згідно ст.5 Закону України "Про основи містобудування" урахувати законні інтереси та вимоги власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; питання майново-правового характеру вирішити в установленому законодавством порядку; дотримуватись вимог протизсувного режиму; встановити гранично допустимі поверховість об'єкту та щільність забудови відповідно до вимог п.2.3.1. Правил забудови міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 27.01.2005 №11/2587 та п. 3.7, 3.8 ДБН 360-92**; передбачити влаштування під'їздів та паркінгів, гостьової автостоянки (п.3.11, 7.43, табл.7.5, 7.6 ДБН 360-92**); передбачити комплексний благоустрій та впорядкування території; забезпечити дотримання вимог чинного законодавства з охорони культурної спадщини; керуючись п. 2.2.3. Правил забудови м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 27.01.2005 № 11/2587 надання територій для будівництва об'єктів містобудування здійснюється на конкурсній основі, тому питання визначення замовника-забудовника не входить до компетенції Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища.
У вказаному висновку зазначено, що з урахуванням зазначених вимог, Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища не заперечує проти надання земельної ділянки в короткострокову оренду в установленому законодавством порядку для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового, офісно-торгівельного та спортивно-оздоровчого комплексу з вбудованою інфраструктурою і підземним паркінгом, без права забудови до погодження і затвердження проектної документації в установленому законодавством порядку. Зазначено також, що при невиконанні вище зазначених умов, чинність даного листа (висновку) втрачає свою дію, при цьому усі витрати пов'язані з виконанням робіт по оформленню матеріалів відведення земельної ділянки належать до комерційного ризику замовника.
Листом Печерської районної у місті Києві державної адміністрації від 19.09.2005, повідомлено про те, що на виконання рішення Київської міської ради від 30.06.2005р. № 375/3051 „Про проведення слухань „Про збереження історичної забудови та природного середовища м. Києва", Печерською райдержадміністрацією та Печерською районною у м. Києві радою були проведені громадські слухання, які показали, що позиція мешканців району в питаннях будівництва та відведення земельних ділянок в зелених зонах міста стала більш активною та обґрунтованою. Зважаючи на складний рельєф, обов'язково виконати допроектні геологічні вишукування з врахуванням будівництва нових об'єктів. Враховуючи викладене, Печерська райдержадміністрація вважає за можливе підтримати клопотання ТОВ „Інноваційна Будівельна Компанія" щодо розроблення проекту відведення земельної ділянки за адресою: вул. Вільшанська, 2,4,6 у Печерському районі для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового, офісного-торгівельного та спортивно-оздоровчого комплексу з вбудованою інфраструктурою і підземним паркінгом при умові виконання рішення Печорської районної у місті Києві ради від 31.03.2005р. № 12 „Про позицію Печорської районної у місті Києві ради щодо припинення та відведення окремих земельних ділянок, що викликало соціальну напругу", а саме, питання комплексної забудови розглядати відповідно до детального плану території Печорського району з урахуванням громадських слухань мешканців району, Правил забудови м. Києва, за погодженням з постійними комісіями з питань житлово-комунального господарства, будівництва, землекористування та охорони навколишнього середовища та з питань депутатської діяльності, законності та захисту прав громадян.
Комунальним підприємством "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт" 19.10.2005 року складено висновок № 8/1-1520 щодо відведення земельної ділянки для будівництва житлового офісно-торгівельного та спортивно-оздоровчого комплексу з вбудованою інфраструктурою і підземним паркінгом на вул. Вільшанській, 2, 4, 6.
Згідно цього висновку, земельна ділянка, намічена під будівництво житлового офісно-торгівельного та і спортивно-оздоровчого комплексу з вбудованою інфраструктурою і підземним паркінгом, приурочена до зсувонебезпечного схилу, є складною в інженерно-геологічному відношенні (потребує виконання робіт протизсувного захисту. На земельній ділянці, в підніжжі схилу (біля автопідприємства по вул. Кіквідзе, 17), знаходиться протизсувна підпірна стіна № 14, що є на балансі КП СУППР. В даний час на схилі мають розвиток зсувні процеси: нижче складів КБК "Престиж-буд" і біля тенісного корту на вул. Вільшанській, 2-в. Є загроза подальшого розвитку зсувних процесів. КП СУППР не заперечує проти відведення земельної ділянки по вул. Вільшанській за умови першочергового виконання протизсувних заходів: влаштування утримуючих і підтримуючих споруд, стійкого профілю укосів, відведення поверхневих і підземних вод, тощо, а також збереження підпірної стіни КП СУППР. Після оформлення дозвільної документації слід отримати технічні умови КП СУППР на проектування.
Відповідно до листа Державної служби охорони культурної спадщини від 26.10.2005 № 22-3-205/35 Державна служба охорони культурної спадщини розглянула подані матеріали, і діючи в межах своїх повноважень, наданих наказом Міністерства культури та мистецтв України від 16.02.2005 р. № 86, та приймаючи до уваги позитивні висновки Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 16.08.2005р. №19-6917 і Печерської районної у місті Києві державної адміністрації від 19.09.2005 р. № 090-5281, не має заперечень щодо відведення земельної ділянки по вулиці Вільшанській, 2, 4, 6 у Печерському районі міста Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового. Офісно-торгівельного та спортивно-оздоровчого комплексу з вбудованою інфраструктурою і підземним паркінгом. Оскільки зазначена земельна ділянка розташовується в Центральному історичному ареалі міста, в зоні регулювання забудови III категорії, проект комплексу розробити на підставі історико-містобудівного обґрунтування та погодити в порядку визначеному законодавством та державними нормами, в тому числі з органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. Враховуючи, що Генеральним планом міста, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.03.2002р. №370/1804 територія за функціональним призначенням належить до території середньо поверхової житлової забудови, необхідно особливу увагу звернути на поверховість будівлі, що проектується. Будівельні земляні роботи, в тому числі роботи по прокладанню інженерних мереж, проводити після завершення археологічних досліджень. Окрім того, оскільки будівництво комплексу передбачається в мікрорайоні, що склався історично, і значно ущільнить існуючу забудову, в тому числі завдасть певних незручностей жителям мікрорайону під час проведення будівельних робіт, проект (концепцію) необхідно винести на громадське обговорення та на розширене засідання архітектурно - містобудівної ради при Головному управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища з залученням фахівців Мінкультури, Держбуду, Національної спілки архітекторів України та громадських організацій.
04.11.2005 року Київською міською санепідстанцією МОЗ України складений висновок № 1904 від щодо вибору (відведення) земельної ділянки під забудову.
Зазначеним висновком встановлено, що земельна ділянка по вул.. Вільшанській, 2, 4, 6 у Печерському районі міста Києва придатна для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового, офісно-торгівельного та спортивно-оздоровчого комплексу з вбудованою інфраструктурою, підземним паркінгом для ТОВ "Інноваційна Будівельна Компанія". Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки - погоджується.
При цьому, вказаним висновком визначено, що: проектну документацію на будівництво комплексу розробляти з урахуванням діючих норм та вимог "Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів" № 173 від 19.06.96р., ДБН 360-92** "Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень", СНиП "Жилые здания"; величини освітленості та інсоляції повинні відповідати вимогам "Санитарных норм и правил обеспеченности инсоляцией жилых и общественных зданий и территорий жилой застройки"СН 2605-82 й СНиП 11-4-79 "Естественное й искусственное освещение"; питання майново-правового характеру вирішити в установленому законодавством порядку; проект будівництва погодити в установленому законодавством порядку, в т.ч з міськсанепідстанцією. Зазначено, що при невиконанні однієї з умов проектна документація на будівництво погодженню не підлягає, при цьому усі витрати пов'язані з виконанням робіт по оформленню матеріалів відведення земельної ділянки належать до комерційного ризику замовника. Зазначено також, що даний висновок є підставою для прийняття Київрадою рішення щодо відведення земельної ділянки.
Держаним управлінням екології та природних ресурсів в м. Києві 16.11.2005 року складено висновок № 1284 від про погодження матеріалів проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення об'єкту. Згідно цього висновку, враховуючи, що об'єкт не належить до "Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.95 № 554, Держуправління погоджує проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ „Інноваційна Будівельна Компанія" для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового, офісно-торгівельного та спортивно-оздоровчого комплексу з вбудованою інфраструктурою та підземним паркінгом на вул. Вільшанській, 2-6 у Печерському районі м. Києва. У висновку зазначено, що у рішенні Київради про затвердження проекту відведення земельної ділянки зобов'язати замовника дотримуватись обмежень та умов землекористування, зазначених у п. 18 даного висновку (проведення комплексної державної експертизи в Київській міській службі "Київдержекспертиза", розробка дендроплану озеленення території, передбачення проектом протизсувних заходів, публікація заяви про наміри в ЗМІ). Термін дії даного висновку три роки з дати видачі; проектною організацією вказано ТОВ "Геометікс-Плюс";
Відповідно до листа ДП "Інститут генерального плану міста Києва"від 02.12.2005 № 2842, у відповідності з дорученням Київської міської ради від 23.05.2005 № 17421 в ДП "Інститут Київгенплан" АТ "Київпроект" розглянуто матеріали щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Інноваційна Будівельна Компанія" під будівництво житлово-офісно-торговельного та спортивно-оздоровчого комплексу з вбудованою інфраструктурою і підземним паркінгом на вул. Вільшанській, 2, 4, 6 у Печерському районі м. Києва. Відведення зазначеної земельної ділянки погоджується для оформлення у встановленому порядку згідно з висновком Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 16.08.05 № 19-6917 та згоди Печерської районної в м. Києві державної адміністрації від 19.09.05 № 090-5281.
07.12.2005 року між відповідачем та ТОВ "Геометікс - Плюс" складено завдання на складання проекту.
25.10.2006 року Головним управлінням земельних ресурсів від № 03085/835-В складено висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,69 га на вул. Вільшанській, 2, 4, 6.
Наведеним висновком ТОВ "Інноваційна Будівельна Компанія" зобов'язано: одержати позитивний висновок державної землевпорядної експертизи; виконувати обов'язки землекористувача відповідно до статті 96 Земельного кодексу України, земельну ділянку використовувати без зміни цільового призначення; у випадку необхідності зміни цільового призначення земельної ділянки отримати дозвіл Київської міської ради відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України; у місячний термін з моменту набуття чинності рішенням Київської міської ради про передачу земельної ділянки у користування, звернутися до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням щодо організації робіт по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виготовлення документа на право користування земельною ділянкою; у чотирьохмісячний термін з моменту звернення до Головного управління земельних ресурсів укласти договір оренди земельної ділянки. За результатами розгляду поданої документації, Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) погодило зазначений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.
Київською міською радою 31.10.2006 року було прийнято рішення № 234/291 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Інноваційна Будівельна Компанія" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового, офісно-торговельного та спортивно-оздоровчого комплексу з вбудованою інфраструктурою та підземним паркінгом на вул. Вільшанській, 2 - 6 у Печерському районі м. Києва", згідно якого, розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідно до статей 93, 123, 124, пункту "в" статті 141 Земельного кодексу України Київською міською радою вирішено:
- внести зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 N 806/3381, виключивши з переліку озеленених територій, що резервуються для розвитку мережі зелених насаджень загального користування на період після 2010 року земельну ділянку площею 1,40 га вздовж вул. Кіквідзе у Печерському районі м. Києва (п. 1),
- затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Інноваційна Будівельна Компанія" для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового, офісно-торговельного та спортивно-оздоровчого комплексу з вбудованою інфраструктурою та підземним паркінгом на вул. Вільшанській, 2 - 6 у Печерському районі м. Києва (п. 2),
- передати товариству з обмеженою відповідальністю "Інноваційна Будівельна Компанія", за умови виконання пункту 4 цього рішення, в довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку площею 1,69 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового, офісно-торговельного та спортивно-оздоровчого комплексу з вбудованою інфраструктурою та підземним паркінгом на вул. Вільшанській, 2 - 6 у Печерському районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування (п. 3).
27.12.2006 року між позивачем - Київською міською радою (орендодавцем), та відповідачем - ТОВ "Інноваційна Будівельна Компанія" (орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до пунктів 1.1, 2.1 якого орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради № 234/291 від 31.10.2006, за актом приймання-передачі передає, а орендар прийняв в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (об'єкт оренди), визначену цим договором, а саме: по вул.. Вільшанській, 2-6 у Печерському районі міста Києва, розміром 16915 кв.м., з цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового, офісно-торговельного та спортивно-оздоровчого комплексу з вбудованою інфраструктурою та підземним паркінгом, кадастровий номер - 8 000 000 000:82:138:0098.
Згідно пункту 3.1. цього договору, його укладено на 10 років (п. 3.1).
Договір оренди земельної ділянки від 27.12.2006 року зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 16.01.2007 за № 82-6-00399.
Відповідно до ст.13 Конституції України земля є об'єктом власності Українського народу, від імені якого права власності здійснюють органи державної влади та органи державної влади і місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України в державній власності перебувають усі землі України, за винятком комунальної та приватної власності.
Право державної власності на землю набувається та реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів АРК, Київської та Севастопольської міської Ради, районних державних адміністрацій у відповідності до закону.
Згідно зі ст. 9 Земельного кодексу України передача земельних ділянок у власність чи користування громадян чи юридичних осіб відноситься до повноважень Ради.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про столицю України місто-герой Київ", місцеве самоврядування у м. Києві здійснюється територіальною громадою міста, в тому числі, через Київську міську раду.
Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України юридичні громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Статтею 9 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування відноситься до повноважень Київської міської ради.
Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Згідно п. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Як зазначалось, Заступник прокурора міста Києва звернувся до господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради з вимогами про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання відповідача повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 1,69 га, кадастровий номер 8000000000:82:138:0098, вартістю 28 718 163,44 грн., що розташована по вул. Вільшанській, 2-6 у Печерському районі м. Києва.
Пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.
Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.
Відповідно до ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.
Однією із форм представництва є звернення до суду в порядку господарського судочинства про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.
Конституційний суд у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 (далі рішення Конституційного суду) вказав, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України (зараз ГПК), є підставою для порушення справи в арбітражному суді.
Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
З огляду на таке, судова колегія не приймає доводи апеляційної скарги щодо підстав для подання прокурором позову у цій справі.
Заступник прокурора в обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що за результатами проведеної перевірки прокуратурою встановлено, що договір оренди земельної ділянки від 27.12.2006 укладено між позивачем та відповідачем на підставі рішення Київської міської ради № 234/291 від 31.10.2006, яке суперечить законодавству і відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України не підлягає застосуванню, а отже і укладений на його підставі договір підлягає визнанню недійсним, адже його укладено на підставі рішення, яке суперечить вимогам закону, зокрема ст. 123 ч. 6 Земельного кодексу України, ст. 5 Закону України "Про основи містобудування" (в редакції, чинній станом на момент прийняття рішення), ст. ст. 2, 3, 18, 26 Закону України "Про планування і забудову територій"(в редакції, чинній станом на момент прийняття рішення), адже відповідний проект землеустрою не отримав погодження обов'язкових установ, висновки, на підставі яких його затверджено, втратили чинність, а відтак проект затверджений незаконно.
Прокурором зазначено, що виявлені порушення законодавства при укладенні оспорюваного договору внаслідок прийняття Київською міською радою рішення від 31.10.2006 № 234/291, яке не відповідає законодавству України, були виявлені під час проведення прокурорської перевірки у 2012 році.
Судовою колегією встановлено, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що трирічний строк звернення до суду з відповідним позовом не сплинув і підстави для його застосування згідно статті 267 Цивільного кодексу України відсутні.
Судова колегія погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті рішення про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 Цивільного кодексу України, передбачено, зокрема що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч. 1, 3 статті 124 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття Київською міською радою рішення № 234/291 від 31.10.2006), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.
Частини 1, 6 статті 123 Земельного кодексу України (у відповідній редакції), надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.
Відповідно до пункту 4 ст.42 Земельного кодексу України розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.
Відповідно до статті 16 Закону України "Про планування та забудову території" проект розподілу території - це містобудівна документація, яка розробляється для мікрорайону (кварталу) чи його частини з метою розмежування земельних ділянок. Рішення про розроблення та затвердження проектів розподілу території приймаються відповідними радами. Проект розподілу території є основою для визначення меж земельних ділянок на територіях існуючої забудови для розташування будинків і споруд, розроблення відповідної землевпорядної документації та оформлення в установленому законодавством порядку правовстановлюючих документів власникам, співвласникам, орендарям, а також встановлення меж земельної ділянки в натурі. Площі окремих земельних ділянок та територій при розробленні проекту розподілу території визначаються з урахуванням державних будівельних норм і детального плану території (проекту забудови території).
Статтею 5 Закону України "Про основи містобудування" (в редакції, чинній на час прийняття рішення) передбачено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема, урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; участь громадян, об'єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об'єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про планування і забудову територій" (в редакції, чинній на час прийняття рішення) основними завданнями планування і забудови територій є, зокрема, урахування державних, громадських і приватних інтересів під час планування, забудови та іншого використання територій.
Частиною 1 статті 18 Закону України "Про планування і забудову територій" (в редакції, чинній на час прийняття рішення) передбачено, що при здійсненні планування і забудови територій на місцевому рівні врахування громадських інтересів полягає у визначенні потреби територіальної громади в територіях, необхідних для розташування, утримання об'єктів житлово-комунального господарства, соціальної, інженерно-транспортної інфраструктури, вирішення інших завдань забезпечення сталого розвитку населеного пункту.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про планування і забудову територій" (в редакції чинній на час прийняття рішення) планування територій здійснюється відповідними органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Частиною 4 вказаної статті передбачено, що рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань забудови та іншого використання територій, вибору, вилучення (викупу) і надання земельних ділянок для містобудівних потреб приймаються в межах, визначених законом відповідно до містобудівної документації за погодженням з спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про планування і забудову територій" для забезпечення вимог законодавства, а також регіональних стандартів та місцевих правил забудови, державних стандартів, норм і правил, містобудівної документації фізичними та юридичними особам за їх письмовим зверненням надаються єдині умови і обмеження забудови земельних ділянок, вихідні дані на проектування об'єктів містобудування. У разі відсутності місцевих правил забудови для будівництва окремого об'єкта містобудування на території кварталу існуючої забудови розробляється містобудівне обґрунтування розташування об'єкта містобудування в цьому кварталі.
Статтею 17 Закону України "Про основи містобудування" (в редакції чинній на час прийняття рішення) передбачено, що містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій.
Містобудівна документація є основою, зокрема, для вирішення питань раціонального використання територій, підготовки вихідних даних для розробки землевпорядної документації; вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій; вирішення питань вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи користування земель для містобудівних потреб.
З огляду на таке, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що вибір земель для містобудівних потреб та надання висновків щодо передачі у власність або користування (оренду) земельних ділянок здійснюється на підставі затвердженої містобудівної документації.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно листів Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 16.08.05 № 19-6917, Головного державного санітарного лікаря м. Києва від 09.11.05 № 8260, Державної служби охорони культурної спадщини від 26.10.05 № 22-3205/35, КП "Спеціалізованого управління протизсувних підземних робіт"від 19.10.05 № 8/1-1520, вказаними установами розглядалося лише питання відведення земельної ділянки ТОВ "Іноваційна Будівельна Компанія" для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку, офісно-торгового центру з вбудованою інфраструктурою та підземним паркінгом на вул. Вільшанській, 2,4,6 у Печерському районі м. Києва на стадії вибору земельної ділянки.
Разом з тим, до матеріалів справи не додано доказів погодження відповідного проекту відведення у порядку, встановленому ч. 6 статті 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття Київською міською радою рішення № 234/291 від 31.10.2006), а також доказів виконання відповідачем умов висновку від 16.08.2005 № 19-6917 Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища (зокрема в частині розробки та затвердження в установленому законом порядку ескізного проекту комплексної реконструкції кварталу, виконання проекту розподілу території кварталу з метою розмежування земельних ділянок, розробки та затвердження містобудівного обґрунтування та історико-містобудівного обґрунтування) та листа Державної служби охорони культурної спадщини від 26.10.2005 № 22-3-205/35 (зокрема в частині проведення громадського обговорення нового будівництва із залученням фахівців Мінкультури, Держбуду, Національної спілки архітекторів України та громадських організацій).
Господарським судом міста Києва вірно враховано те, що у висновку від 16.08.2005 № 19-6917 Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища вказано, що при невиконанні вище зазначених умов, чинність даного листа (висновку) втрачає свою дію, при цьому усі витрати пов'язані з виконанням робіт по оформленню матеріалів відведення земельної ділянки належать до комерційного ризику замовника, а завдання на складання проекту відведення між ТОВ "Український фонд розвитку регіонів" та ТОВ "Геометікс-плюс" складено лише 07.12.05, однак листи контролюючих органів, датовані раніше.
З огляду на викладене, судова колегія доходить до висновку, що в порушення вимог ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України проект відведення відповідачу земельної ділянки не погоджено природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом охорони культурної спадщин та органом архітектури та містобудування.
Враховуючи викладене, затвердження такого проекту рішенням Київської міської ради № 234/291 від 31.10.2006 є незаконним.
Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.
З урахуванням положень ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, оскільки рішення Київської міської ради від 31.10.2006 № 234/291 прийнято з порушенням норм чинного законодавства України, зокрема всупереч ст. 123 ч. 6 Земельного кодексу України, ст. 5 Закону України "Про основи містобудування" (в редакції, чинній станом на момент прийняття рішення), ст. ст. 2, 3, 18, 26 Закону України "Про планування і забудову територій" (в редакції, чинній станом на момент прийняття рішення), та є таким, що не відповідає законодавству України, воно не підлягає застосуванню господарським судом.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що договір оренди земельної ділянки площею 1,69 га, що знаходиться по вул. Вільшанській, 2-6 у Печерському районі міста Києва, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 16.01.2007 за № 82-6-00399, який укладений між Київською міською радою та відповідачем на підставі рішення Київської міської ради від 31.10.2006 № 234/291, яке не відповідає законодавству України - є недійсним в силу вимог ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, а тому вимога прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради в цій частині є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Оскільки договір оренди земельної ділянки площею 1,69 га, що знаходиться по вул. Вільшанській, 2-6 у Печерському районі міста Києва, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 16.01.2007 за № 82-6-00399, який укладений між Київською міською радою та відповідачем - є недійсним в силу вимог ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, а тому у відповідача наявний обов'язок повернути позивачу земельну ділянку площею 1,69 га, кадастровий номер - 8 000 000 000:82:138:0098, вартістю 28 718 163,44 грн. по вул. Вільшанській, 2-6 у Печерському районі міста Києва.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заявлені у даній справі позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги щодо того, що суд, в порушення ст. 27 ГПК України, незаконно відмовив в допуску ОК «Садівниче товариство «Звіриницьке» до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог, судова колегія відхиляє на наступне.
Заява Обслуговуючого кооперативу "Садівницьке товариство "Звіринецьке" про залучення його до участі у розгляді справи у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу України була вмотивована тим, що внаслідок задоволення позовних вимог кооператив матиме можливість отримати в оренду частину спірної земельної ділянки.
Статтею 27 Господарського процесуального кодексу України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення з даного спору жодним чином не вплине на права або обов'язки Обслуговуючого кооперативу "Садівницьке товариство "Звіринецьке" щодо однієї з сторін спору, адже можливість отримання земельної ділянки в оренду не ставиться в залежність від результатів вирішення спору в даній справі, оскільки отримання земельних ділянок в оренду відбувається згідно процедури, встановленої законом, та внаслідок прийняття певних рішень уповноваженими органами, а не внаслідок прийняття рішень з певних господарських спорів.
Також, судовою колегією встановлено, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відхилення клопотання відповідача про витребування доказу по справі - проекту відведення земельної ділянки площею 0,64 га, що знаходиться між будинками 2а на вул. Вільшанській та № 16 на вул. проф. Підвисоцького у Печерському районі міста Києва.
Так, стаття 38 Господарського процесуального кодексу України визначає, що сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.
Клопотання про витребування доказу було вмотивовано тим, що витребування вказаного доказу є необхідним для встановлення обставин справи щодо наявності або відсутності у вказаному проекті певних документів, які стали підставою для отримання відповідачем в оренду по оспорюваному договору вказаної земельної ділянки.
Проте, представником відповідача не подано суду доказів того, що відповідач намагався отримати зазначені докази самостійно і в чому йому було відмовлено уповноваженим органом, в результаті чого він був позбавлений можливості самостійно подати витребувані докази. Наведені обставини, з урахуванням положень 38 Господарського процесуального кодексу України, унеможливлюють задоволення клопотання.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції ст.ст. 22, 4-3 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположніх свобод, оскільки прокурором в позовній заяві зазначено невірну адресу відповідача, судова колегія також відхиляє з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала про порушення провадження у справі від 19.09.2012 року, яка була направлена судом на адресу, що визначена прокурором в позові, була отримана представником відповідача 24.09.2012 року, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.
Тобто, з матеріалів справи вбачається, що відповідач був обізнаний про наявність даної справи, та не був позбавлений відповідної можливості ознайомитись з матеріалами справи до судового засідання, на якому було проголошено оскаржуване рішення.
З огляду на таке, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні усного клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, що було заявлено в судовому засіданні, яке відбулось 30.10.2012 року.
З огляду на викладене вище, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2012 року у справі № 5011-47/12739-2012 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Разом з тим, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна Будівельна Компанія», викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна Будівельна Компанія» на рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2012 року у справі № 5011-47/12739-2012 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна Будівельна Компанія» на рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2012 року у справі № 5011-47/12739-2012 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2012 року у справі № 5011-47/12739-2012 - залишити без змін.
3. Матеріали справи № 5011-47/12739-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.
Повний текст постанови складено та підписано 14.02.2013 року.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Гончаров С.А.
Судді Смірнова Л.Г.
Тищенко О.В.