33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"11" лютого 2013 р. Справа № 5019/1845/12
За позовом Приватного підприємця Мінюка Петра Юхимовича
до відповідача Приватного акціонерного товариства Агрофірма "Зоря ім. Плютинського"
про стягнення в сумі 340 753 грн. 40 коп.
Суддя Мамченко Ю.А.
Представники:
від позивача : представник Мушкеєв В.В. довіреність №1037 від 04.10.2012 року;
від відповідача : представник не зявився.
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
Приватний підприємець Мінюк Петро Юхимович звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного акціонерного товариства агрофірми "Зоря ім. Плютинського" про стягнення заборгованості за договором №177 за надані послуги в розмірі 340753 грн. 40 коп., з яких: 309584 грн. 50 коп. основного боргу, 9982 грн. 72 коп. 3% річних, 646 грн. 18 коп. інфляційних втрат, 5110 грн. 78 коп. фактично понесених збитків та 15429 грн. 22 коп. планових збитків.
Представник позивача у судовому засідання підтримав вимоги викладені в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. У відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечив, зазначивши що позов поданий позивачем передчасно, оскільки всупереч положенням п.3.1. Договору про виконання с/г робіт №17 від 29.04.2011 року Приватному акціонерному товариству агрофірмі "Зоря ім. Плютинського" не було надіслано рахунків на оплату послуг. Відтак, на думку позивача строк виконання грошового зобов'язання щодо оплати наданих послуг не наступив. З огляду на вищевказане просить в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши в судовому засіданні представника позивача, вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
При винесенні рішення суд, -
29.04.2011 року між Приватним підприємцем Мінюком Петром Юхимовичем (далі-виконавець) та Приватним акціонерним товариством агрофірмою "Зоря ім. Плютинського" (далі-замовник) укладено Договір на виконання с/г робіт №177, згідно з умовами якого виконавець зобов'язався надати замовнику послуги трактором Джон-Дір із культивації, дискування, посіву сільськогосподарських угідь, а замовник зобов'язався провести щомісячно впродовж трьох днів з моменту отримання рахунку оплату у відповідності до актів виконаних робіт.
Відповідно до п.2.1.2 Договору виконавець зобов'язався до 10 числа місяця, наступного за звітним, скласти акт виконаних робіт та разом з рахунком-фактурою надати його замовнику.
Відповідно до п.2.2.3 Договору замовник зобов'язався сплачувати виконавцю за кожен гектар: дискування трактором Джон-Дір - 120 грн. 00 коп. за 1га; культивацію трактором Джон-Дір - 75 грн. 00 коп. за га.; посів трактором Джон-Дір - 100 грн. 00 коп. за 1га.. Уточнююча витрата пального проводиться згідно хронометражу.
На виконання умов договору виконавцем надано послуги на суму 436800 грн. 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними сторонами актами здачі-приймання робіт: №1 від 12.05.2011 року на суму 37680 грн. 00 коп.; №2 від 14.05.2011 року на суму 12000 грн. 00 коп.; №3 від 19.05.2011 року на суму 46080 грн. 00 коп.; №4 від 25.05.2011 року на суму 61200 грн. 00 коп.; №5 від 31.05.2011 року на суму 63240 грн. 00 коп.; №6 від 01.06.2011 року на суму 18000 грн. 00 коп.; №7 від 07.08.2011 року на суму 25200 грн. 00 коп.; №1 від 08.08.2011 року на суму 13800 грн. 00 коп.; №2 від 09.08.2011 року на суму 9840 грн. 00 коп.; №7А від 09.08.2011 року на суму 12600 грн. 00 коп.; №3 від 14.08.2011 року на суму 23160 грн. 00 коп.; №8 від 16.08.2011 року на суму 51360 грн. 00 коп.; №5 від 15.08.2011 року на суму 8040 грн. 00 коп.; №6 від 19.08.2011 року на суму 21720 грн. 00 коп.; №9 від 20.08.2011 року на суму 28080 грн. 00 коп.; №4 від 14.08.2011 року на суму 4800 грн. 00 коп..
Оскільки сторонами підписано акти здачі-приймання виконаних робіт, які, відповідно до положень п.2.1.2 Договору, повинні надаватись відповідачу разом з рахунками-фактурами, то суд приходить до висновку про отримання відповідачем рахунків-фактур на оплату виконаних робіт.
Згідно з п.3.1 Договору оплата за надані послуги здійснюється замовником шляхом безготівкового перерахунку коштів на його поточний рахунок на протязі 3-х днів після отримання рахунку.
Станом на 11 лютого 2013 року відповідач свої зобов'язання по оплаті наданих послуг виконав частково, що підтверджується банківською випискою про рух коштів по рахунку: 26.10.2011 року на суму 50000 грн. 00 коп.; 29.12.2011 року на суму 30000 грн. 00 коп.; 10.01.2012 року на суму 20000 грн. 00 коп.; 06.04.2012 року на суму 50000 грн. 00 коп.; 11.04.2012 року на суму 30000 грн. 00 коп..
Заборгованість за виконані роботи на момент розгляду справи становить 256800,00 грн..
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України ).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України ).
Статтями 610, 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно вимог ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті наданих послуг нараховано 3% річних в розмірі 9982 грн. 72 коп. та 646 грн. 18 коп. інфляційних втрат.
Позивач просить стягнути з Приватного акціонерного товариства агрофірми "Зоря ім.Плютинського"на суму фактичних понесених збитків у розмірі 5110 грн. 78 коп. та планових збитків у розмірі 15429 грн. 22 коп., мотивуючи тим, що в зв'язку з введенням в дію Податкового кодексу було змінено ставку єдиного податку з 50,00 грн. на місяць до 5% доходу, що спричинило та після виконання відповідачем спричинить понесення позивачем збитків.
Згідно зі ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ч.2 ст.224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
За змістом ч.1 ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (упущена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відшкодування збитків є мірою відповідальності, що застосовується за наявності збитків, протиправності дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки. Обов'язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відповідно до вимог ч.2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків завданих порушенням зобов'язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.
Згідно з ч.2 ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відтак суд приходить висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог через недоведення позивачем належним чином усіх елементів складу цивільного правопорушення, які необхідні для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків.
З огляду на вищевказане суд вирішив, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 256800 грн. 00 коп. основного боргу, 9982 грн. 72 коп. 3% річних, 646 грн. 18 коп. інфляційних втрат є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню, з покладенням витрат по сплаті судового збору пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства агрофірми "Зоря ім. Плютинського" ( 35314, Рівненська обл., Рівненський район, с. Зоря, пл. Жовтнева, 2, код 25319777) на користь Приватного підприємця Мінюка Петра Юхимовича (35350, Рівненський район, Рівненська область, смт. Квасилів, вул.Молодіжна 28, кв.107, п/р 26008301560243 в ПАТ "БМ Банк", МФО 333368) 256800 грн. 00 коп. основного боргу, 9982 грн. 72 коп. 3% річних, 646 грн. 18 коп. інфляційних втрат та судовий збір в розмірі 5315 грн. 75 коп..
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Мамченко Ю. А.
Повний текст рішення суддею підписаний "15" лютого 2013 року