Справа № 1327/5569/2012
15 лютого 2013 року Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Грабовського В.В.,
з участю: секретаря судових засідань Труби У.М.,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Гнатишака О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ПАТ КБ «Приватбанк» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
У березні 2009 року позивач звернулася до суду з позовом, у якому, з урахуванням клопотань: від 03.01.2013 року про заміну неналежного відповідача та від 31.01.2013 року про уточнення позовних вимог, просила стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» 1281,00 грн. матеріальної та 6751,00 грн. моральної шкоди. Вимоги обґрунтовані тим, що 05.11.2009 року, поблизу будинку № 30 по вул. Сокальській у м. Червонограді Львівської області, вона зачепилась ногою за металічну полосу заземлення банкомату «Приватбанку», який встановлений відповідачем у приміщенні аптеки ТзОВ «Каріна» та лежав неізольованим на прохожій частині тротуару, унаслідок чого впала. Працівниками аптеки на місце події були викликані представники червоноградської філії «Приватбанку», які зафіксували факт нещасного випадку в акті. Управлінням праці і соціального захисту населення Червоноградської міської ради Львівської області була створена комісія по розгляду нещасного випадку, якою 03.12.2009 року було складено акт. Згідно з висновком комісії причиною нещасного випадку є порушення відповідачем вимог п. 5.29 Державних будівельних норм України, п. 4.3.11 Правил пожежної безпеки України і п. 7 розділу «Основні вказівки з техніки безпеки, інструкції з монтажу та установки з банкомату». Унаслідок отриманої травми вона 05.11.2009 року звернулася за медичною допомогою у Червоноградську центральну міську лікарню, за результатами обстеження у неї виявлено перелом променевої кістки правої руки, накладено гіпс. Зазначила, що унаслідок незаконних дій відповідача, що призвели до настання нещасного випадку, вона перенесла моральні страждання, зокрема, був порушений її уклад життя, оскільки вона доглядала свого важкохворого чоловіка, який переніс дві серйозні операції, тривалий час їй була потрібна стороння допомога, травмована рука загоюється повільно, вона продовжує лікуватися та витрачає зусилля для відновлення попереднього стану.
У судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав, пославшись на обставини, викладені у позовній заяві та уточненні до неї, просив позов задовольнити. На неодноразові роз'яснення головуючого заявити клопотання про заміну неналежного відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» на належного - ТзОВ «Ворс» - організації, яка виконувала роботи зі встановлення банкомата, а також про залучення останньої як співвідповідача представник позивача відмовився, вважаючи, що оскільки виконані роботи приймав банк, то й він повинен нести відповідальність за завдану позивачеві шкоду.
Представник відповідача під час розгляду справи у своїх письмових запереченнях та усних поясненнях позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні з наступних підстав: недоведеності понесених позивачем витрат саме на лікування перелому руки; неправомірності вимог до ПАТ КБ «Приватбанк», оскільки роботи щодо прокладення заземлення банкомату здійснювались ТзОВ «Ворс» (місцезнаходження: м. Червоноград, вул. Бічна Промислова, 9); відсутності вини відповідача; недоведеності наявності моральних страждань.
Заслухавши представників сторін, з'ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на таке.
Справа розглядалася судами неодноразово. Останнім судовим рішенням - ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.11.2012 року судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Підставою скасування стало неврахування судами відсутності цивільної процесуальної дієздатності у первісного відповідача, яким було Західне регіональне управління «Приватбанк», оскільки таке не є юридичною особою.
Фактичні обставини справи щодо події 05.11.2009 року, яка полягала у тому, що близько 15:10 год. позивач, ідучи в аптеку ТзОВ «Каріна», що знаходиться за адресою: м. Червоноград, вул. Сокальська, 30, зачепившись ногою за металевий дріт заземлення, що пролягав від банкомату ПАТ КБ «Приватбанку», який був припіднятим над поверхнею площадки, впала.
При цьому, беручи до уваги наявну у матеріалах справи копію довідки від 05.11.2009 року, згідно з якою позивачеві встановлено діагноз: перелом кисті правої руки в типовому місці, вколочений шиловидний відросток ліктівої, суд вважає доведеним, що вказана травма виникла унаслідок падіння.
Як видно з копії акта № 35 про нещасний випадок невиробничого характеру, форми НТ, складеного комісією 03.12.2009 року та затвердженого начальником управління праці та соціального захисту населення Червоноградської міської ради 08.12.2009 року, висновок комісії щодо причин настання із позивачем нещасного випадку складається з двох частин. Так, комісією встановлено, що до настання нещасного випадку призвели, по-перше, порушення Західним головним регіональним управлінням «Приватбанк» вимог: п. 5.29 Державних будівельних норм України, затверджених наказом Держбуду України від 03.12.2002 року № 88, при встановленні банкомату; п. 4.3.11 Правил пожежної безпеки України, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 року № 126; п. 7 розділу основні вказівки з техніки безпеки, інструкції монтажу та установки банкомату. Іншою причиною визначено особисту необережність позивача при переміщенні.
Давши оцінку вищевказаному акту № 35 про нещасний випадок невиробничого характеру від 03.12.2009 року у частині зроблених комісією висновків про допущені Західним головним регіональним управлінням «Приватбанк» порушення, суд вважає, що такий не відповідає вимогам пункту 12 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2007 року № 270, оскільки у ньому не передбачено права комісії визначати порушника, а отже, вирішувати питання про винуватість тієї чи іншої особи. Таке питання є правовим та підлягає вирішенню компетентними органами (посадовими особами).
Також з матеріалів справи (а.с. 16) видно, що у своїй окремій думці до акта № 35 про нещасний випадок невиробничого характеру від 03.12.2009 року член комісії ОСОБА_5 - комендант-водій Західного головного регіонального управління «Приватбанк», не погодившись із висновком комісії про винуватість банку, зазначив, зокрема, про те, що у 2007 році відповідачем було укладено договір підряду на встановлення банкомату із ТзОВ «Ворс» (місцезнаходження: м. Червоноград, вул. Бічна Промислова, 9), відповідно до якого підрядна організація взяла на себе зобов'язання встановити банкомат відповідно до будівельних норм, правил пожежної безпеки та інших дозвільних документів. Про виконання цього договору свідчить наявність встановленого банкомата.
Ураховуючи пояснення представника відповідача про виконання робіт зі встановлення банкомата ТзОВ «Ворс» та те, що представник позивача у судовому засіданні цю обставину не оспорив, а отже, визнав її, зазначена обставина вважається установленою судом та не підлягає доказуванню відповідно до частини 1 статті 61 ЦПК України.
Відповідно до статті 1209 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) продавець, виготовлювач товару, виконавець робіт (послуг) зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товарів, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них. Відшкодування шкоди не залежить від їхньої вини, а також від того, чи перебував потерпілий з ними у договірних відносинах.
Аналіз наведеної норми свідчить про її імперативний характер, й нею не передбачено альтернативи у зверненні потерпілого з вимогою про відшкодування шкоди до іншої, крім, зокрема, виконавця робіт, особи, яка у такому випадку й повинна доводити відсутність недоліків виконаних нею робіт. У даному випадку відповідач, як замовник робіт, не повинен доводити правомірність своїх дій перед потерпілим.
Таким чином, оскільки виконавцем робіт зі встановлення банкомата є ТзОВ «Ворс», суд вважає, що саме воно й повинне відповідати за позовом про відшкодування позивачеві шкоди, під час чого визнавати або заперечувати наявність на момент передачі ПАТ КБ «Приватбанк» конструктивних недоліків у виконаних ним роботах.
Виходячи з положень частини 2 статті 35 ЦПК України, судом не залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ТзОВ «Ворс», оскільки рішення у справі не вплине на його права та обов'язки.
Слід зазначити, що головуючим у справі представникові позивача неодноразово роз'яснювалося право заявити клопотання про заміну неналежного відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» на належного - ТзОВ «Ворс» - організації, яка виконувала роботи зі встановлення банкомата, а також про залучення останньої як співвідповідача, на що представник позивача відмовився, пояснивши, що оскільки виконані роботи приймав банк, тому він і повинен нести відповідальність за завдану позивачеві шкоду.
За таких обставин, коли суд відповідно до положень статті 33 ЦПК України за відсутності відповідного клопотання позивача (його представника) позбавлений права замінити неналежного відповідача у справі або залучити до участі у справі іншу особу як співвідповідача, у задоволенні позовних вимог до ПАТ КБ «Приватбанк», яке, на думку суду, є неналежним відповідачем, слід відмовити без заміни первісного відповідача належним або залучення до участі у справі ТзОВ «Ворс» як співвідповідача.
Суд не приймає до уваги твердження представника позивача про належний характер участі ПАТ КБ «Приватбанк» у справі як відповідача у зв'язку з тим, що ним були прийняті виконані іншою організацією роботи, оскільки така позиція не узгоджується з вимогами матеріального закону.
Керуючись: ст.ст. 10, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ПАТ КБ «Приватбанк» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: В. В. Грабовський