83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
11.02.13 р. Справа № 5006/16/151/2012
Господарський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Осадчої А.М.,
за участю секретаря
судового засідання Мітронової А.Р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи
за позовом: Державного науково-виробничого підприємства «Електронмаш» м.Київ
до відповідача: Державного підприємства «Донецька залізниця» м.Донецьк в особі Вагонного депо Донецьк Ясинуватський район Донецької області
про стягнення 30 202,64грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: Пархоменко Є.О. за довіреністю №01/20 від 04.01.2013р.
11.12.2012року Державне науково-виробниче підприємство «Електронмаш» м.Київ (далі - ДНВП «Електронмаш») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства «Донецька залізниця» м.Донецьк в особі Вагонного депо Донецьк Ясинуватський район Донецької області (далі - ДП «Донецька залізниця») з вимогами про стягнення 30 202,64грн., у тому числі: сума основного боргу в розмірі 29 998,00грн. та 3%річних в сумі 204,64грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до листа №2469 від 16.07.2012р. позивачем були виконані роботи по післягарантійному обслуговуванню виробів БАЕД, між сторонами договору підписано відповідні акти здачі-приймання виконаних робіт на загальну суму 34 998,00грн., позивачу виставлені відповідні рахунки для оплати, відповідач здійснив часткову оплату вартості виконаних робіт на суму 5000,00грн., однак, інша частина вартості виконаних робіт на суму 29 998,00грн. відповідачем не оплачена, що стало підставою для звернення до суду з позовом.
Ухвалою від 12.12.2012 року господарським судом Донецької області позовна заява ДНВП «Електронмаш» прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №5006/16/151/2012.
На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: листа №2469 від 16.07.2012р., актів здачі - приймання виконаних робіт №54, №66, №71, рахунків факту №55 від 02.08.2012р., №66 від 16.08.2012р., №71 від 20.08.2012р., претензії №51/12-59 від 19.10.2012р., рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 530, 526, 625, п.1 ст.903 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), п.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статтями 1, 4-2, 4-3, 4-4, 12 , 54-57 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
24.12.2012року позивач на виконання ухвали суду надав суду письмові пояснення, де зазначив, що доказом направлення на адресу відповідача рахунків-фактур №№55, 66, 71 є лист відповідача №28 від 20.12.2012р., в якому підтверджено отримання відповідачем вказаних рахунків, у зв'язку з чим, вважає, що отримавши рахунки-фактури відповідач зобов'язаний був здійснити їх оплату згідно з ч.2 ст.530 ЦК України у семиденний строк. У підтвердження викладених доводів, надав суду копію листа №28 від 20.12.2012р., платіжного доручення №2984 від 20.08.2012р. про оплату 5000,00грн.
Відповідач у відзиві №2008/225 від 28.01.2013р. позовні вимоги не визнав, зазначивши при цьому, що Вагонне депо Донецьк ДП «Донецька залізниця» є відокремленим структурним підрозділом і не є юридичною особою, а тому не може бути відповідачем у зазначені справі відповідно до ст.21 ГПК України.
У судове засідання 11.02.2013року представник позивача не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Представник ДП «Донецька залізниця» у судовому засіданні 11.02.2013року усно повідомив про оплату в повному обсязі заборгованості в сумі 29 998,00грн., у підтвердження чого, надав суду засвідчені банком копії платіжних доручень від 29.01.2012р.
Відповідно до положень статті 811 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не зверталися.
Вислухавши пояснення представника відповідача, який з'явився у судове засідання, дослідивши представлені сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.
Згідно вимогам частин 1 і 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно зі ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.181 ГК України укладення господарських договорів допускається у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Вагонне депо ДП «Донецька залізниця» звернулось до позивача з листом №2469 від 16.07.2012р., в якому просило ДНВП «Електронмаш» здійснити ремонт десяти перетворювачів напруги «БАЕД» та гарантувало оплату. Лист підписаний в.о. начальника Кожемякою В.А. на підставі довіреності №в.о./1-01/1685 від 25.06.2012р., згідно з якою останній уповноважений на вчинення відповідних дій від імені та в інтересах ДП «Донецька залізниця».
Таким чином, пропозиція відповідача укласти договір на виконання робіт з ремонту перетворювачів напруги «БАЕД» викладена у формі листа, який по суті є замовленнями на виконання підрядних робіт.
Факт прийняття пропозиції позивачем підтверджуються діями, які засвідчують бажання укласти договір про виконання робіт на запропонованих умовах, а саме, прийняття до виконання замовлення на здійснення ремонту обладнання.
Вищезазначені дії сторін свідчать про факт укладання між ними договору підряду у спрощеній формі.
Факт виконання робіт з ремонту обладнання підтверджується підписаними сторонами актами здачі-приймання виконаних робіт на загальну суму 34998,00грн., у тому числі: акт №54 на суму 17616,00грн., акт №66 на суму 11235,00грн. та акт №71 на суму 6147,00грн.
З зазначених актів вбачається, що відповідно до листа №2469 від 16.07.2012р. Виконавець (ДНВП «Електронмаш») виконав у серпні 2012року, а Замовник (ДП «Донецька залізниця» в особі Вагонного депо Донецьк) прийняв роботи з післягарантійного обслуговування виробів БАЕД №№177, 204, 256, 113, 19,206.
Безпосередньо в тексті актів зазначено, що сторони не мають претензій одна до одної.
Вищезазначені акти здачі-приймання виконаних робіт містять посилання на лист №2469 від 16.07.2012р., що беззаперечно свідчить про виконання робіт, зазначених в актах, відповідно до здійсненого відповідачем замовлення.
Акти підписано уповноваженими представниками сторін за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості, скріплено печатками підприємств.
Відповідач не надав суду доказів на підтвердження виявлення недоліків у виконанні робіт.
Виходячи з викладеного, підписані сторонами акти здачі-приймання виконаних робіт №54 на суму 17616,00грн., акт №66 на суму 11235,00грн. та акт №71 на суму 6147,00грн. є належними та допустимими доказами факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань відповідно до замовлення відповідача, здійсненого у листі №2469 від 16.07.2012р.
За приписами ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
На підставі підписаний сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури №55 від 02.08.2012р. на суму 17616,00грн., №66 від 16.08.2012р. на суму 11235,00грн. та №71 від 20.08.2012р. на суму 6147,00грн.
У листі від 20.11.2012р. Вагонне депо Донецьк ДП «Донецька залізниця» підтвердило факт отримання зазначених рахунків та проведення їх по бухгалтерії: рахунку №55 - 02.08.2012р., рахунку №66 - 10.08.2012р. та рахунку №71 - 20.08.2012р.
Відповідно до платіжного доручення №2984 від 20.08.2012р. відповідач здійснив часткову оплату рахунку №71 на суму 5000,00грн.
Оплату виконаних робіт на суму 29 998,00грн. відповідач не здійснив, у зв'язку з чим, позивач звертався до Вагонного депо Донецьк ДП «Донецька залізниця» з претензією №51/12-59 від 19.10.2012р., у якій просив сплатити заборгованість за виконані роботи в сумі 29 998,00грн. Факт відправлення зазначеної претензії підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Проте, претензія залишена відповідачем без відповіді, вартість виконаних робіт на суму 29 998,00грн. відповідачем оплачена не була, що стало підставою для звернення до суду з позовом.
Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.
У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Строк виконання обов'язку з оплати виконаних робіт за договором, укладеним сторонами у спрощений спосіб, не визначений.
Позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури №55 від 02.08.2012р. на суму 17616,00грн., №66 від 16.08.2012р. на суму 11235,00грн. та №71 від 20.08.2012р. на суму 6147,00грн.
У листі від 20.11.2012р. Вагонне депо Донецьк ДП «Донецька залізниця» підтвердило факт отримання зазначених рахунків та проведення їх по бухгалтерії: рахунку №55 - 02.08.2012р., рахунку №66 - 16.08.2012р. та рахунку №71 - 20.08.2012р.
Оскільки чинним законодавством не передбачена форма вимоги, суд вважає, що рахунки, які були направлена позивачем, є належною вимогою про оплату заборгованості в розумінні ст.530 ЦК України.
Отже, відповідач мав здійснити оплату вартості виконаних робіт протягом 7-ми днів з моменту отримання вимоги, а саме, до 09.08.2012року включно відповідач мав сплатити рахунок №55, до 23.08.2012р. рахунок №66 та до 27.08.2012р. рахунок №71.
20.08.2012р. відповідач здійснив часткову оплату вартості виконаних робіт на суму 5000,00грн., про що свідчить платіжне доручення №2984.
Як вбачається з матеріалів справи, під час судового розгляду справи відповідач сплатив заборгованість за виконані позивачем роботи на суму 29 998,00грн., що підтверджується засвідченими банком копіями платіжних доручень №№205, 206, 207, 208, 209, 210 від 29.01.2013р., у зв'язку з чим суд припиняє провадження у справі в цій частині на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на підставі ст.625 ЦК України 3% річних в сумі 204,64грн. за період з 28.08.2012р. по 18.11.2012р., у зв'язку з чим суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само 3% річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності та незалежно від вини відповідача, оскільки неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє від його виконання.
Оскільки матеріалами справи підтверджено прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов'язання, позивач мав підстави для нарахування вказаних сум.
З огляду на кінцевий строк оплати рахунків та період стягнення заявлений позивачем, останній має право на нарахування 3%річних на заборгованості в сумі 29 998,00грн. за період з 28.08.2012р. по 18.11.2012р.
Перевіривши розрахунок 3% річних за вказаний позивачем період, суд дійшов висновку, що зазначений розрахунок є арифметично вірним, таким, що відповідає фактичним обставинам справи та не суперечать чинному законодавству, тому суд вважає позовні вимоги щодо стягнення 3%річних в сумі 204,64грн. такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно заперечень позивача щодо заявлених позовних вимог, які ґрунтуються на тому, що Вагонне депо Донецьк ДП «Донецька залізниця» є відокремленим структурним підрозділом і не є юридичною особою, а тому не може бути відповідачем у зазначені справі відповідно до ст.21 ГПК України суд зазначає наступне.
Відповідно до позовної заяви ДНВП «Електронмаш», позовні вимоги заявлені до відповідача, Державного підприємства «Донецька залізниця» в особі Вагонного депо Донецьк.
Провадження у зазначені справі №5006/16/151/2012 порушено за позовом Державного науково-виробничого підприємства «Електронмаш» м.Київ до відповідача, Державного підприємства «Донецька залізниця» м.Донецьк в особі Вагонного депо Донецьк Ясинуватський район Донецької області.
Отже, відповідачем у справі є саме Державне підприємство «Донецька залізниця» м.Донецьк, яке має статус юридичної особи, зареєстрованої в установленому порядку та є належним відповідачем у справі, що встановлено судом в процесі розгляду справи.
За таких обставин, доводи відповідача не приймаються судом до уваги з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність.
Згідно ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» місячний розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2012р. становить 1073,00 гривні.
Як вбачається з відбитку календарного штемпеля на поштовому конверті, позивач надіслав дану позовну заяву на адресу господарського суду Донецької області через відділення поштової установи 06.12.2012р.
Таким чином, звертаючись до суду з зазначеною позовною заявою про стягнення 30202,64грн., позивач мав сплатити судовий збір в сумі 1609,50грн. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати).
Позивач при зверненні до суду з позовними вимогами платіжним дорученням №3233 від 03.12.2012року сплатив судовий збір на суму 1701,50грн., тобто в більшому розмірі ніж встановлено діючим законодавством.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином, зайво сплачена сума судового збору у розмірі 92,00грн. підлягає поверненню позивачу.
Згідно з п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі.
Відповідно до п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/1175/2011 від 25.08.2011року (з змінами та доповненнями) сума судового збору підлягає поверненню у випадках, зазначених, зокрема, у ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Виходячи з того, що провадження у справі щодо вимог про стягнення заборгованості в сумі 29 998,00грн. підлягає припиненню, судовий збір у розмірі 1598,60грн. підлягає поверненню позивачу.
У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню, судовий збір у розмірі 10,90грн. покладається на відповідача.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 837, 854 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Припинити провадження у справі за позовом Державного науково-виробничого підприємства «Електронмаш» м.Київ до Державного підприємства «Донецька залізниця» м.Донецьк в особі Вагонного депо Донецьк Ясинуватський район Донецької області в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 29 998,00грн. за відсутністю предмету спору.
Позовні вимоги Державного науково-виробничого підприємства «Електронмаш» м.Київ до Державного підприємства «Донецька залізниця» м.Донецьк в особі Вагонного депо Донецьк Ясинуватський район Донецької області про стягнення 3%річних в сумі 204,64грн. задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» м.Донецьк в особі Вагонного депо Донецьк Ясинуватський район Донецької області (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 68, ідентифікаційний код 01074957) на користь Державного науково-виробничого підприємства «Електронмаш» м.Київ (03180,м.Київ, Дорога Кільцева, буд.4, ідентифікаційний код 14312789) 3% річних в сумі 204,64грн., судовий збір у розмірі 10,90грн.
Повернути Державному науково-виробничому підприємству «Електронмаш» м.Київ (03180,м.Київ, Дорога Кільцева, буд.4, ідентифікаційний код 14312789) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1598,60грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У судовому засіданні 11.02.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 18.02.2013року.
Суддя Осадча А.М.