ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 40/25 05.02.13
За позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по м.Києву
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті-БС»
Пропримусове звільнення та повернення орендованої площі за договором № 951
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
Від позивача Резаненко А.Ю. - по дов.
Від відповідача Олімпієва О.С. - по дов.
Регіональне відділення Фонду держаного майна України по м. Києву звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІНІТІ-БС" про зобов'язання відповідача звільнити та повернути регіональному відділенню ФДМУ по м. Києву державне нерухоме майно загальною площею 351,2 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 9 та відбуває на балансі станції Київ-Петрівка Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" у відповідності до умов договору оренди державного нерухомого майна від 02.09.2004р. № 951.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2012р. провадження у справі № 40/25 було зупинено до вирішення пов'язаною з нею справи № 5011-34/10311-2012.
16.01.2013р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті-БС» надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 40/25, оскільки постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2012р. рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2012р. залишено без змін, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті-БС» про визнання за останнім права користування нерухомим майном задоволено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2013р. провадження у справі №40/25 було поновлено, розгляд справи призначено на 05.02.2013р.
В судовому засіданні 05.02.2013 представник позивача надав клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки за результатами розгляду справи № 5011-34/10312-2012 договір оренди №951 від 02.09.2004р. визнаний продовженим на новий термін, тому немає підстав щодо звільнення відповідачем орендованого майна.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
02 вересня 2004 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трініті-БС" укладено Договір оренди № 951 нерухомого майна, що належить до державної власності.
Відповідно до пункту 1.1. Договору оренди № 951 Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (Майно), площею 300 кв.м. розміщене за адресою: м. Київ, вулиця Електриків, 9, що знаходиться на балансі станції Київ-Петрівка Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", вартість якого становить за експертною оцінкою станом на 31 травня 2004 року 320 200 гривень.
Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна (пункт 2.1. Договору оренди № 951).
Як вбачається з матеріалів справи, 02 вересня 2004 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трініті-БС" підписано Акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна за адресою: м. Київ, вулиця Електриків, 9 (Акт приймання-передачі від 02 вересня 2004 року).
Відповідно до пункту 1 Акту приймання-передачі від 02 вересня 2004 року, Орендодавець, згідно з Договором оренди нерухомого майна від 02 вересня 2004 року № 951 передає, а Орендар приймає в користування нерухоме майно загальною площею 300 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Електриків, 9.
Пунктом 2.4. Договору оренди № 951 визначено, що у разі припинення цього Договору Майно повертається Орендарем Орендодавцю. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.
Згідно з пунктом 10.1 Договору оренди № 951, Договір укладено строком на 11 місяців, що діє з 02 вересня 2004 року до 02 серпня 2005 року включно.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього Договору (пункт 10.5 Договору оренди № 951).
Як вбачається з матеріалів справи, 03 липня 2006 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трініті-БС" укладено Додатковий договір № 1 про внесення змін і доповнень до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за № 951 від 02 вересня 2004р.
01 травня 2007 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трініті-БС" укладено Додатковий договір № 2 про внесення змін до договору оренди № 951 від 02 вересня 2004 року. Вищевказаним Договором було змінено мету використання орендованого приміщення та розрахунок орендної плати.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що договір № 951 від 02.09.2004 неодноразово було пролонговано за згодою сторін, термін дії якого закінчився 02.04.2009р.
У зв'язку з закінчення строку дії договору оренди № 951, Регіональне відділення Фонд державного майна України по м. Києву направило лист № 30-04/4779 від 23.04.2009, яким повідомило орендаря, про те, що договір може бути продовженим за певних умов, а саме якщо орендарем до 18.05.2009, буде подано необхідний пакет документів для участі у конкурсі на право оренди займаного ним раніше приміщення, в разі ненадання відповіді на заяву, або необхідного пакету документів у вказаний термін договір оренди № 951 від 02.09.2004 вважається припиненим.
Позивач стверджував, що орендарем не було подано необхідні документи для участі у конкурсі, тому договір оренди № 951 від 02.09.2004р. вважається припиненим у зв'язку із закінченням строк на який його було укладено.
В обґрунтування своїх вимог Позивач посилався на ст. 785 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», якими передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Після поновлення провадження у справі Позивач довів суду, що за результатами розгляду справи № 5011-34/10312-2012 договір оренди №951 від 02.09.2004р. визнаний продовженим на новий термін, тому немає підстав щодо звільнення відповідачем орендованого майна.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,
Внаслідок укладення Договору оренди № 951 нерухомого майна, що належить до державної власності між сторонами згідно пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідач в процесі розгляду справи стверджував, що Заяв про припинення або зміну умов Договору оренди № 951 від 02 вересня 2004 року на адресу ТОВ "Трініті-БС"від РВ ФМДУ по м. Києву не надходило. Таким чином, відповідач вважав, що Договір оренди № 951 від 02 вересня 2004 року є продовженим на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Суд не приймає до уваги посилання представника позивача на те, що ТОВ "Трініті-БС" Листом № 30-04/4779 від 24 квітня 2009 року було повідомлене про умови продовження та припинення дії Договору оренди № 951 від 02 вересня 2004 року, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 24.09.2012р. визнано право користування державним нерухомим майном за Товариством з обмеженою відповідальністю «Трініті-БС».
Вказаним рішенням також встановлено, що всупереч вимогам чинного законодавства України та умов Договору оренди № 951, РВ ФМДУ не було належним чином повідомлено ТОВ "Трініті-БС", за його юридичною адресою, про припинення дії Договору оренди № 951.
Отже, враховуючи фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місті Києву про звільнення та повернення орендованої площі за договором № 951 від 02.09.2004р. є безпідставними, оскільки вказаний договір визнаний продовженим на новий термін, тому суд не вбачає підстав, щодо звільнення відповідачем орендованого майна.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено у спосіб встановлений ст. 34 цього ж Кодексу законних підстав для задоволення позовних вимог. Доводи, викладені у його позовній заяві спростовані у відзиві на позовну заяву та доданими до них документами, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.І.Борисенко
Повне рішення складено: 08.02.3013р.