ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-50/16583-2012 11.02.13
За позовом Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК»
до Приватного акціонерного товариства «АСК«Інтертрансполіс»
про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 18 667,17 грн.
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники :
Від позивача Целуйко М.В. (дов. № 101012/1 від 10.10.2012)
Від відповідача не з'явився
Публічне акціонерне товариство «ІМЕКСБАНК» (надалі - ПАТ «ІМЕКСБАНК», позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «ІНТЕРТРАНСПОЛІС» (надалі - ПрАТ «АСК«ІНТЕРТРАНСПОЛІС», відповідач) про стягнення 18 667,17 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, виплативши страхове відшкодування власнику автомобіля, пошкодженого при дорожньо - транспортній пригоді, винним у якій визнано водія іншого автомобіля, отримав в силу приписів статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України в межах виплаченого відшкодування право зворотної вимоги до відповідальної за збитки особи, якою є відповідач як страховик цивільної відповідальності винної у ДТП особи. Спір виник внаслідок того, що позивачем виконано свій обов'язок щодо виплати страхового відшкодування, а відповідач ухиляється від виконання свого обов'язку здійснити регресну виплату.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.11.2012 порушено провадження у справі № 5011-50/16583-2012, розгляд справи призначено на 18.12.2012.
Представник позивача в судове засідання 18.12.2012 з'явився, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 18.12.2012 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, а тому суд ухвалою розгляд справи відклав на 08.01.2013, потім на 23.01.2013., а потім на 11.02.2013.
Представник позивача в судове засідання 08.01.2013, 23.01.2013 та 11.02.2013 з'явився, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судові засідання 08.01.2013, 23.01.2013 та 11.02.2013 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Місцезнаходження відповідача є: 04080, м. Київ, Подільський район, вул. Фрунзе, буд. 34-Є.
Ухвала суду від 23.01.13 за вказаною адресою отримана відповідачем 04.02.2013, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 04107 0696440 5 ( в матеріалах справи).
Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції " у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
Автомобіль «DAEWOO SENS», д.н. ВН 0984 ВВ належить ПАТ «ІМЕКСБАНК» на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу РСА № 880740, виданого РЕВ-1 при УДАІ ГУМВС України а Одеській області.
01.11.2011 на перехресті вул. Різовська та вул. Ленінградська в м. Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів : автомобіля «DAEWOO SENS», д.н. ВН 0984 ВВ та «TOYOTA CAMRY», д.н. ВН 4618 ВЕ , який знаходився під керуванням Малиш Віктора Михайловича.
Із довідки ВДАІ м. Одеси про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що транспортний засіб - автомобіль «TOYOTA CAMRY», д.н. ВН 4618 ВЕ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «DAEWOO SENS», д.н. ВН 0984 ВВ, знаходився під керуванням громадянина Малиш В.М.
Згідно з постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 01.12.2011 (справа № 3-7007-11) Малиш В.М. за вчинення вказаного ДТП було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ст. 354 Господарського кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Тобто, за укладеним договором одна сторона за договором зобов'язалася за винагороду (страховий внесок), котра сплачується іншою стороною, відшкодувати їй збитки, завдані застрахованому транспортному засобові в результаті настання визначеного договором страхового випадку.
Згідно до Висновку авто товарознавчого дослідження спеціаліста автотовароведа № 020/12 від 15.02.2012, наданим ФОП «Гуз'єв Д.А.», вартість матеріального збитку, нанесеного власнику даного автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП становить 18 067,17 грн. (копія в матеріалах справи).
Вина Малиш В.М. встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «TOYOTA CAMRY», д.н. ВН 4618 ВЕ ним відшкодовується.
Цивільно-правова відповідальність Малиш В.М., як власника даного автомобіля, на дату ДТП була застрахована ПАТ «Інтертрансполіс» згідно із Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/2004507, що підтверджується довідкою МТСБУ № 31605/7-3-11 від 05.12.2012.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про часткову відмову в задоволенні позову з огляду на таке:
Згідно ст. 22 ЦК України особі, якій завдано шкоду у результаті її порушеного права, має право на її відшкодування.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Преамбулою Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що цей Закон визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.
Частиною 1 ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Механізм оцінки колісних транспортних засобів встановлюється Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженою Міністерством юстиції та Фондом державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.03 (надалі - Методика).
Згідно з вимогами пунктів 3.1., 3.3., 3.4,3.9. даної Методики, визначення вартості матеріального збитку (реальні збитки) з урахуваннях фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування колісним транспортним засобом (втрати товарної якості), здійснюється на підставі аналізу цін продажу (пропозиції) КТЗ, ідентичних або аналогічних оцінюваному на первинному чи вторинному ринках.
Відповідно до п. 4.3. Методики за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ, у якому зазначається інформація, передбачена п.4.4. Методики.
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ч.1 п.5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.
Матеріали справи містять докази розрахунку вартості витрат на проведення відновлювального ремонту автомобіля «DAEWOO SENS», д.н. ВН 0984 ВВ, суб'єктом оціночної діяльності, який має відповідний сертифікат, а тому суд має можливість встановити їх відповідність п.4.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів відповідності.
Натомість позивачем не було надано документ, який підтверджує у встановленому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку розмір оціненої шкоди застрахованого позивачем автомобіля в сумі 18 667,17 грн. Таким документом, на думку суду, є висновок (звіт) експерта, оскільки згідно з роз'ясненнями, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», при стягненні на користь потерпілого вартості пошкодженого майна враховується зношеність пошкодженого майна. Розрахунок зношеності проводиться відповідно до вищевказаної Методики.
Відповідно до наданого Висновку авто товарознавчого дослідження спеціаліста автотовароведа № 020/12 від 15.02.2012 матеріальні збитки спричинені власнику даного транспортного засобу позивача складають 18 067,17 грн.
Тобто, оціненою шкодою та реальними збитками позивача є збитки на суму 18 067,17 грн., яку і мав право вимагати позивач в порядку регресу.
Окрім того, відповідно до інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ № 31605/7-3-11 від 05.12.2012 ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну за полісом № АА/2004507 становить 50 000,00 грн., а передбачена франшиза у розмірі 1 000,00 грн.
Оскільки відповідно до п.2 ст.12 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
У зв'язку з наведеним заявлена позивачем до стягнення сума основного боргу підлягає зменшенню на суму франшизи та становить: 18 067,17 грн. - 1 000,00 грн. = 17 067,17 грн.
Таким чином, до ПАТ «ІМЕКСБАНК» перейшло в межах суми 17 067,17 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст..33 ГПК України кожан сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до п.4 Закону України «Про судовий збір», в якому встановлено порядок та правила розрахунку судового збору, на момент подання позивачем позовної заяви судовий збір за аналогічне подання становить 1 609,50 грн.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються:
на позивача в сумі 137 грн.93 коп., на відповідача - 1 471 грн. 57 коп.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» задовольнити частково.
2. Стягнути з з приватного акціонерного товариства «Інтертрансполіс» (04080, м. Київ, Подільський р-н, вул. Фрунзе, буд. 13-Є; ідентифікаційний код 31451838) на користь публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» (65039, м. Одеса, пр. Гагаріна, буд. 12-а; ідентифікаційний код 20971504) суму страхового відшкодування у розмірі 17 067 (сімнадцять тисяч шістдесят сім) грн. 17 коп. та судовий збір у розмірі 1 471 (одна тисяча чотириста сімдесят одна) грн. 57 коп.
3. В іншій частині позову - відмовити
4. Видати наказ.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
6. Копію рішення розіслати сторонам.
Суддя Л.Д. Головатюк
Дата підписання повного тексту рішення - 18.02.2013