ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
14 лютого 2013 р. Справа № 909/35/13-г
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Семчук Д. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", вул. Індустріальна 34, м. Івано-Франківськ, 76014, поштова адреса: вул. Максимовича 7, м. Івано-Франківськ, 76007;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс", вул. Сахарова 21/2, Івано-Франківськ, 76018;
про стягнення 4830 грн. 52 коп., з яких 3380 грн. 85 коп. борг за спожиту активну електричну енергію, 1024 грн. 33 коп. борг за електроенергію спожиту понад договірні обсяги споживання, 251 грн. 31 коп. пені, 174 грн. 03 коп. річних;
за участю представників сторін:
Від позивача: Іванишин В. І. - представник, (довіреність №572 від 10.10.12);
Від відповідача: не з'явився.
ВСТАНОВИВ: Публічним акціонерним товариством "Прикарпаттяобленерго" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс" про стягнення 4830 грн. 52 коп., з яких 3380 грн. 85 коп. борг за спожиту активну електричну енергію, 1024 грн. 33 коп. борг за електроенергію спожиту понад договірні обсяги споживання, 251 грн. 31 коп. пені, 174 грн. 03 коп. річних.
Заявою вх.№2535/13 від 14.02.13 позивач зменшив позовні вимоги в зв'язку зі оплатою відповідачем частини боргу в сумі 1500 грн. Просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс" 1880 грн. 85 коп. борг за спожиту активну електричну енергію, 1024 грн. 33 коп. борг за електроенергію спожиту понад договірні обсяги споживання, 251 грн. 31 коп. пені, 174 грн. 03 коп. річних.
Згідно вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України, яка дає позивачу право до прийняття рішення зменшити розмір позовних вимог, суд приймає подану позивачем заяву вх.№2535/13 від 14.02.13. Таким чином, позов розглядається господарським судом в обсязі визначеному заявою вх.№2535/13 від 14.02.13 та позовною заявою.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви (вх.№2535/13 від 14.02.13), просить позов задовольнити.
Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов не подав, про поважність причини своєї неявки суду не повідомив. Враховуючи ту обставину, що відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, останнього не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів. У разі неможливості забезпечення явки представника в судове засідання, сторона у справі не позбавлена права надавати свої вимоги і заперечення у письмовому вигляді. Разом з тим, у відповідності із ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
З огляду на те, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, без участі відповідача, якого належно повідомлено про час і місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, господарський суд встановив наступне.
Між Публічним акціонерним товариством "Прикарпаттяобленерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс" укладено договір № 922 від 13.03.08 про постачання електричної енергії.
Згідно п.1 договору, позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю 2,4 кВт, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.
Пунктом 2.1 Договору сторони погодили, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).
Відповідно до п. п. 2.3.3 договору, відповідач зобов'язався: оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 2 "Порядок розрахунків" та додатку № 9 "Графік зняття показів засобів обліку електроенергії".
Згідно п. 3 додатку 2 до договору, відповідач здійснює попередню оплату у терміни визначені даним договором на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100 % обсягу постачання електричної енергії, вказаного у додатку № 1 на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Розрахунковим періодом вважається період, який починається з 19 числа місяця та триває до 18 числа (включно) поточного (наступного) місяця. Назва розрахункового періоду, вказана у додатку 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу" визначається назвою календарного місяця, у якому закінчився розрахунковий період.
Розмір суми на попередню оплату розраховується постачальником електричної енергії, як добуток договірного обсягу постачання електричної енергії відповідного розрахункового періоду на середньозважений тариф поточного розрахункового періоду та відображається у рахунку на попередню оплату, який вручається відповідачу в день, вказаний в п. 2 даного додатку або надсилається поштою протягом п'яти операційних днів.
Щомісячно відповідач проводить остаточний розрахунок по всіх платежах, передбачених договором, протягом 5-ти операційних днів з дня отримання рахунку.
На виконання умов договору, позивач здійснював поставку електричної енергії відповідачу за період з червня по липень 2012 р., що підтверджується актами за використану електричну енергію за червень 2012 р., за липень 2012 р., та надавав відповідачу рахунки за електроенергію № 922/1 від 27.06.12, № 922/1 від 31.07.12 на загальну суму спожитої електричної енергії в розмірі 3380 грн. 86 коп.
Однак в порушення договірних зобов'язань, відповідач за вказаними рахунками за спожиту електроенергію розрахунків своєчасно та в повному обсязі не провів (24.01.13 оплачено 1500 грн.), внаслідок чого станом на день розгляду справи, борг відповідача за спожиту електричну енергію становить 1880 грн. 85 коп.
Як вбачається з акту про використану електричну енергію за червень 2012 р., відповідачем було спожито електричну енергію понад договірну величину (що становить 1728 кВт/год), а саме 2810 кВт/год. Перевищення договірних величин становить 1082 кВт/год.
У відповідності до ч. 6 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період споживачі сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Такі ж положення визначені п. 4.2.2. договору, згідно якого, за перевищення договірних (граничних) величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 договору, відповідач сплачує позивачу двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної (граничної) величин.
Позивачем надіслано відповідачу повідомлення про перевищення договірної величин споживання електричної енергії від 09.07.12, та направлено рахунок за перевищення договірних величин споживання електроенергії № 922/4 від 09.07.12 на суму 1024 грн. 33 коп.
Відповідачем вказаний рахунок оплачено не було, внаслідок чого борг за перевищення договірних величин споживання електричної енергії становить 1024 грн. 33 коп.
На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобов'язання. У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем не надано жодних доказів на спростовання доводів позивача щодо неналежного виконання зобов'язання по оплаті за спожиту електроенергію та перевищення договірних величин споживання електричної енергії.
За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення 1880 грн. 85 коп. боргу за спожиту електричну енергію, 1024 грн. 33 коп. боргу за електроенергію спожиту понад договірні обсяги споживання, обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного Кодексу України).
Ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4.2.1. договору про постачання електричної енергії сторони погодили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 10% річних та інфляційні збитки.
На підставі вказаного пункту договору за порушення термінів виконання грошових зобов'язань передбачених договором, позивач просить стягнути пеню у розмірі 251 грн. 31 коп. пені.
Господарським судом встановлено факт прострочення грошового зобов'язання відповідачем, здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку пені. З огляду на обґрунтованість поданого розрахунку, позовні вимоги про стягнення 251 грн. 31 коп. пені підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 4.2.1 договору сторонами визначено договірний розмір річних відсотків за прострочення платежу, а саме 10 % річних.
Господарським судом здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку 10 % річних.
З огляду на обґрунтованість позовних вимог в цій частині та правильність поданого розрахунку, позовні вимоги про стягнення 174 грн. 03 коп. 10 % річних підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.
Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідачем не подано жодних документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання зобов'язань по оплаті.
З огляду на викладене, позов слід задовольнити, стягнути з відповідача 1880 грн. 85 коп. борг за спожиту активну електричну енергію, 1024 грн. 33 коп. борг за електроенергію спожиту понад договірні обсяги споживання, 251 грн. 31 коп. пені, 174 грн. 03 коп. 10 % річних.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п. 4.6. постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 610, 611, 625, 629, 714 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 218, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс" про стягнення 3330 грн. 52 коп. задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс", вул. Сахарова 21/2, Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 32077823) на користь Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", вул. Індустріальна 34, м. Івано-Франківськ, 76014 (ідентифікаційний код 00131564) 1880 (одну тисячу вісімсот вісімдесят) грн. 85 коп. - борг за спожиту активну електричну енергію, 1024 (одну тисячу двадцять чотири) грн. 33 коп. - борг за електроенергію спожиту понад договірні обсяги споживання, 251 (двісті п'ятдесят одну) грн. 31 коп. - пені, 174 (сто сімдесят чотири) грн. 03 коп. - 10 % річних, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 18.02.13
Суддя Неверовська Л. М.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
________________ Озарко Л. Р. 18.02.13