Справа 118/133/13- цроку
14 лютого 2013 року Судацький міський суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого -судді Сича М.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Дем'яненко Г.В.,
представника скаржника ДП «Пансіонат «Зеніт» Халаімова В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Судаку скаргу Дочірнього підприємства «Пансіонат «Зеніт» Відкритого акціонерного товариства «Російська літакобудівна корпорація «Міг» на дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим, відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України в АР Крим, відділу державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції АР Крим, начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим Ященка О.Є., головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України в АР Крим Шерстньова Р.О., головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції АР Крим Джамілова Н.А., заінтересована особа - ОСОБА_5, про визнання дій протиправними, скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,
Дочірнє підприємство «Пансіонат «Зеніт» Відкритого акціонерного товариства «Російська літакобудівна корпорація «Міг» (далі - ДП «Пансіонат «Зеніт») звернулося в січні 2013 року до суду зі скаргою, в якій просило:
- визнати протиправними дії посадових осіб державної виконавчої служби щодо передачі до відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України в АР Крим виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №120/604/12, виданого Судацьким міським судом на виконання рішення вказаного суду від 26 березня 2012 року про стягнення на користь ОСОБА_5 з ДП «Пансіонат «Зеніт» заборгованість за договором про надання зворотної фінансової допомоги в сумі 594398,00 грн., 3 % річних в розмірі 7328,20 грн., суму інфляційних витрат - 16745,00 грн., судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн., а всього 620291 грн. 20 коп.;
- визнати протиправною та скасувати вказану постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції АР Крим Джамілова Н.А. від 25 грудня 2012 року про передачу вказаного виконавчого провадження до відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України в АР Крим
- визнати протиправною та скасувати вказану постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції АР Крим Джамілова Н.А. від 25 грудня 2012 року про передачу вказаного виконавчого провадження до відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України в АР Крим, .
Представник скаржника ДП «Пансіонат «Зеніт» Халаімов В.Г. в судовому засіданні вимоги скарги підтримав, наполягав на їх задоволенні.
Представник ВДВС Судацького МУЮ в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.
Представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, надав письмові заперечення проти скарги, вважаючи її вимоги необґрунтованими та безпідставними.
Дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши представника скаржника, суд вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що зазначені вимоги скаржника стосуються оскарження дій державного виконавця, які вчинені при виконанні рішення Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 26 березня 2012 року, за яким стягнуто на користь ОСОБА_5 з ДП «Пансіонат «Зеніт» заборгованість за договором про надання зворотної фінансової допомоги в сумі 594398,00 грн., 3 % річних в розмірі 7328,20 грн., суму інфляційних витрат - 16745,00 грн., судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн., а всього 620291 грн. 20 коп.
19 грудня 2012 року головним державним виконавцем ВДВС Судацького МУЮ Джаміловим Н.А. винесено постанову, якою на підставі рішення суду накладено арешт на майно боржника ДП «Пансіонат «Зеніт» та оголошено заборону на його відчуження.
Приписами ст. 14 ЦПК України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, організацій, посадових або службових осіб і громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень згідно з ч. 1 ст. 2 Закону покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Обов'язки і права державних виконавців встановлені статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до ч. 1 якої державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до цієї статті державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Ч. 1 ст. 17 Закону передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.
Частинами 1 та 2 ст. 57 Закону передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Згідно ч. 3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (стаття 58 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.
За правилами частини 3 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Скаржником не було надано доказів, що арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 19 грудня 2012 року порушує його права, у зв'язку з чим доводи скаржника в частині неправомірності постанови державного виконавця щодо неспівпадання суми, що підлягає стягненню, та вартості майна, на яке накладено арешт із посиланням на бухгалтерську довідку є неспроможними.
Не заслуговують уваги суду і посилання скаржника на відсутність можливості добровільно (самостійно) виконати рішення суду, оскільки наведені обставини спростовуються матеріалами справи, зокрема, відомостями про своєчасне отримання скаржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що дії державного виконавця з приводу накладення арешту на майно, що належать боржнику, вчинені в межах повноважень та узгоджуються з приписами Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції про проведення виконавчих дій під час складання оскаржуваної постанови.
За таких обставин, суд не вбачає правових підстав для задоволення скарги про скасування постанови про накладення арешту, оскільки остання не порушує прав боржника, а дії державного виконавця під час її винесення є правомірними.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 387 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
На підставі викладенного, керуючись ст.ст. 386, 387 ЦПК України, ст.ст. 19, 25, 34, 57 Закону України «Про виконавче провадження», суд
В задоволенні скарги Дочірнього підприємства «Пансіонат «Зеніт» Відкритого акціонерного товариства «Російська літакобудівна корпорація «Міг» на дії відділу Державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, заінтересована особа - ОСОБА_5, про визнання дій протиправними, скасування постанови - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду, може бути подана до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Судацький міський суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, або п'яти днів з дня її отримання стороною, яка була відсутня у судовому засіданні під час її оголошення.
Суддя: -