"23" квітня 2012 р. справа № 2а-2860/2011
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Чепурнова Д.В. Поплавського В.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Токмак Запорізької області на постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 26 травня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Токмак Запорізької області про зобов'язання здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконними дії відповідача щодо нарахування підвищення до пенсії у меншому розмірі ніж передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та зобов'язати здійснити перерахунок та виплатити йому різницю за шість місяців 2010 року та за 1 місяць 2011 року по дату винесення рішення.
Постановою суду визнано протиправними дії відповідача щодо виплати підвищення пенсії у меншому розмірі ніж передбачено ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплати позивачу підвищення до пенсії за період з 19.10.2010 по 31.12.2010 та з 01.01.2011 по 26.05.2011, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ч.1 ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням отриманих сум підвищення до пенсії у вказаний період.
В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати постанову та відмовити в задоволенні позову, оскільки судом невірно застосовано норми матеріального права, а висновки щодо перерахунку доплати до пенсії не відповідають бюджетному законодавству.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є особою, на яку поширюється дія абз. 1 ст. 1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»№2195-ІV від 18 листопада 2004 року, та має статус «дитини війни», що підтверджується посвідченням.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»N 107-VI від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України №2195-ІV в новій редакції. Тобто, було відновлено дію ст. 6 Закону України №2195-ІV.
Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
За таких обставин, положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Отже, вирішуючи даний спір, суд дійшов обґрунтованого висновку, що при розрахунку розміру підвищення до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Колегія суддів вважає, що реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням бюджетних коштів, та базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, бо це суперечить вимогам ст. 46 Конституції України та Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ч. 10 ст. 183-2, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Токмак Запорізької області - залишити без задоволення.
Постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 26 травня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов
Суддя: В.Ю. Поплавський