Справа № 2034/11754/2012
Провадження № 2/635/265/2013
11 лютого 2013 року смт. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді Назаренко О.В.,
за участі секретаря Богуславської Х.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відокремленого підрозділу «Моторвагонне депо «Харків» державного підприємства «Південна залізниця» та державного підприємства «Південна залізниця» про зміну дати звільнення, стягнення недоплаченої суми заробітної плати та моральної шкоди,
05.02.2013 року до суду подано позов ОСОБА_1 до відокремленого підрозділу «Моторвагонне депо «Харків» державного підприємства «Південна залізниця» та державного підприємства «Південна залізниця». Вимоги уточнені заявою від 5.02.2013 року. В своїх остаточних позовних вимогах позивач просить суд поновити строк на звернення до суду за вирішенням трудового спору, змінити дату звільнення позивача з 13.06.2011 року на 29.06.2011 року, стягнути з Моторвагонного депо «Харків» південної залізниці на користь позивача середній заробіток з 13.06.2011 року по 29.06.2011 року та за весь час затримки виплати остаточного розрахунку, а також стягнути з Моторвагонного депо «Харків» південної залізниці на користь позивача 10000 гривень моральної шкоди.
В судовому засіданні позивач і представник позивача повністю підтримали позовні вимоги, пояснивши, що звільнення відбулось з порушенням закону, оскільки на день звільнення позивач перебувала на лікарняному, а сам акт МСЕК, яким встановлено інвалідність на два дні пізніше, а тому позивач просила суд позов повністю задовольнити. Факт пропуску строку за звернення до суду позивач визнає, але стверджує, що це сталося за станом здоров'я.
Представники відповідачів позов не визнали, пояснивши, що позивача звільнено лише після того, як позивач відмовилась перейти на іншу роботу, яку може виконувати за станом здоров'я, посилались на відсутність підстав для поновлення строку на звернення до суду, а також пояснили, що Моторвагонне депо «Харків» південної залізниці не є юридичною особою.
Вислухавши в судовому засіданні пояснення сторін і дослідивши надані суду докази, судом встановлено наступне.
Наказом № 380/ос від 29.06.2011 року ОСОБА_1 звільнено з посади провідника пасажирських вагонів в поїздах приміського сполучення на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України з 13.06.2011 року.
Факт порушення прав позивача при звільненні, а саме факт звільнення під час тимчасової непрацездатності, підтверджено проведеною перевіркою Територіальної державної інспекції праці у Харківській області, що суперечить ч. 3 ст. 40 КЗпП України.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
29.06.2011 року позивач отримала трудову книжку, а тому з цього дня у неї виникло право на звернення до суду із позовом щодо звільнення та зміни дати звільнення, але позивач звернулась до суду лише 10 жовтня 2012 року, тобто за перебігом строку, що перевищує рік. Будь яких доказів, які можуть підтвердити, що за станом здоров'я весь цей час позивач об'єктивно не мала можливості звернутися до суду - позивач не надала. Враховуючи наведене, суд не знаходить підстав, передбачених ст. 234 КЗпП України для поновлення пропущеного строку і з цих підстав відмовляє в задоволенні клопотання про поновлення строку на звернення до суду і відмовляє в задоволенні вимог про зміну дати звільнення позивача.
Інша частина позовних вимог не підлягає задоволенню, оскільки змінити дату звільнення підстав не знайдено, а також з тих підстав, що вимоги про стягнення сум зарбітку та моральної шкоди пред'явлені неналежного відповідача. Так, відповідно до довідки АА № 594009 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України підтверджено, що «Моторвагонне депо «Харків» державного підприємства «Південна залізниця» є відокремленим підрозділом без статусу юридичної особи. Відповідно до вимог ст. 91, 92 ЦК України цивільною право і дієздатністю наділені лише юридичні особи. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що «Моторвагонне депо «Харків» державного підприємства «Південна залізниця» не може бути відповідачем по справі. Позивачу представнику позивача було роз'яснено про те, що вимоги пред'явлені до неналежного відповідача, але в уточненому позові позивач знов просить суд стягнути грошові кошти не з юридичної особи, а з відокремленого підрозділу. Такі вимоги задоволенню не підлягають і суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог, в яких позивач просить суд стягнути з Моторвагонного депо «Харків» південної залізниці на користь позивача середній заробіток з 13.06.2011 року по 29.06.2011 року та за весь час затримки виплати остаточного розрахунку, а також стягнути з Моторвагонного депо «Харків» південної залізниці на користь позивача 10000 гривень моральної шкоди.
Судові витрати на підставі ст. 88 ЦПК України суд відносить за рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 10,11,60,61,88,212-215 ЦПК України, суд
ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог - повністю відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду, а особами, без участі яких постановлено рішення протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляцію не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий суддя: Назаренко О.В.