Справа № 2033/5623/12
Провадження 2/2033/1938/12
02.11.2012року Фрунзенський районний суд міста Харкова у складі:
Головуючого судді Сілантьєвої Е.Є.
При секретарі судових засідань Ляхової І. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа -ОСОБА_4 про стягнення боргу та трьох процентів річних, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним , -
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, яким просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на свою користь борг за договором позики у сумі 420000 гривень, три процента річних у сумі 12600 грн, а також сплачені при пред'явленні позову до суду судові витрати у сумі 3326,30 гривень.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 07 травня 2011 року ОСОБА_3 під розписку позичив у ОСОБА_2 гроші у розмірі 420000 грн., які зобов'язався повернути протягом чотирьох місяців. Згодом, коли підійшов строк повернення грошей відповідач став уникати зустріч з позивачем і на час подання позову відповідачем грошові зобов'язання не виконані та гроші не повернути.
Відповідач не погодившись з позовом, пред'явив зустрічний позов відповідно якого просив визнати недійсним договір позики від 07 травня 2011 року. В обґрунтування зустрічного позову зазначив, що ним була написана 7 травня 2011 року розписка про те, що він нібито взяв у ОСОБА_2 суму в розмірі 420000 грн та зобов'язався їх повернути протягом чотирьох місяців, але зазначена в розписці грошова сума передана відповідачу не була. Тому ОСОБА_3 зазначив, що написана ним розписка ні є підтвердженням факту отримання грошей, оскільки в неї також відсутне посилання на свідків, яки б бачили факт передачі грошей, а також у розписці не зазначена дата повернення грошей, що є суттєвим при укладанні договору позики.
У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав свої позовні вимоги, просив їх задовольнити та відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог.
Представник ОСОБА_2, ОСОБА_6., підтримав позовні вимоги ОСОБА_2, просив їх задовольнити та відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3
Представник ОСОБА_3, ОСОБА_7, у судовому засіданні підтримала вимоги зустрічної позовної заяви, просила їх задовольнити та відмовити у задоволенні первісного позову.
Третя особа ОСОБА_4 до судового засіданні не з'явилась, про день та час слухання справи була повідомлені своєчасно та належним чином, про причини неявки до суду не повідомила.
Суд, вислухав пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
07 травня 2011 року між сторонами був укладений договір, згідно умов якого ОСОБА_3 взяв у борг у ОСОБА_2 420000 грн та зобов'язався їх повернути протягом чотирьох місяців.
Таким чином, форма укладеного між сторонами договору позики, відповідає вимогам ст. 1047 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦПК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем ) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У ході судового розгляду було встановлено, що зобов'язання за договорами позики відповідачем не виконано, на час подання позову, тобто майже рік по тому, борг позикодавцю повернутий не був.
Частина 1 ст. 1051 ЦК України передбачає, що позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається на підставу своїх вимог та заперечень.
Ствердження відповідача про той факт, що він нібито не отримував кошти не знайшли свого підтвердження під час слухання справи, та не підтверджуються дослідженими під час судового розгляду справи доказами.
Також згідно з вимогами ст. 1050 ЦПК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦПК України.
Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, боржник, якій прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Судом не встановлено існування домовленості між сторонами про виконання простроченого грошового зобов'язання без урахування трьох процентів річних.
Суду не надано належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення грошового зобов'язання, відповідно до ст.. 617 ЦК України.
Враховуючі зазначене позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню, та суд стягує з ОСОБА_3 суму боргу у розмірі 420000 грн та 3% річних у сумі 12600 грн (420000:100х3), а у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 суд відмовляє.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до положень ст. ст. 79, 88 ЦПК України, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати, які складаються з суми сплаченого судового збору у розмірі 3219 грн та 107 грн 30 коп, а також витрат , пов'язаних з розглядом справи, за подання оголошення, у розмірі 240 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 11, 79, 88, 169, 209, 212-215, 218, 219 ЦПК України, ст.ст. 16, 625, 1049 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором позики з урахуванням трьох процентів річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 432600 (чотириста тридцять дві тисячі шістсот) грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати у розмірі 3566 (три тисячі п'ятсот шістдесят шість) грн. 30 коп.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 -відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: