Справа №
Провадження № 1/361/40/13
11.02.2013
11 лютого 2013 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі :
головуючого : судді - Шевчука М.П.
при секретарі : - Заковоротній Т.І.
з участю прокурора : - Неділько С.А.
адвокатів : - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари кримінальну справу по обвинуваченню: - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого без реєстрації в АДРЕСА_2 , раніше не судимого , у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 364., ч. 2 ст.307 КК України,
- ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Бровари Київської області, українця громадянина України, з повною-середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше судимого 21.01.2011 року Дарницьким районним судом м.Києва за ст.309 ч.2 КК України, до двох років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки, у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 307., ч. 2 ст.307 КК України, -
Органом досудового слідства, ОСОБА_6 пред'явлено обвинувачення в тому, що він вчинив злочин передбачений ст.364 ч.3 КК України, тобто, що він вчинив зловживання своїм службовим становищем, тобто умисне з корисливих мотивів використання службовою особою службового становища, всупереч інтересам служби, що спричинило істотну шкоду державним інтересам, вчинене працівником правоохоронного органу, а також вчинив незаконне придбання,зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів у великому розмірі,вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинення злочину передбаченого ст.307 ч.2 КК України . ОСОБА_7 пред'явлено обвинувачення в тому, що він вчинив злочини передбачені ст. ст. 307 ч.2 КК України, тобто вчинив придбання, перевезення, зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів у великому розмірі, повторно вчинений особою, яка раніше винила один з злочинів, передбачених ст..ст.308-310., 312., 314., 315., 317 КК України.
Під час підготовчої частини розгляду вказаних матеріалів кримінальної справи, адвокат ОСОБА_5, який захищає інтереси підсудного ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням, про направлення справи на додаткове розслідування, з мотиву неправильності досудового слідства та із-за грубого порушення органом досудового слідства, норм КПК України, які не можуть бути усунутими під час розгляду вказаної кримінальної справи по суті, а саме стосовно його підзахисного ОСОБА_8 в провадженні прокуратури Київської області , мається кримінальна справа по його обвинуваченню в вчиненні злочинів передбачених ч.3 ст. 364., ч. 2 ст.307., ч.1 ст.263 КК України, про це органу досудового слідства було відомо, однак ніяких мір для об'єднання кримінальних справ в одне провадження не було прийнято. Враховуючи, що вказані кримінальні справи, взаємно пов'язані між собою, для повного, об'єктивного їх розгляду, вони повинні бути об'єднані в одне провадження. Вказана неправильність досудового слідства, не може бути усунута в процесі судового слідства, також унеможливлює початок її розгляду, тому справу необхідно скерувати прокурору на додаткове розслідування.
Захисник підсудного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні повністю підтримав клопотання адвоката ОСОБА_5 додавши, що його підзахисний ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що, будучи працівником правоохоронного органу, він вчинив, зловживання службовим становищем, що спричинило істотну шкоду державним інтересам, і його дії в цій частині обвинувачення органом досудового слідства кваліфіковані за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.364 КК України, незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів у великому розмірі, вчинені повторно та за попередньою змовою групою осіб, а його дії в цій частині обвинувачення органом досудового слідства кваліфіковані за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України. Вивчення матеріалів справи показало, що особою, за попередньою змовою з якою, на думку органу досудового слідства, ОСОБА_6 вчинив зазначені вище злочини, є ОСОБА_8, якого постановою слідчого від 26.07.2012 року притягнуто як обвинуваченого за вчинення злочинів, передбачених ст.ст.364 ч.2 та 307 ч.2 КК України (том 2, а. с. 18-21). Але пред'явити йому ці обвинувачення до моменту направлення цієї справи до суду слідчому не вдалося через переховування ОСОБА_8 від органу досудового слідства та оголошення його у розшук (там же, а.с. 22-23). Аналіз суті висунутого ОСОБА_8 обвинувачення показує, що воно за змістом, характером та наслідками повністю співпадає з обвинуваченням, яке пред'явлено підсудного ОСОБА_6 Захист ОСОБА_6 визнає, що станом на 16.11.2012 року прокурор мав право затвердити обвинувальний висновок та передати справу до суду, оскільки ОСОБА_8 ще не було затримано і місце його перебування органу досудового слідства не було відомо, і з цієї підстави матеріали справи щодо нього були виділені в окреме провадження. За таких обставин, прокурор вимушений був передати справу до суду через відсутність буд-яких підстав для продовження тримання ОСОБА_6 під вартою. Але зараз ситуація кардинально змінилася: захисту ОСОБА_6 стало відомо, що станом на 17.01.2013 року ОСОБА_8 було затримано і доставлено до суду для вирішення питання обрання щодо нього запобіжного заходу, і постановою судді Печерського районного суду міста Києва щодо нього пізніше було обрано запобіжний захід у вигляді застави. Для перевірки даної інформації захист ОСОБА_6 письмово звернувся до прокуратури Київської області та одержав письмову відповідь за підписом начальника одного із відділів (назву відділу не зазначено) від 04.02.2013 року, в якій підтверджується, що 17.01.2013 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 поновлено, а 13.01.13 року слідчим складено протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування йому та його захиснику ОСОБА_5 У цьому документі також повідомляється, що у лютому поточного року кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 планується направити до Броварського міськрайонного суду для розгляду по суті. Власне з'ясування показало, що станом на 07 лютого 2013 року матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_8 у Броварському місьрайонному суді не зареєстровані. Випадки, коли справу може бути повернуто на додаткове розслідування, детально розписані у спеціальній постанові Пленуму Верховного Суду України з цієї тематики, а саме у постанові № 2 від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування». Зокрема у п.2 цієї постанови роз'яснюється, що, коли є підстави для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, окремий розгляд справи щодо яких неможливий, справа може бути повернена на додаткове розслідування лише за наявності відповідного клопотання одного із учасників процесу, зазначених у ч.2 ст.246 КПК України, до кола яких входить і захисник підсудного. Далі у п.4 цієї самої постанови Пленуму Верховного Суду України звертається увагу судів на те, що повернення справи на додаткове розслідування через наявність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб допускається лише за умови, що окремий розгляд справи щодо останніх неможливий і що надійшло відповідне клопотання одного із згаданих вище учасників процесу. У цьому контексті особливо підкреслюється, що «питання про наявність таких підстав вирішується з урахуванням доказів, що є у справі, інших конкретних її обставин, а також вимог ст. 94 КПК, в якій визначено приводи і підстави до порушення кримінальної справи».
На думку захисту, під цими «іншими конкретними обставинами» у цьому випадку слід розуміти ту обставину, що за фізичною присутністю ОСОБА_8 його допит у цьому процесі є обов'язковим, але його статус обвинуваченого (або за новою термінологією його статусу підозрюваного) не дозволяє допитати його у цьому процесі у будь-якому процесуальному статусі: ані як свідка, ані як підозрюваного, ані як обвинуваченого, ані як підсудного. Крім того, за твердженням захисника іншого підсудного по цій справі, адвоката ОСОБА_5, який одночасно захищає інтереси підозрюваного ОСОБА_8, обвинувачення ОСОБА_6 побудовані на тих самих доказах, що і підозра ОСОБА_8 у вчиненні цих самих кримінальних правопорушень. Тому в абзаці другому п.4 зазначеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України говориться, що, «з'ясовуючи можливість розгляду справи щодо іншої особи в окремому провадженні, суд повинен керуватися вимогами ст.26 КПК (мається на увазі 1960 року), маючи на увазі, що справи про злочини, вчинені у співучасті, мають розглядатися, як правило, в одному провадженні». При цьому, роз'яснено, що постанова слідчого «про виділення справи щодо такої особи в окреме провадження не є перешкодою для повернення справи на додаткове розслідування». Таким чином, вважаємо, що є всі підстави для застосування вимог, передбачених ч.1 ст.281 КПК України, відповідно до якої повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти досудового слідства може мати лише тоді, коли ця неповнота не може бути усунута в судовому засіданні.
Про неможливість усунення зазначеної вище неповноти досудового слідства свідчить та обставина, що цю кримінальну справу прокурором направлено до суду у відповідності до вимог Кримінально-процесуальний кодекс України 1960 року, а матеріали кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_8 у разі направлення його до суду будуть розглянуті у відповідності до вимог діючого вже Кримінального процесуального кодексу України 2012 року.
Як зазначено у п.11 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України 2012 року, кримінальні справи, які до набрання чинності цим Кодексом (тобто до 19.11.2012 року) надійшли до суду від прокурора з обвинувальним висновком, розглядаються, зокрема судом першої інстанції в порядку, який діяв до набрання чинності цим Кодексом, тобто КПК України 1960 року.
Отже, очевидним є те, що кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7, яка є предметом розгляду зараз, підлягає розгляду за правилами КПК України 1960 року, а матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_8 - за правилами КПК України 2012 року. Будь-якої процесуальної можливості об'єднати ці дві справи на стадії судового розгляду немає, що робить неможливим дочекатися потрапляння до суду матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_8
Крім цього вважає, що є всі правові підстави для зміни запобіжного заходу його підзахисному, з тримання під вартою на будь-який інший вид на розсуд суду.
Вислухавши думку підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про направлення справи на додаткове розслідування із-за його неправильності, які підтримали клопотання своїх захисників., - думку адвоката ОСОБА_4 який пояснив, що повністю підтримує клопотання колег, про направлення справи прокурору на додаткове розслідування, так як ці дві справи взаємно пов'язані, вони повинні розглядатись в одному провадженні., - прокурора, який по суті заявленого клопотання, про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування, заперечив, додавши, що при цьому, що матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_8 08.02.2013 року направлені до Броварського міськрайонного суду, відсутні істотні порушення норм КПК України на які покладається адвокат, справу можна розглядати по суті, суд приходить до висновку про необхідність направлення справи на додаткове розслідування із слідуючих підстав.
Не вдаючись до оцінки доказів, суд вважає, що органом досудового слідства, допущено неправильність досудового слідства, які не можуть бути усунутими під час судового слідства. Так в судовому засіданні, було достовірно встановлено, що підсудний ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що він будучи працівником правоохоронного органу, він вчинив, зловживання службовим становищем, що спричинило істотну шкоду державним інтересам, і його дії в цій частині обвинувачення органом досудового слідства кваліфіковані за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.364 КК України, незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів у великому розмірі, вчинені повторно та за попередньою змовою групою осіб, а його дії в цій частині обвинувачення органом досудового слідства кваліфіковані за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України. При підготовці до судового розгляду, судом було встановлено, що особою, за попередньою змовою з якою, на думку органу досудового слідства, ОСОБА_6 вчинив зазначені вище злочини, є ОСОБА_8, якого постановою слідчого від 26.07.2012 року притягнуто як обвинуваченого за вчинення злочинів, передбачених ст.ст.364 ч.2 та 307 ч.2 КК України, та який в подальшому розслідуванні, був оголошений в розшук. Відповідно до наданої прокурором, в судовому засіданні, копії супровідного листа, матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_8 08.02.2013 року у вчиненні правопорушень передбачених ст.ст.364 ч.2., 307 ч.2., 263 ч.1 КК України, направлені до Броварського міськрайонного суду
Відповідно до вимог Пленуму ВС України № 2 від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування». Зокрема у п.2 цієї постанови роз'яснюється, що, коли є підстави для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, окремий розгляд справи щодо яких неможливий, справа може бути повернена на додаткове розслідування лише за наявності відповідного клопотання одного із учасників процесу, зазначених у ч.2 ст.246 КПК України, до кола яких входить і захисник підсудного. Відповідно п.4 вказаної постанови Пленуму ВС України звертається увагу судів на те, що повернення справи на додаткове розслідування через наявність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб допускається лише за умови, що окремий розгляд справи щодо останніх неможливий і що надійшло відповідне клопотання одного із згаданих вище учасників процесу. При цьому підкреслюється, що «питання про наявність таких підстав вирішується з урахуванням доказів, що є у справі, інших конкретних її обставин, а також вимог ст. 94 КПК, в якій визначено приводи і підстави до порушення кримінальної справи». Відповідно до п.4 зазначеної вище постанови Пленуму ВС України вказано, що, «з'ясовуючи можливість розгляду справи щодо іншої особи в окремому провадженні, суд повинен керуватися вимогами ст.26 КПК ( 1960 року), маючи на увазі, що справи про злочини, вчинені у співучасті, мають розглядатися, як правило, в одному провадженні». При цьому, роз'яснено, що постанова слідчого «про виділення справи щодо такої особи в окреме провадження не є перешкодою для повернення справи на додаткове розслідування». Таким чином, вважаємо, що є всі підстави для застосування вимог, передбачених ч.1 ст.281 КПК України, відповідно до якої повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти досудового слідства може мати лише тоді, коли ця неповнота не може бути усунута в судовому засіданні.
Відповідно до п.11 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України 2012 року, кримінальні справи, які до набрання чинності цим Кодексом (тобто до 19.11.2012 року) надійшли до суду від прокурора з обвинувальним висновком, розглядаються, зокрема судом першої інстанції в порядку, який діяв до набрання чинності цим Кодексом, тобто КПК України 1960 року.
Отже, кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7, яка є предметом розгляду зараз, підлягає розгляду за нормами КПК України 1960 року, а матеріали кримінального провадження, яка поступила до Броварського міськрайонного суду щодо ОСОБА_8 повинна розглядатися відповідно до норм КПК України 2012 року. Будь-якої процесуальної можливості об'єднати ці дві справи на стадії судового розгляду немає, через відсутність такої правової норми та неможливість розгляду двох справ в одному провадженні за різними процесуальними нормами.
Суд вважає, що надходження до суду обвинувального акту в кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_8 нічого не змінює і ніяк не впливає на необхідність розгляду цих двох справ в одному провадженні, адже при розгляду даної кримінальної справи в відповідності до вимог ст.22 КПК України, при необхідності допиту ОСОБА_8 по цій справі, він не може бути як свідок, а іншого процесуального статусу стосовно нього, також немає.
При додатковому розслідуванні, органу досудового слідства необхідно визначитись з об'єднанням кримінальних справ, порушених стосовно ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в одне провадження, пред'явити кінцеве обвинувачення, ознайомити підсудних з матеріалами кримінальної справи, скласти про це протоколи відповідно до норм КПК України та при необхідності провести інші слідчі дії для повного, об'єктивного розслідування вказаної кримінальної справи.
Так, як органом досудового слідства по даній кримінальній справі, всупереч вимог ст.ст. 22., 64 КПК України не було прийнято мір, щодо повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи та допущено неправильність і порушення норм КПК України. Вказана неправильність досудового слідства та порушення органом досудового слідства, норм КПК України, не може бути усунута в судовому засіданні, тому справа повинна бути скерована прокурору Київської області, для проведення досудового слідства.
На даний час суд не вбачає підстав, для зміни міри запобіжного заходу, стосовно підсудного ОСОБА_6
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 273., 281 КПК України, суд -
Кримінальну справу по обвинуваченню - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ст. 364 ч.3 та ст. 307 ч.2 КК України, - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, за ст. 307 ч.3 та ст. 307 ч.2 КК України, направити прокурору Київської області на додаткове розслідування, для провадження досудового слідства.
Міру запобіжного заходу вибрану стосовно підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - утримання в Київському СІЗО № 31 УДДУ ПВП в Київській області, залишити без змін.
Клопотання захисника в частині зміни міри запобіжного заходу стосовно підсудного ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена, учасниками процесу до апеляційного суду Київської області, через Броварський міськрайонний суд, шляхом подачі апеляції, протягом семи діб з дня її винесення.
Суддя М. П. Шевчук