Справа № 0907/6391/2012
Провадження № 2/0907/4770/2012
07 листопада 2012 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого- судді Максимчина Ю.Д.
секретаря Федорак Я.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним правочину, -
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсними розписки від 15.11.2009р. про отримання в кредит під 2% коштів в розмірі 15000,00 (п'ятнадцять тисяч) доларів США та 1500,00 (одна тисяча п»ятсот) доларів США у ОСОБА_2.
Позивач в судове засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву в якій просить справу розглядати без її участі, позов підтримала, просить задоволити. Не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоч про час і місце судового розгляду повідомлена у встановленому порядку, а тому, виходячи зі змісту ч.1 ст. 224 ЦПК України, та того, що відповідач про причини неявки суд не повідомила і не надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, а позивач подав достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд вважає, що можна провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що підприємці ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в присутності позивачки в 2008 році позичили у ОСОБА_5 16 500 доларів США. По даних розписках ОСОБА_3 і ОСОБА_4 справно щомісячно сплачували відсотки позичальнику ОСОБА_5 Після смерті ОСОБА_5 її дочка - відповідачка ОСОБА_2 попросила позивачку написати на її ім»я розписки, щоб вона могла отримувати від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відсотки від позичених ними у її мами грошових сум.
Тому зважаючи на відсутність будь-яких непорозумінь по позичених коштах і відсутність заборгованості по відсотках з позиченої суми ОСОБА_1 на прохання ОСОБА_2 написала розписки 15.11.2009р. про позику грошей, які ОСОБА_3 і ОСОБА_4 брали у ОСОБА_5 на суму 15000,00 (п'ятнадцять тисяч, 00) дол. США та 1500,00 (одна тисяча п'ятсот,00) дол. США, під виплату відсотків. (а.с. - 5-6). Дані розписки були написані при відсутності факту передачі самих коштів, а лише як гарантія повернення коштів і відсотків самими позичальниками вже не ОСОБА_5, а її доньці.
Станом на сьогоднішній день ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_4 не заперечують сам факт одержання цих грошей у ОСОБА_5, що підтверджують їх заяви про визнання ними такого боргу.
Відповідно до ст. 229 Цивільного кодексу України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Обставини написання даних розписок були такими, які ОСОБА_1 вважає особливими в зв'язку з смертю її подруги і мами відповідачки ОСОБА_5 в жовтні 2009 року.
Обидві розписки від 15.11.2009р. написані ОСОБА_1 як особою, яка помилилася щодо істотної обставини такого виду правочину, оскільки відсутній факт передачі ОСОБА_2 суми коштів, про які вказується в розписках, позивачці і тому даний правочин вчинено без наміру створення правових наслідків для сторін, які обумовлювалися цим правочином. Насправді наслідки мали настати для осіб, які визнали борг на суми зазначені в розписках: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що вони стверджують у своїх заявах про визнання боргу від 07. 03.2011р. та від 09.03. 2011р. ( а.с. 7-8).
Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.
Відповідно до вимог ст. 1051 Цивільного кодексу України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Судом встановлено, що в даному випадку розписки від 15.11.2009р. написані ОСОБА_1 про позику коштів у ОСОБА_2 не відповідають реальним обставинам та вимогам ст. 1046 Цивільного кодексу України, де вказується що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Зважаючи на вищенаведені обставини та зазначені норми матеріального права дані розписки (як правочин) не можуть вважатися дійсними.
Згідно ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
З аналізу змісту розписок від 15.11.2009р. в них йдеться мова про кредит під 2%, всупереч положенням ст.1048 ЦК України.
Кредитні відносини є безпосередньо фінансовою послугою, що гідно ст.5 п.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» надається фінансовими установами, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено законом.
Тобто надання грошових коштів на умовах кредиту допускається тільки фінансовими установами, які відповідно сплачують єдиний податок та інші види зборів.
У зв'язку з цим, умова про нарахування відсотків за розписками від 15.11.2009р. є нікчемною, оскільки суперечить вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Відповідно до ст. 215 ч.2 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
За наведених обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог повністю.
На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 215, 229, 1046, 1051 ЦК України, керуючись ст. ч.2 ст. 197, ст.ст. 208, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити.
Визнати недійсними розписки від 15.11.2009р. про отримання ОСОБА_1 в кредит під 2% коштів в розмірі 15000,00 (п'ятнадцять тисяч) доларів США та 1500,00 (одна тисяча п»ятсот) доларів США у ОСОБА_2.
Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Максимчин Ю.Д.