Справа № 296/951/13- к
1-кп/296/30/13
Ухвала
Іменем України
08 лютого 2013 року м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира у складі:
Головуючого - судді Скрипки О.В.
при секретарі судового засідання Батюх А.М.
за участю прокурора Новик Л.В.,
за участю обвинуваченого ОСОБА_1
потерпілого ОСОБА_2
адвоката ОСОБА_3
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12012060040000321 по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с.Теньківка Червоноармійського району Житомирської області, інваліда 2-ї групи, не працюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1, не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
встановив:
31 січня 2013 року до Корольовського районного суду м. Житомира надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12012060040000321 по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КК України .
В підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження проти призначення справи до судового розгляду не заперечували, клопотань не заявили.
Заслухавши прокурора, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.
Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Корольовському районному суду м. Житомира.
Також судом встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_1 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, термін дії якого закінчується 09.02.2013 р.
В судовому засіданні прокурор наполягав на продовженні ОСОБА_1 строку тримання під вартою.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 прохав суд застосувати до обвинуваченого менш тяжку міру запобіжного заходу, в зв'язку з їх примиренням та відшкодуванням шкоди.
Захисник обвинуваченого проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою заперечував та прохав скасувати запобіжних захід тримання під вартою призначивши ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, оскільки вважає, що потерпілий ОСОБА_2 не заперечує проти заявленого клопотання, та те що обвинувачений визнає свою вину у вчиненому злочину, має пенсійний вік, має статус інваліда 2 групи.
В судовому засіданні обвинувачений проти заміни йому міри запобіжного заходу не заперечував.
Вирішуючи клопотання захисника про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу, суд виходить з наступного.
П.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
ОСОБА_1 перебуває під вартою в умовах Житомирське СІЗО УВП№8 з листопада 2012 року без постановлення судового рішення по суті пред'явленого йому обвинувачення.
Відповідно до ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання, суд за клопотанням учасників судового провадження своєю ухвалою має право змінити, скасувати або обрати запобіжний захід до обвинуваченого.
Вирішення питання про зміну запобіжного заходу судом відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Разом з цим, тривале тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості. Також згідно з пунктом 3 статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.
Суд враховує, що сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Прокурором в судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для зміни міри запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 із триманням під вартою на особисте зобов'язання.
Застосовуючи такий вид міри запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України щодо можливості обвинуваченого перешкоджати кримінальному провадженню, зі ступені тяжкості інкримінованого йому злочину.
Суд також вважає за доцільне покласти на ОСОБА_1 обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.
На підставі вищевикладеного і керуючись ст. ст. 177, 179, 193, 194 ,196, 314, 315, 316, ч.3 ст.331 КПК України, суд
ухвалив:
Підготовче судове засідання у кримінальному провадженні №12012060040000321 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, закінчити.
Призначити кримінальне провадження №12012060040000321 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні взалі №1к приміщення Корольовського районного суду м.Житомира на 16:00 годин 13 лютого 2013 року.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання, звільнивши ОСОБА_1 з під варти негайно в залі суду.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання обвинуваченому ОСОБА_1 покласти на прокурора.
Строк виконання покладених обов'язків рахувати - 2 місяці з дня постановлення ухвали.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника обвинуваченого та потерпілого.
Ухвала суду є остаточною, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя О. В. Скрипка