14.02.2013 Суддя: Кошева О. А.
Справа № 0551/8581/2012
14 лютого 2013 року Центрально - Міський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі:
головуючого - судді Кошевої О.А.
при секретарі - Нікулєнкової Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,
Позивач - ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в обґрунтування позовних вимог зазначив, що Центральні електричні мережі є структурним підрозділом ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго». На підприємство покладені завдання здійснення постачання електроенергії населенню та контроль оплати за її використання. Відповідач ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1. Боржником неодноразово проводилися перерахування грошових коштів за спожиту теплову енергію. Таким чином між позивачем і відповідачем склалися договірні відносини, згідно яких позивач надає, а відповідач отримує та оплачує електричну енергію. Згідно рішення Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України від 04.06.2008 року підключення електроенергії за заявою наймача (власника квартири) і відкриття особового рахунку слід вважати фактичним укладенням договору на умовах, передбачених ЗУ «Про електроенергетику». Згідно п. 26, 28 ПКЕЕН у разі зміни тарифів (ціни) на електричну енергію оплата заборгованості проводиться за тарифами (цінами), що діяли у період, за який сплачується борг. У разі відсутності у споживача коштів на оплату заборгованості він повинен звернутися до енергопостачальника із заявою про складання графіку погашення заборгованості або відстрочення терміну оплати та надати довідки, що підтверджують його неплатоспроможність з боку боржника на адресу позивача ніяких заяв, з цього приводу, не надходило. Станом на 20 березня 2012 року у боржника, у зв'язку з несплатою, виникла заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 1021,29 грн. Зазначена сума була пред'явлена відповідачу до сплати. Однак до теперішнього часу вказана заборгованість за спожиту електричну енергію відповідачем не оплачена. Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» Центральні електричні мережі заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 1021,29 гривень, індекс інфляції за весь час прострочення в розмірі 236,94 гривень, три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 92,84 гривень, а також витрати пов'язані з сплатою судового збору у розмірі 214,60 гривень.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надала заяву про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги повністю підтримала, просила позов повністю задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотань від відповідача не надходило, причини неявки суду не відомі.
Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м.Горлівки Донецької області від 11.05.2012 року позивачу було відмовлено в прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1, що підтверджується копією ухвали (а.с.8).
Відповідно до ч. 3 ст.118 ЦПК України в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням норм загальних правил, щодо пред'явлення позову.
Центральні електричні мережі є структурним підрозділом ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго». На підприємство покладені завдання здійснення постачання електроенергії населенню та контроль оплати за її використання.
Між позивачем і відповідачем склалися договірні відносини, згідно яких позивач надає, а відповідач отримує та оплачує електричну енергію, виходячи з того, що сторони уклали договір постачання позивачем відповідачу електричної енергії, оскільки позивач поставляв відповідачу електричну енергію за місцем його помешкання, а відповідач споживав її. Отже сторони досягли згоди щодо істотних умов договору постачання, а саме, що позивач буде постачати відповідачу за плату електричну енергію. Враховуючи, що норми якості електричної енергії та тарифи оплати за неї визначаються не домовленістю сторін, а нормативно-правовими актами, суд вважає доведеним факт погодження сторонами цих істотних умов з моменту досягнення згоди щодо самого факту постачання, у межах, визначених нормативно-правовими актами, чинними у відповідний період. Оскільки відсутні письмові докази на підтвердження узгодження сторонами строку внесення платежів, судом встановлено, що розрахунковим періодом для оплати спожитої електроенергії є календарний місяць, а плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця. Нарахування позивачем оплати за поставлену електричну енергію відповідає затвердженим тарифам та відповідачем не оспорювалися.
Відповідно ч.1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на декілька видів, одним з яких є комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів, тощо).
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги.
Згідно ст.ст.67-68, 162 Житлового Кодексу України наймач чи власник житла зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги за затвердженими тарифами. Плата за комунальні послуги вноситься щомісячно.
Відповідач ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_1, та є споживачем електричної енергії.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, в тому числі з договорів та інших правочинів.
Відповідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а також відповідно до ст.ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», споживач зобов'язаний виконувати умови договору, Правил користування електричною енергією, інших нормативно-правових актів та технічних документів, а у разі їх порушення несе відповідальність згідно з законодавством України.
Станом на 20 березня 2012 року у ОСОБА_1, у зв'язку з несплатою, виникла заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 1021,29 грн., що підтверджується розрахунком дебіторської заборгованості на абонента ОСОБА_1 (а.с.8).
Згідно п. 19 ПКЕЕН, розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі фактичних показань приладів обліку.
Згідно п. 26, 28 ПКЕЕН у разі зміни тарифів (ціни) на електричну енергію оплата заборгованості проводиться за тарифами (цінами), що діяли у період, за який сплачується борг. У разі відсутності у споживача коштів на оплату заборгованості він повинен звернутися до енергопостачальника із заявою про складання графіку погашення заборгованості або відстрочення терміну оплати та надати довідки, що підтверджують його неплатоспроможність з боку боржника на адресу позивача ніяких заяв, з цього приводу, не надходило.
Таким чином, відповідач належним чином не виконував своє зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі оплати за спожиту електричну енергію, прострочивши виконання грошового зобов'язання. За наведених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з вищенаведеного суд приходить до висновку, що з відповідача - ОСОБА_1 необхідно стягнути індекс інфляції за весь час прострочення в розмірі 236,94 гривень, три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 92,84 гривень (а.с.4).
Відповідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати пов'язані із сплатою судового збору в розмірі 214 гривень 60 копійок на користь держави.
На підставі викладеного, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до відповідача зі стягнення заборгованості підлягають задоволенню.
На підставі ст. ст. 67, 68 ЖК України, ст.625 ЦК України, ст.20, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про електроенергетику» керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд
Позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 1021 (одна тисяча двадцять одна) гривень 29 копійок на поточний рахунок із спеціальним режимом користування № 260373011566 в ОПЕРВ філії Донецького обласного управління ВАТ «Ощадбанк», МФО 335106, код ЕДРПОУ 00130903;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на поточний рахунок №26002301568054 у філії Центрально-Міського відділення «Промінвестбанк» м.Горлівки, МФО 334464, код ЕДРПОУ 00130903:
- індекс інфляції за весь час прострочення в розмірі 236 (двісті тридцять шість) гривень 94 копійок,
- три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 92 (дев'яносто два) гривень 84 копійок;
- судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення в Апеляційний суд Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Горлівки. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто Центрально-Міським районним судом м.Горлівки Донецької області за письмовою заявою відповідача, що має бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя О. А. Кошева