Пр. № 2/243/155/2013
« 18»січня 2013 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого - судді Чемодурової Н.О.,
при секретарі - Хміль О.М.,
за участю:
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання,
04 грудня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, мотивуючи вимоги тим, що відповідач є її батьком. 25 червня 2012 року позивач досягла повноліття. На теперішній час позивач продовжує навчання і навчається на третьому курсі Ізюмського медичного коледжу денної форми навчання. Строк навчання закінчується 01.09.2014 року. Позивач потребує матеріальної допомоги своїх батьків. Мати добровільно допомагає позивачеві, проте повністю забезпечити її утримання на період навчання не має можливості. Батько позивача працює, має доходи, на утриманні інших осіб не має, проте добровільно надавати позивачеві матеріальну допомогу на період навчання відмовляється. Посилаючись на наведені обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно і до закінчення нею навчання.
Позивач ОСОБА_1, в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити. Пояснення суду в обґрунтування позовних вимог дала аналогічні тим, що викладені в позовній заяві. Позивач зазначила, що навчається на бюджеті та отримує стипендію. Окрім того, вказала, що її витрати на місяць складають близько 620 грн., з яких 220 грн. вона сплачує за проживання у гуртожитку та 400 грн. складають витрати на проїзд та харчування.
Відповідач ОСОБА_2, в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково і суду пояснив, що він не заперечує надавати допомогу своїй доньці, але у меншому розмірі ніж вона просить. Інших утриманців та неповнолітніх дітей він не має. З довідки про доходи ОСОБА_2 вбачається, що його середня заробітна плата за травень-жовтень 2012 року склала 3603,41 грн.
Вислухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та надані докази в межах заявлених позовних вимог (ст.11 ЦПК України) суд установив наступне.
Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_3 встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком позивача ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.3).
Згідно довідки Комунального закладу охорони здоров'я Ізюмського медичного коледжу від 16.01.2013 року позивач ОСОБА_1 дійсно навчається на третьому курсі денної форми навчання фельдшерського відділення Комунального закладу охорони здоров'я Ізюмського медичного коледжу, з терміном навчання з 01.09.2010 року по 01.03.2014 року.
Відповідно до вимог частин 1, 3 статті 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Пленум Верховного Суду України у пункті 20 постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», роз'яснив, що обов'язок батьків утримувати неповнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повнолітня (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно довідки Комунального закладу охорони здоров'я Ізюмського медичного коледжу від 21.11.2012р. студентка ОСОБА_1 за червень-листопад 2012 року отримала стипендіальні виплати середньомісячно у розмірі 481,73 грн. Витрати на проживання у гуртожитку учбового закладу за червень, вересень-жовтень 2012 року склали 1440,00 грн., що підтверджується довідкою Комунального закладу охорони здоров'я Ізюмського медичного коледжу від 16.01.2013р. Крім того, позивач несе щоденні витрати на харчування та проїзд до навчального закладу. Організація учбового процесу та його напруженість не дають об'єктивної можливості позивачу на теперішній час працювати.
За таких обставин суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 у зв'язку з навчанням, потребує матеріальної допомоги.
Згідно довідки про доходи 6 Державного пожежно-рятувального загону ГТУ МНС України у Донецькій області від 28.11.2012р. середня заробітна плата ОСОБА_2 за травень-жовтень 2012 року склала 3603,41 грн.
Як встановлено в судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 офіційно працевлаштований, не заперечує проти стягнення на користь позивача аліментів, але у меншому розмірі, ніж вимагає позивач, має задовільний стан здоров'я, інших неповнолітніх дітей та утриманців він не має.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України, якими передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 дійсно потребує матеріальної допомоги, так як в зв'язку з навчанням на денному відділенні не працює, та навчання на теперішній період часу є її основним заняттям. Враховуючи наведене, при вирішенні спору по суті, суд оцінює надані сторонами докази, у їх сукупності та приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 сама зазначила, що витрачає на місяць близько 620 грн. (220 грн. за проживання у гуртожитку + інші витрати, які включають витрати на проїзд та харчування, у розмірі 100 грн./тиждень * 4 тижні). Інших витрат позивачем зазначено не було.
Разом з тим, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 має реальну можливість надавати матеріальну допомогу своїй доньці, яка продовжує навчання. При цьому суд виходить з того, що відповідач є працездатною особою та офіційно працевлаштований, він працює та має дохід, що не спростовувалося ним в судовому засіданні.
При визначенні розміру аліментів у відповідності зі ст. 200 СК України, що підлягають стягненню з відповідача, суд згідно до вимог ст. 182 СК України враховує не лише матеріальне становище відповідача, але й також матеріальне становище позивача, стан здоров'я відповідача, відсутність у нього інших утриманців і вважає за можливе стягнути з нього на користь позивача на її утримання, як дочки, що продовжує навчання аліменти у розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку до закінчення навчання, так як приходить до переконання, що відповідач з урахуванням його матеріального, сімейного становища та стану здоров'я має можливість надавати матеріальну допомоги своїй дочці, що продовжує навчання саме у такому розмірі.
Враховуючи, що право повнолітньої дитини на утримання діє протягом її навчання до 23-х років, але в разі припинення навчання раніше досягнення цього віку, право на таке утримання втрачається, суд приходить до переконання про необхідність стягнення на користь позивача аліментів на її утримання до закінчення навчання, тобто до 01 березня 2014 року.
У відповідності зі ст. 88 ЦПК України з відповідача також належить стягнути судовий збір на користь держави у розмірі 229,40грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН: НОМЕР_2, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_2, аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи стягнення з 04 грудня 2012 року на період навчання у комунальному закладі охорони здоров'я Ізюмського медичного коледжу до 01 березня 2014 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.
У задоволенні інших заявлених позовних вимог відмовити за відсутністю підстав.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення виготовлено 21 січня 2013 року.
Суддя Н.О. Чемодурова