Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
11 лютого 2013 р. Справа №805/1586/13-а
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 м. Донецьк
до відповідача: Головного управління праці та соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації
про: визнання неправомірними дії та бездіяльність щодо недотримання порядку забезпечення інваліда 2 гр., учасника бойових дій автомобілем на пільгових умовах відповідно до вимог Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою КМУ від 19.07.2006 року № 999, з урахуванням черговості з дати первісної постановки на облік, як особі право на отримання автомобіля було визнано на підставі висновку МСЕК по автотранспорту від 21.06.1988 року
Позивач, ОСОБА_1 м. Донецьк, звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління праці та соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації про визнання неправомірними дії та бездіяльність щодо недотримання порядку забезпечення інваліда 2 гр., учасника бойових дій автомобілем на пільгових умовах відповідно до вимог Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою КМУ від 19.07.2006 року № 999, з урахуванням черговості з дати первісної постановки на облік, як особі право на отримання автомобіля було визнано на підставі висновку МСЕК по автотранспорту від 21.06.1988 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не дотримано порядок забезпечення позивача як інваліда війни 2 гр., учасника бойових дій автомобілем на пільгових умовах
За приписами статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон) до інвалідів війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю в бойових діях у мирний час.
Зазначений Закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом створення належних умов для підтримання здоров'я й активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я (ст. 1 Закону).
Зокрема цим Законом визначено право на пільги інвалідам війни, учасникам бойових дій, тощо.
А саме пунктом 22 статті13 Закону передбачено, що інвалідам війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надається позачергове безоплатне забезпечення автомобілем (за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем) на термін експлуатації до десяти років (з наступною заміною на новий), виплата компенсації на бензин (пальне), ремонт, технічне обслуговування автомобілів або на транспортне обслуговування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999, цей Порядок визначає механізм забезпечення автомобілями інвалідів, зокрема дітей-інвалідів, які мають право на їх отримання безоплатно або на пільгових умовах і місце проживання яких зареєстровано в Україні в установленому законодавством порядку.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
На підставі вищевикладеного суд зазначає, що предметом розгляду даної справи є спір фізичної особи з суб'єктом владних повноважень щодо визнання неправомірними дії та бездіяльності з приводу надання певних пільг, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що в розумінні п. 4 ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України дана адміністративна справа належить до предметної підсудності місцевих загальних судів як адміністративних судів.
Отже позивачу необхідно звернутися до місцевого загального суду як адміністративного за місцем знаходження.
У відповідності до пункту 6 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя повертає позовну заяву позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про повернення позовної заяви з усіма додатками позивачу.
Керуючись статтями 11, 18, 106, 108, 160, 165, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Повернути позовну заяву ОСОБА_1 м. Донецьк до Головного управління праці та соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації про визнання неправомірними дії та бездіяльність щодо недотримання порядку забезпечення інваліда 2 гр., учасника бойових дій автомобілем на пільгових умовах відповідно до вимог Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою КМУ від 19.07.2006 року № 999, з урахуванням черговості з дати первісної постановки на облік, як особі право на отримання автомобіля було визнано на підставі висновку МСЕК по автотранспорту від 21.06.1988 року.
2. Повернення позовної заяви не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена.
4. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
5. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Олішевська B.В.