ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
04 лютого 2013 року № 813/335/13-а
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Шинкар Т.І.,
за участю секретаря судових засідань - Гуменюк В.М.,
за участю представника позивача Шокала В.С., представників відповідачів Сіщука В.В., Коцюбинського П.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Львівської митниці до Головного управління юстиції у Львівській області, Управління ДВС Головного управління юстиції у Львівській області, головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Львівській області Сіщука В.В. про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення штрафу від 04.01.2013р. ВП №33462318, -
Львівська митниця звернулася у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Львівській області (далі-ГУЮ), Управління ДВС Головного управління юстиції у Львівській області (далі-Управління), головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Львівській області Сіщука В.В., просить визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Львівській області по винесені постанови про накладення штрафу в розмірі 1020,00грн. та скасувати постанову про накладення штрафу від 04.01.2013р. ВП №33462318. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскільки виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 08.06.2010р., яким зобов'язано повернути ОСОБА_5 4 шт. вживаних шин залежить від волі ОСОБА_5 та проведення нею відповідних митних процедур, з врахуванням того, що видача зі складу митних органів товарів здійснюється відповідно до Порядку роботи складу митного органу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012р. №627, а відтак державним виконавцем при винесенні оскаржуваної постанови ці обставини не були враховані та протиправно накладено штраф, хоча про такі повідомлялись.
В судовому засіданні представник позивач позов підтримав, надав пояснення аналогічні наведеним у позовній заяві. Вважає позовні вимоги обґрунтованими, дії державного виконавця протиправними та просив позов задовольнити.
В судовому засіданні представник Управління та державний виконавець позов заперечили та зазначили, що з моменту відкриття виконавчого провадження 18.07.2012р. згідно постанови Галицького районного суду м. Львова від 08.06.2010р. про зобов'язання повернути ОСОБА_5 4 шт. вживаних шин і до моменту винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу державним виконавцем скеровувались Львівській митниці вимоги щодо виконання позивачем вищезгаданої постанови. Проте на вимогу від 19.12.2012р. №09.01-45/349/В9/19450, згідно якої державний виконавець зобов'язував в строк до 27.12.2012р. надати у відділ примусового виконання рішень письмові пояснення з приводу відмови ОСОБА_5 у видачі 4 шт. шин, така вимога залишилась позивачем поза реагуванням, а відтак правомірно 04.01.2013р. на позивача накладено штраф. Просили відмовити у позові.
Відповідач - ГУЮ повноважного представника в судове засіданні не забезпечило, повідомлене про розгляд справи.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами справи, відповідно до ст.71 та ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04 лютого 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідачів, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV з наступними змінами (далі-Закон №606).
Згідно ст.11 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Судом встановлено, що на підставі постанови №3-1420/10 Галицького районного суду м. Львова від 08.06.2010р. про зобов'язання вилучені 4 шт. шин до вантажного автомобіля марки «GOOD YEAR» та «СONTINENTAL» розміром 385/65/22.5, автомобіль марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1, 1995 року випуску, кузов НОМЕР_2, технічний паспорт НОМЕР_3 повернути ОСОБА_5, 18.07.2012р. головним державним виконавцем Сіщуком В.В. відкрито виконавче провадження ВП №33462318 та Львівській митниці як боржнику надано строк до семи днів виконати судове рішення.
Листом №10/11-10731 від 02.08.12 позивач повідомляв начальника ППВР, що ОСОБА_5 в період з 20.07.12р. (з моменту одержання постанови) по 01.08.12р. щодо повернення їй майна не зверталась, у зв'язку з чим виконати постанову є неможливим. Додатково повідомлялось, що автомобіль марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1, 1995 року випуску, кузов НОМЕР_2, технічний паспорт НОМЕР_3 повернені ОСОБА_5 згідно видаткової накладної від 10.03.2011р. №107/11.
Як це передбачено ст.5 Закону №606, вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Державним виконавцем 01.08.2012р. за №09.01-45/349/В-9/10561 в порядку ст.ст.5,11 Закону №606 скерована вимога позивачу, згідно якої надано строк боржнику на виконання постанови суду до 10.08.2012р. та попереджено про відповідальність за невиконання, передбачену ст.89 Закону №606.
Листом 10/11-11072 від 09.08.12р. позивач повідомляв начальника ППВР, що ОСОБА_5 на склад митниці в період 20.07.12 по 08.08.12р. не зверталась.
Відсутність звернення ОСОБА_5 на склад митниці підтверджується доповідною запискою завідуючого складу м/п «Мостиська» п/п «Шегині» від 01.08.12р.
Державним виконавцем 27.09.2012р. за №09.01-45/349/В-9/12957 в порядку ст.ст.5,11 Закону №606 скерована повторна вимога позивачу, згідно якої надано строк боржнику на виконання постанови суду до 12.10.2012р. та попереджено про відповідальність за невиконання, передбачену ст.89 Закону №606.
Листом 10/11-14436 від 12.10.12р. позивач повідомляв начальника ППВР, що станом на 12.10.12р. на адресу Львівської митниці від ОСОБА_5 чи від уповноваженої нею особи жодних звернень щодо видачі товару зі складу в порядку п.9.2 та п.10.3 Наказу Мінфіну №627 віл 30.05.2012р. «Про затвердження роботи митного складу» не надходило, а відтак постанова суду не може бути виконана.
Державним виконавцем 04.12.2012р. за №0.-45/349В9/18082 скерована позивачу та ОСОБА_5 листа, згідно якого аналізуючи вищезазначені відповіді Львівської митниці щодо не звернення стягувача чи уповноваженою ним особою на склад митниці щодо видачі товару, державний виконавець попереджав ОСОБА_5 про те, що в разі її неявки до боржника в термін до 14.12.2012р. для отримання майна, її дії будуть розцінені як перешкоджанню провадженню виконавчих дій та виконавчий документ буде повернено.
Листом 10/11-17839 від 14.12.12р. позивач повідомляв начальника ППВР, що згідно доповідної записки завідуючого складу м/п «Мостиська» п/п «Шегині» від 12.12.12р., копію якої долучено до матеріалів справи, ОСОБА_5 в усному порядку звернулась на склад Львівської митниці для повернення вищезгаданих шин без заявлення майна у будь-який митний режим та яку скеровано до відділу митного оформлення, після чого громадянка на склад не зверталась.
Державним виконавцем 19.12.2012р. за №09.01-45/349/В9/19450 в порядку ст.ст.5,11 Закону №606 скерована чергова вимога позивачу, згідно якої державний виконавець інформував Львівську митницю, що згідно листа представника стягувача ОСОБА_6 від 13.12.2012р. стягувач звернувся з заявою та копіями відповідних документів на склад митниці для отримання шин, проте у видачі було відмовлено. А відтак державний виконавець зобов'язував боржника в строк до 27.12.2012р. надати відділу ППВР письмові пояснення з приводу відмови ОСОБА_5 у видачі чотирьох шин та попереджено про відповідальність за невиконання, передбачену ст.89 Закону №606.
У відповідності до ст.89 Закону №606 у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника
виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Оскільки вимога державного виконавця була залишена поза реагуванням, а тому 04.01.2013р. державним виконавцем прийнята постанова ВП №33462318 про накладення штрафу на Львівську митницю в розмірі 1020,00грн.
До матеріалів справи долучено лист 10/54-29 від 03.01.12р., який надсилався начальнику ППВР та який зареєстрований 08.01.2013р. в ППВР, яким Львівська митниця на вимогу державного виконавця від 19.12.2012р. без дотримання строку, надає відповідь в якій зазначено, що 12.12.12р. ОСОБА_5 звернулась на склад Львівської митниці для повернення вищезгаданих шин без належно оформленої заяви передбаченої Наказом Мінфіну №627 віл 30.05.2012р. «Про затвердження роботи митного складу». На заяву представника стягувача ОСОБА_6, яка надійшла 12.12.2012р. на митницю останньому повідомлено, що митниця забезпечить виконання постанови суду з врахуванням вищезгаданого Наказу, а відтак у видачі шин було відмовлено.
У відповідності до п.5 ст.12 Закону №606 сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи та у відповідності до ст.12 цього Закону боржник зобов'язаний утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення (п.6) та згідно п.7 цієї статті, особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Як вбачається з дослідженої в судовому засіданні вимоги державного виконавця від 19.12.2012р. за №09.01-45/349/В9/19450, така на адресу Львівської митниці надійшла 26.12.2012р.
З пояснень учасників процесу, наданих суду, вбачається, що по факту одержання 26.12.2012р. вищезгаданої вимоги від 19.12.2012р. за №09.01-45/349/В9/19450, в якій боржника зобов'язувалось надати пояснення щодо відмови ОСОБА_5 у видачі шин, до 27.12.2012р. Львівською митницею не було вчинено жодних заходів щодо інформування державного виконавця у зазначений у вимозі строк, а також не повідомлено, що таку вимогу одержано у переддень обов'язку надання пояснень.
Відповідно до ч.3 ст. 2 та до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд приходить до переконання, що Львівською митницею не було дотримано приписи ст.ст.5, 12 Закону №606 та в строк, визначений державним виконавцем, не виконано вимогу від 19.12.2012р. за №09.01-45/349/В9/19450, що і стало підставою для прийняття оскаржуваної постанови.
Перевіривши постанову від 04.01.2013р. ВП №33462318 про накладення на Львівську митницю штрафу в розмірі 1020,00 грн. суд прийшов до переконання, що така прийнята з дотримання вимог Закону України «Про виконавче провадження» та передбачених ст.2 КАС України принципів.
Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача не обґрунтовані матеріалами справи, не доведені в судовому засіданні та такі, що не підлягають до задоволення.
Щодо судових витрат то такі в порядку ст.94 КАС України не належить стягувати зі сторін спору.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Повний текст Постанови виготовлено 09.02.2013 року.
Суддя Шинкар Т.І.