Головуючий у 1-й інстанції: Ракалович В.М.
Суддя-доповідач:Євпак В.В.
іменем України
"13" лютого 2013 р. Справа № 0670/4692/12
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Євпак В.В.
суддів: Котік Т.С.
Мацького Є.М.,
при секретарі Марчук Ю.А. ,
за участю представника позивача
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного агентства земельних ресурсів України, ОСОБА_3 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "01" листопада 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Державного комітету України із земельних ресурсів, Головного управління Держкомзему у Житомирській області, Державного агентства земельних ресурсів України, Головного управління Державного агентства земельних ресурсів у Житомирській області про скасування наказу, поновлення на публічній службі , стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
У травні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державного комітету України із земельних ресурсів та Головного управління Держкомзему у Житомирській області та з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати протиправним та скасувати наказ Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель (Держземінспекція) №56-к від 15 березня 2010 року в частині звільнення його з посади першого заступника начальника Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Житомирській області з 15 березня 2010 року у зв'язку з ліквідацією інспекції та поновити його на роботі в Головному управлінні Держземагенства у Житомирській області на посаді заступника начальника Головного управління, як такій, що віднесена до 5 категорії посад державних службовців та відповідає присвоєному йому 9 рангу державного службовця, стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель №56-к від 15 березня 2010 року в частині звільнення ОСОБА_3 з посади першого заступника начальника Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Житомирській області з 15 березня 2010 року у зв'язку з ліквідацією інспекції, згідно із п.1 ст.40 КЗпП України.
Поновлено ОСОБА_3 на посаді першого заступника начальника Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Житомирській області з 15 березня 2010 року.
Зобов'язано Державне агентство земельних ресурсів України нарахувати та виплатити ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В решті позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Державне агентство земельних ресурсів України подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з"ясовано обставини справи. В своїй апеляційній скарзі посилаються на те, що судом першої інстанції не враховано всі доводи відповідачів про те, що Державна інспекція за використанням і охороною земель саме ліквідована, а не реорганізована, і тому Держземагенство України фактично неможливо виконати постанову суду, тобто поновити позивача у ліквідовану структуру і на неіснуючу посаду. Також позивачу не може бути здійснена виплата за час вимушеного прогулу, оскільки він не рахується працівником центрального апарату Державного агентства земельних ресурсів України, а тому відсутність розрахунків кодів економічної класифікації видатків (КЕКВ) унеможливлює дане відшкодування.
ОСОБА_3 теж подав апеляційну скаргу, в які просить змінити постанову суду першої інстанції та задовольнити всі його позовні вимоги. Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Судом неправильно застосовано положення ст.235 КЗпП України та помилково здійснено припущення, що ОСОБА_3 необхідно поновити саме на тій посаді, з якої його 15.03.2010 року звільнено - на посаді першого заступника начальника Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Житомирській області. Крім того, при винесені вищезазначеного рішення суду першої інстанції не враховані всі обставини та не винесено чіткого рішення щодо стягнення із відповідача належних позивачу коштів середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу. Безпідставно відмовлено у задоволенні моральної шкоди.
Переглянувши судове рішення, матеріалі справи, доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення осіб, що з"явились, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Державного агентства земельних ресурсів України не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.
Встановлено, що ОСОБА_3 працював на посаді першого заступника начальника Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Житомирській області.
Наказом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель №56-к від 15 березня 2010 року ОСОБА_3 було звільнено з посади першого заступника начальника Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Житомирській області з 15 березня 2010 року у зв'язку з ліквідацією інспекції, згідно із п.1 ст.40 КЗпП України.
Вважаючи своє звільнення незаконним, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду про поновлення його на посаді, яку він займав до звільнення.
При повторному розгляді справи за наслідками її перегляду в касаційній інстанції, судом першої інстанції було притягнуто до участі в справі в якості відповідачів Державне агентство земельних ресурсів України та Головне управління Держземагенства у Житомирській області, як правонаступників Державного комітету України із земельних ресурсів та Головного управління Держкомзему у Житомирській області, які знаходяться в стадії ліквідації.
Позивач уточнив позовні вимоги та просив поновити його на роботі в Головному управлінні Держземагенства у Житомирській області на посаді заступника начальника Головного управління, як такій, що віднесена до 5 категорії посад державних службовців та відповідає присвоєному йому 9 рангу державного службовця.
Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги ОСОБА_3 частково.
Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо поновлення позивача на посаді першого заступника начальника Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Житомирській області.
Судом встановлено, що перед звільненням ОСОБА_3 інша робота не пропонувалась. Доказів того, що в системі Держкомзему України, визначеному на той час правонаступником Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель, що ліквідувалась, не було посад, на які міг бути переведений позивач, відповідач не надав та не довів правомірності прийнятого ним рішення відповідно до ст.71 КАС України .
Суд правильно врахував положення ст.244-2 КАС України та правову позицію Верховного Суду України, висловлену в постанові від 17 жовтня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Державної митної служби України (встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов"язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи), та дійшов вірного висновку, що звільнення ОСОБА_3 з роботи проведене з порушенням чинного законодавства.
Відповідно до ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про поновлення ОСОБА_3 на посаді, з якої він був звільнений - першого заступника начальника Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Житомирській області. Його вимоги про поновлення на роботі в установах, до яких переходили функції інспекції після її ліквідації, в тому числі заново утвореному Головному управлінні Держземагенства у Житомирській області, є безпідставними.
Відповідно до абзацу 3 пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів ", працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.
Та обставина, що посада ОСОБА_3 на даний час відсутня (ліквідація Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Житомирській області завершена), правового значення не має. Питання його подальшого працевлаштування або ж повторного звільнення з роботи з дотриманням встановленого порядку в разі неможливості працевлаштування вирішуватиметься правонаступником - Державним агентством земельних ресурсів України. Саме цей державний орган відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 8 квітня 2011 року N 445/2011 "Про Державне агентство земельних ресурсів України" є універсальним правонаступником Державного комітету України із земельних ресурсів, до якого, в свій час, перейшли на підставі постанови КМ України від 26 серпня 2009 р. N 901 права та обов"язки ліквідованої Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель, що діяла у його складі як урядовий орган державного управління.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування чи зміни судового рішення щодо поновлення ОСОБА_3 на посаді заступника начальника Головного управлінні Держземагентства у Житомирській області, яка відповідає 9 рангу 5 категорії державного службовця.
Доводи відповідачів про те, що належним відповідачем по справі повинна бути новоутворена у квітні 2011 року Державна інспекція сільського господарства України, як правонаступник Держкомзему України, безпідставні, оскільки правонаступництво цієї інспекції та її територіальних органів є частковим - лише у частині виконання повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, тоді як предметом регулювання в цій справі є трудові правовідносини.
Суд першої інстанції вірно визначив Державне агентство земельних ресурсів України, як орган на якого в силу ст.235 КЗпП України покладено і обов"язок нарахувати та виплатити позивачеві середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Разом з тим, зобов'язуючи Державне агентство земельних ресурсів України нарахувати та виплатити позивачеві середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, поза увагою суду залишилася та обставина, що позивач просив стягнути зазначену заробітну плату, визначивши конкретну суму з урахуванням днів вимушеного прогулу як того вимагає ст.235 КЗпП України. Однак, судом першої інстанції не зазначено обставин з яких дану позовну вимогу не задоволено. Окрім того, зобов"язуючи відповідача виплатити середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, судом не визначено тривалості вимушеного прогулу та його розміру, а тому, апеляційна скарга ОСОБА_3 у названій частині підлягає задоволенню, а судове рішення - зміні.
На користь позивача відповідно до наданої довідки про заробітну плату за січень та лютий 2010 року (відповідно 1630 грн. 55 коп. та 3965 грн. 60 коп.) підлягає стягнення 88 605 грн. 83 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 15.03.2010 року по 01.11.2012 року, із розрахунку (2798 грн. 08 коп. х 31 + 143 грн. 50 коп. х 13), де 2798 грн. 08 коп. середньомісячна заробітна плата, 31 - місяці вимушеного прогулу; де 143 грн. 50 коп. середньоденна заробітна плата, 13 - робочі дні вимушеного прогулу.
Доводи ОСОБА_3 щодо незаконності та необґрунтованості судового рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 15000грн. є безпідставними.
Судом першої інстанції відмовлено у задоволенні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди з підстав відсутності вини роботодавця.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, а також вважає, що позивачем не доведено заподіяння йому моральної шкоди.
Встановлено, що позивач протягом періоду вимушеного прогулу працював та отримував заробітну плату чим забезпечував матеріально себе та свою сім"ю. Окрім того, задоволення вимог про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є адекватною компенсацією за дії вчинені суб"єктом владних повноважень.
З урахуванням викладеного, судове рішення у названій частині також є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Державного агентства земельних ресурсів України залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "01" листопада 2012 р. в частині зобов"язання Державного агентства земельних ресурсів України нарахувати та виплатити ОСОБА_3 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, змінити.
Стягнути з Державного агентства земельних ресурсів України на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15 березня 2010 року по 01 листопада 2012 року у розмірі 88 605 грн. 83 коп. без урахування податків та інших платежів.
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя В.В. Євпак
судді: Т.С. Котік Є.М. Мацький
Повний текст cудового рішення виготовлено "18" лютого 2013 р.
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1,10002
3- відповідачу Державний комітет України із земельних ресурсів вул.Народного ополчення, 3,м.Київ,Південна Частина Києва, Київ,03680 Головне управління Держкомзему у Житомирській області вул.Довженко,45,м.Житомир,10002 Державне агентство земельних ресурсів України вул.Народного ополчення, 3,м. Київ,03680 Головне управління Державного агентства земельних ресурсів у Житомирській області вул.Довженка,45,м.Житомир,10002