Провадження № 22 -ц/790/683/13 Головуючий 1 - інстанції - Проценко Л. Г.
Справа № 2/2024/1228/12 Доповідач - Зазулинська Т.П.
Категорія - стягнення допомоги
13 лютого 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого судді - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.
суддів колегії - КРУГОВОЇ С.С.
-ХОРОШЕВСЬКОГО О.М.
при секретарі - Шпарага О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Харківського університету Повітряних Сил на рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 16 листопада 2012 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Харківського університету Повітряних Сил про стягнення допомоги та відшкодування моральної шкоди, -
У червні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до Ленінського районного суду міста Харкова з позовом до Харківського університету Повітряних Сил, в якому просив стягнути з відповідача матеріальну допомогу на оздоровлення за 2003 рік відповідно до ст.57 Закону України « Про освіту» в сумі 434,00 грн., яка не була йому виплачена при наданні щорічної відпустки за 2003 рік. Вказував, що про вказані обставини він дізнався тільки при отриманні з Державного архіву Міністерства оборони України 22 травня 2012 року фотокопії особового рахунку на виплату заробітної плати.
У вересні 2012 року позивач збільшив позов вимогами про відшкодування моральної шкоди в сумі 3000,00 грн. У обґрунтування цих вимог посилався на те, що відповідачем порушені вимоги ст.116 КЗпП України, ст.57 ЗУ « Про освіту», ст.20 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими захищені його права як громадянина України, учасника бойових дій в Афганістані, учасника ліквідації аварії на ЧАЄС, педагога ВУЗу, що спонукало його на протязі 10 років звертатися за захистом порушених прав до Президента України, Генерального прокурора України, Міністра оборони України та до судових органів та остаточно підірвало його здоров»я. 23 липня 2012 року він переніс гострий інфаркт міокарду, наслідками якого є обмеження фізичних і психологічних навантажень та необхідність витрачати кошти на придбання ліків, на що тільки за період з 23 липня по 23 серпня 2012 року вони з дружиною витратили біля 2000,00 грн.
Рішенням Ленінського районного суду міста Харкова від 16 листопада 2012 року, з урахуванням додаткового рішення цього ж суду від 30 листопада 2012 року, позов задоволено частково. Стягнуто з Харківського університету Повітряних Сил на користь ОСОБА_4 суму допомоги на оздоровлення при надання щорічної відпустки за 2003 рік в розмірі 260,40 грн. та моральну шкоду в сумі 300,00 грн., а на користь держави 214,60 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі Харківський університет Повітряних Сил просить скасувати рішення суду від 16 листопада 2012 року, як постановлене з порушеннями норм матеріального права, і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4
При цьому представник відповідача за довіреністю посилається на те, що позивач мав право тільки на одну матеріальну допомогу, яка передбачена ст.57 ЗУ «Про освіту» в розмірі посадового окладу і така допомога йому була виплачена у 2003 році, що підтверджується фотокопією його особової картки.
Крім того, вказує на те, що з часу звільнення позивач неодноразово звертався до суду з позовами, у тому числі і про стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення, проте не заявляв вимог про стягнення такої допомоги за 2003 рік.
Заслухавши доповідь судді; пояснення позивача, який проти апеляційної скарги заперечував; перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія доходить висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено, що з 15.11.1996 року по 16 липня 2004 року позивач перебував у трудових відносинах з Харківським військовим університетом, а з 17.07.2004 року переведений до Харківського університету Повітряних Сил, яких є правонаступником Харківського військового університету.
Згідно наказу № 59 вк від 31.08.2000 року ОСОБА_4 був призначений старшим викладачем Харківського військового університету і обіймав цю посаду до 16.07.2004 року, тобто до переведення в Харківський університет Повітряних Сил. Частиною першою статті 57 Закону України від 23.05.1991 року № 1060-ХП «Про освіту» (з подальшими змінами та доповненнями) передбачено виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки. Постановою КМУ від 14.06.2000 року за № 963 визначено перелік осіб, які за посадою мають право на одержання вказаної допомоги і посада старшого викладача , яку у 2003 році обіймав позивач, входить до цього переліку.
Частиною п»ятою ЗУ « Про освіту» передбачено, що педагогічним та науково-педагогічним працівникам за рахунок власних коштів навчальних закладів може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Наказом № 20/вк від 25.04.2003 року працівникам Харківського військового університету надано матеріальну допомогу на оздоровлення у зв»язку з черговою відпусткою, у розмірі посадового окладу за 2003 рік у тому числі старшому викладачу кафедри № 02 ОСОБА_4 40% - 131,00 грн. та визначено вважати його таким, що вибув у чергову відпустку на 10 календарних днів ( частину відпустки) з 03 по 13 травня 2003 року. ( а.с.72)
Наказом № 32/вк від 11 липня 2003 року по Харківському військовому університету згідно якого ОСОБА_4 вважався таким, що вибув у чергову відпустку на 46 календарних днів ( решта відпустки) з 01 серпня по 16 вересня 2003 року не містить даних про надання йому матеріальної допомоги на оздоровлення.
Надана галузевим державним архівом Міністерства оборони України фотокопія картки особового рахунку на виплату заробітної плати ОСОБА_4 за 2003 рік містить дані про виплату йому матеріальної допомоги в сумі 131,00 грн. (мат.пом. пр..№ 20) та в сумі 303,00 грн. ( Пр.№ 50 /29.08.03/ Мат.помощь).
Проте, згідно архівної довідки галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 15.10.2012 року за №6873, наданої на запит суду перевірені накази начальника ХВУ з серпня по вересень 2003 року, у тому числі і наказ № 50 від 29.08.2003 року не містять даних про надання матеріальної допомоги на оздоровлення ОСОБА_4 (а.с.71)
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що передбачена Законом України «Про освіту» допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки позивачу Б.Д. у 2003 році була виплачена частково, а саме в розмірі 40% та правомірно стягнув на його користь недоплачену суму в розмірі 60%.
Доводи скарги відповідача про те, що вказана допомога могла надаватися як при наданні щорічної відпустки, так і в інший час, судова колегія вважає безпідставними, оскільки ЗУ «Про освіту» чітко визначений цільовий характер цієї виплати як «допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки»
Наведене свідчить про те, що рішення в частині позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення допомоги на оздоровлення ухвалено судом з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування з мотивів, зазначених в апеляційній скарзі відповідача, відсутні.
У той же час судова колегія не може погодитись з рішенням суду в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.
Заявивши такі вимоги, позивач у їх обґрунтування посилався на обставини, які не були предметом судового розгляду у цій справі, а саме на затримку відповідачем остаточного розрахунку при його звільненні, невиплату допомоги на оздоровлення за 2004 і 2005 роки, невиплату при звільненні за скороченням штату допомоги як особі, постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС, а також на погіршення стану свого здоров»я. Проте, зазначені позивачем обставини раніше були предметом його позовних вимог, за якими ухвалені судові рішення, що набрали законної сили. Надані ним довідки про знаходження на лікуванні у липні-серпні 2012 року з приводу гострого інфаркту міокарду не містять вказівки на причинний зв»язок вказаного захворювання з неповною виплатою допомоги на оздоровлення у 2003 році.
Судова колегія вважає, що позивач всупереч вимогам ст.ст.10,60 ЦПК України не довів суду спричинення йому відповідачем вказаними діями моральних страждань, які мають тривалий характер, тому підстави для задоволення його вимог про відшкодування моральної шкоди відсутні в зв»язку з чим рішення в цій частині, як постановлене з неповним з»ясуванням обставин, що мають значення для справи, при невідповідності висновків суду обставинам справи, на підставі п.п.1,3 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.303,304, п.п.2ч.1 ст.307, п.п.1,3 ч.1 ст.309,ст.ст.313,314,316,317, 319,324 ЦПК України судова колегія, -
Апеляційну скаргу Харківського університету Повітряних Сил задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 16 листопада 2012 року скасувати в частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди і відмовити ОСОБА_4 у задоволенні цих вимог.
В іншій частині вказане рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на рішення апеляційного суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий суддя -
Судді колегії -