Постанова від 12.02.2013 по справі 624/134/13-а

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/134/13- а

№ провадження 2-а/624/1/13

ПОСТАНОВА

Іменем України

смт. Кегичівка 12 лютого 2013 року

Суддя Кегичівського районного суду Харківської області Рибальченко Р.І. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Кегичівського районного управління юстиції Харківської області(далі ВДВС) про визнання постанов незаконними, визнання протиправними дій та зобов'язання відновити виконавчі провадження, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою до ВДВС Кегичівського РУЮ Харківської області про визнання постанов незаконними, визнання протиправними дій та зобов'язання відновити виконавчі провадження в якій зазначає, що Кегичівським районним судом Харківської області винесено постанови по справах: №2017/2а-201/11 та №2017/2а-507/11 і 23.03.2012 року видано виконавчі листи. Згідно заяви позивача та виконавчих листів ВДВС Кегичівського РУЮ 26.03.2012 року було відкрито виконавчі провадження №31875027 та №31874642, що підтверджується постановами про відкриття виконавчих проваджень. 31.01.2013 року під час особистого прийому громадян у ВДВС Кегичівського РУЮ позивач дізнався, що вказані виконавчі провадження закінчені 31.08.2012 року на підставі п.11 ч.1 ст.49 ЗУ “Про виконавче провадження”. Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження №31875027 від 31.08.2012 року в ході примусового виконання було здійснено нарахування згідно виконавчого документа в сумі 68544грн. 33 коп., нарахована виплата буде проведена після візування основним способом в плановий період. Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження №31874642 від 31.08.2012 року в ході примусового виконання здійснено нарахування відповідно до виконавчого документу, але згідно листа УПСЗН Кегичівської РДА встановлено, що видатки на забезпечення виконання судових рішень по бюджетній програмі соціального захисту 2501200 “Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у Державному бюджеті на 2012 рік не передбачено, що унеможливлює виконання судових рішень у добровільному порядку. Станом на 31.01.2013 року УПФУ в Кегичівському районі та УПСЗН Кегичівської РДА не виплатило позивачу відповідні перерахунки та не виплачує йому пенсію, яка повинна була бути призначена. Таким чином позивач вважає, що судові рішення по справах №2017/2а-201/11 та №2017/2а-507/11 фактично не виконані, а постанови ВДВС Кегичівського РУЮ від 31.08.2012 року про закінчення виконавчих проваджень №31875027 та №31874642 прийняті протиправно. Таким чином, позивач просить визнати постанови ВДВС Кегичівського РУЮ Харківської області від 31.08.2012 року про закінчення виконавчих проваджень №31875027 та №31874642 незаконними, а дії ВДВС Кегичівського РУЮ щодо невиконання судових рішень протиправними та такими, що порушують права ОСОБА_1 як людини, які передбачені ч.1 ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зобов»язати ВДВС відновити виконавчі провадження №31875027 та №31874642.

Позивач та його представник в судове засідання не з”явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином. Надано до суду заяву про розгляд справи без їх участі.

Представник ВДВС теж в судове засідання не з”явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Ним надано до суду заперечення з клопотанням про розгляд справи без участі їх представника.

Судом розглянуто справу у письмовому провадженні у відповідності до ч.6 ст. 128 КАС України, оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду та відсутня потреба заслухати свідка чи експерта.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.41 КАС України.

В запереченні ВДВС зазначено, що ВДВС заперечує проти вимог позивача з наступних підстав. Відповідач зазначає, що вищевказані виконавчі листи надійшли до відділу 23.03.2012 року. Відповідно до ст.ст. 3,18,20,24 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 26.03.2012 року були відкриті виконавчі провадження щодо примусового виконання вищевказаних виконавчих документів. Постанови про відкриття виконавчого провадження були направлені сторонам до відому та виконання.

Відповідно до відповіді УПСЗН Кегичівської райдержадміністрації повідомило, що видатки на забезпечення виконання судових рішень по бюджетній програмі соціального захисту 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у Державному бюджеті на 2012 рік на цей час не передбачено, що унеможливлює виконання судових рішень у добровільному порядку, а також списання зазначених коштів державного бюджету відповідно до п.8 ст.9 р.УІ Бюджетного кодексу України. Виконати вимоги, вказані у виконавчому листі, УПСЗН Кегичівської райдержадміністрації не має повноважень у зв»язку з тим, що фінансування витрат, пов»язаних з реалізацією Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснюється за рахунок бюджету. УПСЗН Кегичівської райдержадміністрації повідомила, що очікувана сума перерахунку буде становити 4680 грн.

Відповідно до повідомлення УПФУ в Кегичівському районі перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 23.12 2009 року по 18.02.2011 року проведено (протокол від 26.07.2012 року ) та становить 68544,33 грн. та після візування виплата буде здійснена основним способом в плановий період в 7-му місяці 2012 року.

Відділом ДВС виконавчі провадження по виконанню виконавчих листів №2017/2а-201/11 від 23.03.2012 року та №2017/2а-507/11 від 23.03.2012 року 31.08.2012 року завершені відповідно до п.11 ст. 49 Закону України“Про виконавче провадження”, виконавчі документи направлено до суду, який видав виконавчі документи. Начальник ВДВС просить в задоволенні позову на дії (бездіяльність) ВДВС відмовити в повному обсязі.

Враховуючи, що позивач зазначає в позові, що він 31.01.2013 року під час особистого прийому у ВДВС дізнався, що виконавчі провадження закінчено 31.08.2012 року відповідно до п.11 ст. 49 Закону України“Про виконавче провадження”, відповідач проти цього заперечень не надав, суд вважає, що позивач до суду звернувся в строк.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково виходячи з наступного:

- статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України;

- відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці);

- відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення);

- згідно з ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

На підставі п.1 ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про виконавче провадження» державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, такі виконавчі документи, як виконавчі листи, що видаються судами.

Cудом встановлено, що 26.03.2012 року державним виконавцем -Свірідовю С.В. відкрито виконавче провадження за виконавчими листами Кегичівського районного суду Харківської області №2017/2а-201/11 від 23.03.2012 року та №2017/2а-507/11 від 23.03.2012 року.

Відповідно ст. 25 Закону України № 606-XIV, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно ч.1 ст. 11 Закону України № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно досліджених в судовому засіданні документів 31.08.2012 року начальник ВДВС ОСОБА_3 винесла постанову «Про закінчення виконавчого провадження» по виконавчому листу №2017/2а-201/11 від 23.03.2012 року, в якій вказала, що встановлено: в ході примусового виконання відповідно до відповіді УПФУ в Кегичівському районі було здійснено нарахування згідно виконавчого документу в сумі 68544,33 грн., згідно відмітки в протоколі нарахування виплата буде проведена після візування основним способом в плановий період. Ураховуючи викладене, керуючись п.11 ч.1 ст.49, ст.50 ЗУ «Про виконавче провадження» постановила: виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2017/2а-201/11 від 23.03.2012 року закінчити; припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення.

Також в суді досліджено, що 31.08.2012 року начальник ВДВС ОСОБА_3 винесла постанову «Про закінчення виконавчого провадження» по виконавчому листу №2017/2а-507/11 від 23.03.2012 року , в якій вказала, що встановлено, що в ході примусового виконання здійснено нарахування відповідно до виконавчого документа згідно листа УПСЗН від 17.04.2012 року, що кошти невиплачено, так як видатки на забезпечення виконання судових рішень по бюджетній програмі соціального захисту 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у Державному бюджеті на 2012 рік на цей час не передбачено, що унеможливлює виконання судових рішень у добровільному порядку, а також списання зазначених коштів державного бюджету відповідно до п.8 ст.9 р.УІ Бюджетного кодексу України. Виконати вимоги, вказані у виконавчому листі, УПСЗН Кегичівської райдержадміністрації не має повноважень у зв»язку з тим, що фінансування витрат, пов»язаних з реалізацією Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснюється за рахунок бюджету. Витрати можуть бути профінансовані тільки Міністерством фінансів України через розпорядника коштів вищого рівня - Міністерство праці та соціальної політики України. УПСЗН Кегичівської райдержадміністрації повідомило, що очікувана сума перерахунку буде становити 4680 грн. Ураховуючи викладене, керуючись п.11 ч.1 ст.49, ст.50 ЗУ «Про виконавче провадження» постановила: виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2017/2а-507/11 від 23.03.2012 року закінчити; припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження»№ 606-ХІУ від 21.04.1999 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 75 цього Закону.

Згідно із ч. 3 ст. 75 Закону № 606-ХІУ, у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Положеннями частин 1 та 2 статті 89 Закону № 606-ХІУ передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі неможливості виконання рішення без участі боржника, при повторному порушенні боржником без поважних причин строків виконання, державний виконавець накладає на нього штраф у подвійному розмірі, сплата якого не звільняє боржника від обов'язку виконати рішення. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до законодавства України.

Як на підставу закінчення виконавчого провадження державний виконавець посилається на пункт 11 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, що виконавче провадження підлягає закінченню у випадку повернення виконавчого документу до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, у випадку, передбаченому частиною 3 статті 75 цього Закону.

Дана обставина не є підставою для закінчення виконавчого провадження, оскільки УПФУ в Кегичівському районі та УПСЗН Кегичівської РДА є державними органами, які не ліквідовуються, і якщо рішення виконати не можливо на даний момент, то це не виключає можливість виконання рішення суду взагалі.

З урахуванням наведених положень законодавства вбачається, що начальник відділу державної виконавчої служби Кегичівського районного управління юстиції Харківської області не дотримала процедури по закінченню виконавчих проваджень.

Враховуючи наведене суд вважає, що винесені відповідачем постанови по виконавчих провадженнях №31875027 та №31874642 про закінчення виконавчого провадження від 31.08.2012 року є неправомірними, тобто незаконними.

Разом з тим, враховуючи повідомлення боржників до відділу державної виконавчої служби Кегичівського районного управління юстиції Харківської області, суд рахує що невиконання судових рішень по виконавчих листах №2017/2а-201/11 від 23.03.2012 року та №2017/2а-507/11 від 23.03.2012 року вчинено з поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 51. Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Суд вважає, що виконуючи рішення по даному адміністративному позову державний виконавець повинен буде протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду відновити виконавче провадження, тому немає необхідності додатково приймати рішення про відновлення виконавчих проваджень по виконавчих листах №2017/2а-201/11 від 23.03.2012 року та №2017/2а-507/11 від 23.03.2012 року.

Так як заявник є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЄС, він звільняється від сплати судового збору,

Судові витрати підлягають розподілу в порядку ст. ст. 87, 94 КАС України.

Враховуючи, що судом задовольняються немайнові вимоги позивача частково, суд прийшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача судові витрати на користь держави в розмірі 11 грн.50 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 1,2,11, 17, 25, 49, 51, 75 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року ( зі змінами та доповненнями), ст. ст. 6-14, 60, 69, 71, 87, 94, 128, 158-163, 167, 185, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Кегичівського районного управління юстиції Харківської області про визнання постанов незаконними, визнання протиправними дій та зобов'язання відновити виконавчі провадження , задоволити частково.

Визнати постанови про закінчення виконавчого провадження № 31875027 від 31.08.2012 року та виконавчого провадження № 31874642 від 31.08.2012 року постановлені та затверджені начальником відділу державної виконавчої служби Кегичівського районного управління юстиції Харківської області при примусовому виконанні незаконноми.

ОСОБА_1 в задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з відділу державної виконавчої служби Кегичівського районного управління юстиції Харківської області на користь державного бюджету України судові витрати в сумі 11 грн. 50 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення і подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Р.І. Рибальченко

Попередній документ
29346622
Наступний документ
29346624
Інформація про рішення:
№ рішення: 29346623
№ справи: 624/134/13-а
Дата рішення: 12.02.2013
Дата публікації: 20.01.2014
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Кегичівський районний суд Харківської області
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері:; виконавчої служби та виконавчого провадження