12.02.2013Справа № 901/14/13-г
За позовом Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційного об'єднання Желєзнодорожного района м. Сімферополя», м. Сімферополь.
до відповідача Приватного підприємства «Майор-Крим», Чорноморський район, с. Зоряне.
про стягнення 30 310,47 грн. та спонукання звільнити приміщення.
Суддя С.О. Лукачов
представники:
Від позивача - не з'явився, повідомлений належним чином.
Від відповідача - не з'явився, повідомлений належним чином.
Суть спору: Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційного об'єднання Желєзнодорожного района м. Сімферополя» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до приватного підприємства «Майор-Крим» про стягнення суми неустойки у розмірі 30 310,47 грн., про зобов'язання звільнити займане приміщення за адресою вулиця Ларіонова, 40, м. Сімферополь шляхом передачі його по акту прийому-передачі Комунальному підприємству Житлово-експлуатаційного об'єднання Желєзнодорожного района м. Сімферополя.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідач неправомірно займає приміщення за адресою: м. Сімферополь, вул. Ларіонова, 40, оскільки строк дії договору нежитлових приміщень закінчився.
08.02.2013 р. від КП «Житлово-експлуатаційного об'єднання Желєзнодорожного району м. Сімферополя» до суду надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.
Представник відповідача у засідання суду тричі не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією.
Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленум Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, суд вважає, що відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Справа розглядається за наявними у неї матеріалами в порядку статті 75 ГПК України.
Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
встановив:
13 жовтня 2009 року між Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційного об'єднання Желєзнодорожного району м. Сімферополя» (орендодавець) та Приватним підприємством «Майор-Крим» (орендар) був укладений типовий договір № 283/6 оренди нежитлових приміщень та індивідуально визначеного майна, яке належить до комунальної власності м. Сімферополя (а. с. 15-16).
Відповідно до п. 1.1 договору, орендодавець на підставі наказу Фонду комунального майна, рішення голови Сімферопольської міської ради, або на підставі рішення голови Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя № 431 від 13 жовтня 2009 року передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) індивідуально визначене майно нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул. Ларіонова, 40 у підвалі, площею 63,5 кв. м., які знаходяться на балансі КП «Житлово-експлуатаційного об'єднання Желєзнодорожного району м. Сімферополя», вартість якого визначена згідно акту оцінки від жовтня 2009 року і складає за незалежною оцінкою 177 800,00 грн. Приміщення передаються в оренду для використання під розміщення складу.
Орендар вступає в строкове платне користування нежитловими приміщеннями (майном) у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами даного договору та акту прийому - передачі нежитлових приміщень (майна).
Відповідно до п. 10.1 договір укладений строком на дванадцять місяців, який діє з 13 жовтня 2009 р. по 12 жовтня 2010 р.
Актом прийому-передачі орендованого приміщення від 19.10.2009 р. позивач передав відповідачу приміщення за адресою: вул. Ларіонова, 40, загальною площею 63,5 кв.м., підвал.
На підставі рішення Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя № 334 від 12.10.2010 р. (а. с. 20) сторони уклали додаткову угоду до договору оренди нежитлових приміщень № 283 від 13.10.2009 р., відповідно до якої строк дії договору продовжили на дванадцять місяців з 13 жовтня 2010 року по 14 жовтня 2011 року (а. с. 19).
Згідно п. 10.7 договору, дія договору припиняється в результаті, зокрема, спливу строку, на який він був укладений.
Відповідно до п. 5.6 договору, у випадку припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцю (балансоутримувачу) орендовані приміщення (майно) у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, із врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцю збитки у випадку погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованих нежитлових приміщень (майна) з вини орендаря.
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно діючого законодавства України (п. 9.1).
01.06.2012 р. позивач направив відповідачу претензію № 15-06/977 (а. с. 21), з вимогою сплати заборгованість за договором.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Статтею 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Судом встановлено, що типовий договір оренди нежитлових приміщень № 283/6 від 13.10.2009 р., з врахуванням його пролонгації закінчився 14.10.2011 р.
Проте, у порушення зобов'язань за договором відповідач до теперішнього часу не повернув позивачу орендоване приміщення, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі 30 310,47 грн. (розрахунок а. с. 10) та зобов'язати звільнити займане приміщення.
Згідно статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.
Відповідач не представив суду доказів повернення спірного майна у відповідності з умовами договору, у зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі статтею 49 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 682,50 грн. покладаються судом на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Майор-Крим» (код ЄДРПО України 32714876) на користь Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання Желєзнодорожного району м. Сімферополя» (код ЄДРПО України 05480542) суму неустойки у розмірі 30 310,47 грн.
3. Зобов'язати Приватне підприємство «Майор-Крим» (код ЄДРПО України 32714876) звільнити займане приміщення за адресою вул. Ларіонова, 40, м. Сімферополь шляхом передачі його по акту прийому-передачі Комунальному підприємству «Житлово-експлуатаційне об'єднання Желєзнодорожного району м. Сімферополя» (код ЄДРПО України 05480542).
4. Стягнути з Приватного підприємства «Майор-Крим» (код ЄДРПО України 32714876) на користь Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання Желєзнодорожного району м. Сімферополя» (код ЄДРПО України 05480542) судовий збір у розмірі 2 682,50 грн.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені - 12.02.2013р.
Повне рішення складено - 15.02.2013р.
Суддя С.О. Лукачов