Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" лютого 2013 р.Справа № 5023/5629/12
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
при секретарі судового засідання Масалової І.А.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрпромвпровадження", м.Київ
до Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод", м.Ізюм Харківської області,
про стягнення 108590,00 грн.
за участю представників :
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрпромвпровадження", м.Київ, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод", м.Ізюм Харківської області, заборгованості за Договором поставки № 59 від 01.08.2011р., у тому числі: 98134,52 грн. основного боргу, 7460,91 грн. пені, 479,75 грн. інфляційних втрат та 2514,82 грн. - 3% річних. Судові витрати в сумі 2171,80 грн. позивач просить покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.12.2012р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 5023/5629/12 та розгляд справи призначено на 19.12.2012р. об 11:15 год.
Ухвалою господарського суду від 19.12.2012р. розгляд справи за клопотанням відповідача було відкладено на 22.01.2013р. о 10:30 год.
21.01.2013р. до канцелярії господарського суду надійшли письмові пояснення позивача до позовної заяви, які були долучені судом до матеріалів справи. У даних поясненнях позивач зауважує суд на тому, що відповідач знаходиться в процедурі санації відповідно до ухвали господарського суду Харківської області від 18.11.2010р. по справі № Б-39/02-09, а відповідно до п. 6 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", дія мораторію не розповсюджується на задоволення вимог кредиторів, які виникли у зв'язку з зобов'язаннями боржника в процедурах розпорядження майном і санації.
Ухвалою господарського суду від 22.01.2013р. розгляд справи було відкладено на 05.02.2013р. о 12:00 год., у зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання.
04.02.2013р. до канцелярії господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що ухвалою господарського суду Харківської області від 13.01.2009р. було порушено провадження у справі про визнання банкрутом Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод" та п. 3 даної ухвали введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом якого забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відзив відповідача було долучено судом до матеріалів справи.
У судове засідання, яке відбулося 05.02.2013р., представник позивача не з'явився, але надав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без його присутності, оскільки ухвалу господарського суду від 22.01.2013р. він отримав 04.02.2013р., та просить суд врахувати те, що позивач виконав вимоги суду в повному обсязі.
Надане позивачем клопотання було оглянуто та долучено судом до матеріалів справи.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився; про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Враховуючи, що встановлений законом строк розгляду даної справи спливає 06.02.2013р., суд визнав за можливе розглянути справу по суті у даному судовому засіданні за відсутністю представників сторін.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
01.08.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрпромвпровадження" (позивачем) та Відкритим акціонерним товариством "Ізюмський тепловозоремонтний завод" (відповідачем) було Договір поставки № 59 на постачання товару для виробничих потреб відповідача на 2011 рік.
Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник (позивач) зобов'язався поставити і передати в узгоджені строки у власність покупцю (відповідачу) певну продукцію, відповідно до специфікації (Додаток), який є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов даного договору.
Відповідно до п. 7.2. Договору, покупець оплачує постачальнику кожну партію товару не пізніше 60 банківських днів з дати поставки товару покупцю, при умові своєчасного надання постачальником рахунку-фактури, податкової накладної, документів якості на поставлений товар.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання зобов'язань позивач поставив на користь відповідача товар виробничо-технічного призначення на умовах Договору відповідно до видаткових накладних № 00002350 від 19.10.2011р., № 00002609 від 11.11.2011р., № 00002672 від 21.11.2011р. на загальну суму 172868,52 грн. Відповідач за отриману продукцію сплатив частково в розмірі 74734,00 грн., що підтверджується оборотно -сальдовою відомістю та копіями банківських виписок від 09.11.2011р. - 40000,00 грн., 28.11.2011р. - 30000,00 грн., 14.12.2011р. - 4734,00 грн.
Станом на 30.11.2012р. залишився неоплаченим товар на суму 98134,52 грн.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Станом на момент розгляду справи, відповідач не сплатив 98134,52 грн. заборгованості та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за Договором поставки № 59 від 01.08.2011р.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 98134,52 грн. основного боргу належно обґрунтованою та доведеною матеріалами справи.
Відповідно до п. 11.3. Договору, покупець за даним договором несе наступну відповідальність: - за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми неоплаченої вартості товару.
На підставі вищевказаної умови Договору, позивачем за несвоєчасну оплату отриманої продукції відповідачем було нараховано пеню в розмірі 7460,91 грн.
Також, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем було здійснено розрахунок 3% річних з простроченої суми, що дорівнює 2514,82 грн. та інфляційних втрат, що становить 479,75 грн.
Загальний розмір штрафних санкцій, нарахованих позивачем у зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань, склав 10455,48 грн.
Відповідач проти нарахування позивачем штрафних санкцій заперечує, посилаючись на поширення дії мораторію, введеного ухвалою господарського суду Харківської області від 13.01.2009р., на грошові зобов'язання, які виникли за спірним Договором, протягом якого забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Під час розгляду справи судом було встановлено, що ухвалою господарського суду Харківської області від 13.01.2009р. було порушено провадження у справі № Б-39/02-09 про визнання банкрутом Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод". Пунктом 3 даної ухвали було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду від 18.11.2010р. введено процедуру санації ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод", яка триває на даний час.
Відповідно до п. 1-1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (зі змінами, внесеними Законом України від 20.11.2012р. № 5493-VI), положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.
Тому суд застосовує до спірних правовідношень положення вказаного вище Закону у редакції, яка діяла на час подання даного позову до суду.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 04.11.2012р.), мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Положення статті 12 вказаного Закону, яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), стосується вимог, зобов'язань, які підпадають під поняття мораторію. Таким чином, це положення слід застосовувати у контексті статті 1 цього Закону, де наведене саме визначення мораторію.
Системний аналіз змісту вищевказаних норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.
При цьому, нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій з усіх видів заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється згідно з частиною першою статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України, зокрема, у постановах від 25.06.2011р. (справа № 21-113а11) та від 04.07.2011р. (справа № 21-144а11).
Таким чином, враховуючи, що строк виконання зобов'язання за спірним Договором поставки настав після 13.01.2009р., тобто після порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод", та судом не було прийнято постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, суд дійшов висновку, що дія мораторію на виконання цих зобов'язань не поширюється.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача 7460,91 грн. пені, 2514,82 грн. - 3% річних та 479,75 грн. інфляційних втрат законними та обґрунтованими.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрпромвпровадження" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 624, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод" (64300, Харківська область, м.Ізюм, в'їзд Ювілейний, 1; р/р 260036384, р/р 260006301 в ПАТ "Мегабанк" м.Харків, МФО 351629; код банка 09804119, а також з інших рахунків, що відкриті Відкритим акціонерним товариством "Ізюмський тепловозоремонтний завод", код ЄДРПОУ: 01056356; СВ. № 28101132; ІПН № 010563520253) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрпромвпровадження" (01133, м.Київ, провул.Лабораторний, 1, оф. 400; фактична адреса: 02140, м.Київ, вул.Мишуги, 2, оф. 416; р/р 26008105332101 в КБ "Експобанк" місто Київ, МФО 322294; код ЄДРПОУ: 35141676; СВ. № 100050321, ІПН 351416726550) - суму боргу в розмірі 98134,52 грн.; пеню в розмірі 7460,91 грн.; інфляційні витрати в розмірі 479,75 грн.; 3% річних в розмірі 2514,82 грн.; витрати з оплати судового збору в розмірі 2171,80 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 11.02.2013 р.
Суддя Кухар Н.М.