Кіровоградської області
"13" лютого 2013 р.Справа № 5013/14/12
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н.В. Болгар розглянув у засіданні справу № 5013/14/12
за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1;
до відповідачів: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2,
Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" в особі відділення в м. Кіровограді;
про визнання недійсними додаткових договорів № 2 від 24.03.08, № 3 від 19.12.08, № 4 від 27.11.09.
Представники:
позивача - адвокат ОСОБА_3, угода про надання правової допомоги від 13.02.13;
відповідача (ФОП ОСОБА_2.) - ОСОБА_2, особисто;
відповідача (ПАТ "ОТП Банк") - участі не брав.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_1) звернувся до господарського суду 15.03.11 з позовом про визнання недійсним за ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України договору оренди № 1 від 19 грудня 2006 року (далі по тексту - Договір) укладеного між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_2 та акціонерним товариством "ОТП Банк" м. Київ в особі Кіровоградського регіонального відділення АТ "ОТП Банк".
В заяві "про зменшення позовних вимог про визнання недійсним договору оренди № 1 від 19 грудня 2006 року", поданій 12.05.11, позивач, посилаючись на ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, просить визнати недійсним з моменту укладення і на майбутнє додаткові договори № 2 від 24.03.08, № 3 від 19.12.08 та № 4 від 27.11.09 до договору оренди № 1 від 24.03.06.
ФОП ОСОБА_2 вимоги заявника не визнав і просить відмовити у їх задоволенні у повному обсязі, посилаючись на наявність правових підстав для передачі нерухомого майна, належного на праві власності, в оренду АТ "ОТП "Банк".
Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк", яке відповідно до ст. 1 Статуту є правонаступником усіх прав і обов'язків закритого акціонерного товариства "ОТП Банк", також просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю і вважає, що всі доводи заявника спростовуються витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію 04.01.13 права власності № 6149 від 08.01.13 виданого державним реєстратором, в якому зазначено реєстрацію права власності у розмірі 2/3 частин нерухомого майна у АДРЕСА_1 за власником майна - ОСОБА_2, отже останній має всі правові підстави для передачі майна, належного йому на праві власності в оренду АТ "ОТП Банк".
У засіданні 13.02.13 представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справі з причин необхідності ознайомитись із її матеріалами. Таке клопотання господарським судом не задоволено. Згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заході до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Господарський суд належним чином повідомляв сторони про дату, час і місце засідання. Про засідання, призначене на 13.02.13 ФОП ОСОБА_1 дізнався 31.01.13, то мав можливість особисто або через свої представників ОСОБА_4, ОСОБА_3 ознайомитись з матеріалами справи заздалегідь до часу засіданні. Крім того, бажання представника сторони ознайомитись із матеріалами справи не є передбаченою ст. 77 Господарського процесуального кодексу України підставою для відкладення розгляду справи. Господарський суд прийшов до висновку про неналежне користування позивачем своїми процесуальними правами.
При розгляді матеріалів справи, заслуховуванні пояснень представників сторін у засіданні господарський суд встановив наступне.
Згідно Свідоцтва про право власності на будівлю від 29.07.06 № 636, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 27.07.05 № 1044 в обмін договору купівлі-продажу від 18.11.03 № 2486, ціла нежитлова будівля у АДРЕСА_1 належала на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5
Договором "про визначення часток у сумісній власності" від 17.08.05, посвідченого нотаріально, зареєстрованого в реєстрі за № 2830, названі особи узгодили умови про те, що частини кожного з них у цілій нежитловій цегляній будівлі (літ. А-А-2) в АДРЕСА_1, загальнокорисна площа якої відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 7913299, наданого КП "Кіровоградське ООБТІ" 29.07.05 становить 802,8 кв. м. належать на праві власності ОСОБА_1 - 1/3, ОСОБА_2 - 1/3, ОСОБА_5 - 1/3.
ФОП ОСОБА_2 та фізична особа - підприємець (ФОП) ОСОБА_5 - орендодавці уклали із закритим акціонерним товариством (ЗАТ) "ОТП Банк" - орендар Договір, за умовами якого орендодавці передають орендареві за плату у тимчасове користування (оренда) для розміщення філії Орендаря нежитлові офісні приміщення, розташовані на першому та другому поверхах площею 476,7 кв. м у м. Кіровограді по вул. Декабристів, 7. Такий Договір був посвідчений нотаріально 19.12.06, про що у реєстрі зареєстрований запис за № 3556. Договір як правочин зареєстрований у Державному реєстрі правочинів, що підтверджується витягом № 3342505 від 19.12.06.
Додатковим договором № 1 від 24.05.07 до Договору сторони внесли зміни до його умов, зокрема, щодо щомісячної орендної плати. Така додаткова угода посвідчена нотаріально 24.05.07, зареєстрована в реєстрі за № 1371
Додатковим договором № 2 від 24.03.08 до Договору його сторони змінили, зокрема умови про розмір площі нежитлової будівлі, що орендується, яка стала - 371,60 кв. м., та розмір орендної плати. Додаткова угода посвідчена 24.03.08 нотаріально, зареєстрована у реєстрі за № 795. Запис про такий правочин внесений до Державного реєстру правочинів, що посвідчує витяг із такого Реєстру № 5649822 від 24.03.08. Як вбачається із листа відділення АТ "ОТП Банк" від 06.05.11 № КОО-3-12-4/175, адресованого прокурору м. Кіровограда, площа об'єкту розміром 105,1 кв. м., на яку було зменшено розмір орендованої площі за додатковою угодою № 2 від 24.03.08 до Договору, 24.03.08 була передана в оренду ФОП ОСОБА_6, та цього ж числа - в суборенду банку, що підтверджується договором суборенди № 04/15.
Додатковим договором № 3 від 19.12.08, укладеним ФОП ОСОБА_2, в тому числі як спадкоємцем ОСОБА_5 - орендодавцем, із ЗАТ "ОТП Банк" - орендарем, розмір площі, яка орендується за Договором останнім зменшена до 119,9 кв. м. і, відповідно узгоджено інший розмір орендної плати. Такий додатковий договір посвідчений нотаріально, про що в реєстрі зареєстрований запис за № 3471. Як вбачається із листа відділення АТ "ОТП Банк" від 06.05.11 № КОО-3-12-4/175, адресованого прокурору м. Кіровограда, площа об'єкту (оренди) - 238,9 кв. м., на яку зменшено об'єкт, 19.12.98 була передана в оренду ФОП ОСОБА_7 та 22.12.08 - в суборенду банку, що підтверджується договором суборенди № 04/56; площа розміром 117,9 кв. м. 19.12.08 була передана в оренду ФОП ОСОБА_6 та 22.12.08 - в суборенду банку, що підтверджується договором суборенди № 04/55.
Додатковим договором № 4 від 27.11.09, укладеним ФОП ОСОБА_2, в тому числі як спадкоємцем ОСОБА_5, - орендодавцем із ЗАТ "ОТП Банк" - орендарем, посвідченим нотаріально 27.11.09, зареєстрованого у реєстрі за № 2044, його сторони узгодили зміни, зокрема, щодо розміру орендної плати.
ФОП ОСОБА_1 просить визнати недійсними з моменту укладення і на майбутнє додаткові договори № 2 від 24.03.08, № 3 від 19.12.08, № 4 від 27.11.09 до Договору. При цьому посилання на норми законодавства, на підставі яких ґрунтується вимога про визнання договорів недійсними з моменту укладенні і на майбутнє не містять ні позовна заява, ні заява "про зменшення позовних вимог про визнання недійсним договору оренди № 1 від 19.12.2006 року". Не надане правове обґрунтування таких вимог і за ухвалами господарського суду.
Відповідно до ст. 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення; якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачаються лише на майбутнє, можливість настання їх на майбутнє припиняється.. За ч. 3 ст. 207 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення; разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, то таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє. Виходячи із викладених норм матеріального права, У господарського суду відсутні підстави для задоволення вимог про визнання правочинів недійсними з моменту їх вчинення і на майбутнє.
Заявник позову порушенням своїх прав та інтересів укладеними додатковими договорами № 2 від 24.03.08, № 3 від 19.12.08, № 4 від 27.11.09 до Договору зазначає те, що він ніяких повноважень ФОП ОСОБА_2 по розпорядженню майном, що належить ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності, не надавав, тоді як відповідно до ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу Украйни майном в оренду може передавати тільки його власник; оспорювані договори суперечать ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, за якою право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою, що встановлено ч. 1 ст. 358 Цивільного кодексу України
Згідно п. 4.2.5 Договору орендодавці зобов'язалися на дату підписання цього Договору надати орендареві письмову, нотаріально посвідчену згоду ОСОБА_1 (власника решти будівлі (41/100 частин) на укладення цього Договору та його погодження з умовами цього Договору. За п. п. 10.3, 10.4, 10.5 Договору всі зміни, доповнення і додатки до даного Договору підлягають оформленню в письмовій формі, підписанню уповноваженими представниками сторін, скріпленню їх печатками , а також нотаріальному посвідченню і державній реєстрації; всі зміни, доповнення і додатки до Даного Договору, підписані в порядку, встановленому п. 10.3, є його невід'ємною частиною і обов'язкові для сторін в рівній мірі; не вимагається будь-яких подальших/попередніх схвалень укладення Договору.
19.12.06 була нотаріально посвідчена заява ОСОБА_1, зареєстрована у реєстрі за № 3555, про надання згоди на укладення Договору та повне погодження з його умовами. Фактично така заява, з урахуванням викладених умов Договору, унеможливила потребу сторін Договору при внесенні до нього змін погоджувати їх з ОСОБА_1
Таким чином, укладення ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_5, як орендодавцями Договору, і погодження із його умовами ОСОБА_1 не доводить твердження останнього про порушення іншими співвласниками будівлі ч. 1 ст. 358 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є неправомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Доведення того, що договір є недійсним в силу закону позов ФОП "ОСОБА_8 не містить. Станом на теперішній час Договір не визнаний судом недійсним.
Як встановлено ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України, право передання майна у найом має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Ухвалою від 18.12.12 апеляційного суду Кіровоградської області і провадженні № 22-ц/1190/134/12 залишено без змін рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 05.05.11, яким визначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ідеальні частки в нежитловій будівлі, яка розташована по АДРЕСА_1 виділивши в натурі у приватну власність конкретне майно за переліком, що містить резолютивна частина рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 05.05.11 у справі № 2-37/11. Докази оскарження ухвали апеляційної судової інстанції до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ відсутні.
На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер 8867 від 08.01.12 державний реєстратор реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області вніс до Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності дані про власника - ОСОБА_2 на 2/3 у спільній частковій приватній власності - цегляної будівлі по АДРЕСА_1, загальною площею 771, 3 кв. м.
ФОП ОСОБА_1 не довів користування (передання в оренду) ПАТ "ОТП Банк" за Договором майна, власником якого він є, зважаючи на судове рішення про виділення майна в натурі.
З викладених підстав господарський суд відмовляє у задоволенні позову.
Твердження ФОП ОСОБА_2 про те, що спір не має розглядатися господарським судом, оскільки співвласниками спірної будівлі є фізичні особи безпідставне. Спір, який переданий на вирішення господарського суду виник між суб'єктами - фізичними особами - підприємцями, юридичною особою, які відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України є сторонами в господарському судочинстві, предметом позову є визнання недійсним правочину, вчиненого фізичними особами - підприємцями (фізичною особою - підприємцем) із юридичною особою. Крім того, зазначену вище нежитлову будівлю співвласники використовували для здійснення підприємницької діяльності, що не заперечується жодною з сторін. відповідно до ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних та соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємницькою, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на позивача.
У засіданні 13.02.13 господарським судом проголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Керуючись ст. ст. 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Засвідчені належним чином примірники рішення направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення ПАТ "ОТП Банк" (за адресою: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43), відділенню ПАТ "ОТП Банк" в м. Кіровограді (за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Декабристів, 6).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 15.02.13.
Суддя Н. В. Болгар