83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
14.02.13 р. Справа № 5006/24/144/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.
при секретарі судового засідання Гудковій К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА», м. Київ, ЄДРПОУ 23510137
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», м. Донецьк, ЄДРПОУ 13490997
про: стягнення 13 809,38 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Грабовський О.О. - за дов. №12/1238 від 28.12.2012р.
від відповідача: Пруцков В.Ю. - за дов. № 05-22/19 від 14.01.2013р.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПРОВІДНА» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» про стягнення в порядку регресу суми страхового відшкодування в розмірі 13 809,38 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що виплативши страхувальнику відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту страхове відшкодування в розмірі 13 809,38 грн., він набув згідно ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, якою є відповідач, як страховик винної у скоєнні ДТП особи. Відтак, позивач вважає, що відповідач зобов'язаний відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" сплатити йому в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування в межах ліміту, передбаченого відповідачем в полісі ОСЦПВ № ВС/5503031, у розмірі 13 809,38 грн.
На підтвердження позовних вимог надано суду: договір добровільного страхування наземного транспорту № 06/0604721/0506/10 від 10.03.2010р. з додатковою угодою від 27.05.2010р., постанову Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 08.10.2010р. по справі № 302734/2010г, довідки ДАІ про обставини ДТП, регресну вимогу з доказами направлення відповідачу, заяву про виплату страхового відшкодування, страховий акт № 1 0501/06/2603/46893 від 29.07.2010р. з розрахунком, паспортні дані на громадян Логвинова Володимира Вікторовича та Клішина Андрія Вікторовича, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія, Звіт СПД-ФО Бодак В.С. від 02.06.2010р. № 662/07 автотоварознавчого дослідження, платіжне доручення, статутні документи підприємства.
Позивач на задоволенні позовних вимог наполягав, до канцелярії суду надав клопотання б/н від 14.02.2013р., у якому просив долучити до матеріалів справи копії додатків № 2 та № 3 до договору добровільного страхування наземного транспорту № 06/0604721/0506/10 від 10.03.2010р.
Відповідач надав суду письмові пояснення на позовну заяву № 1663-22/1 від 14.02.2013р., у яких зазначив, що платіжним дорученням № 4007 від 17.12.2012р. частково погашено суму основного боргу у розмірі 1 809,38 грн.,.р.р
проти задоволення позовних вимог в залишковій частині не заперечував.
На запит господарського суду, від Центрально-Міського районного суду м. Горлівка надійшла копія постанови № 3-10327/10 від 08.10.2010р. про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина Корольова Віталія Юрійовича за ст. 124 КУпАП.
Від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшли відомості єдиної централізованої бази даних МТСБУ стосовно полісу ОСЦПВ № ВС/5503031.
Склад суду змінювався. Розпорядженням голови господарського суду від 04.02.2013р. справу передано на розгляд судді Величко Н.В.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.
10.03.2010р. між позивачем, як страховиком, та громадянином Клішиним Андрієм Вікторовичем, як страхувальником, укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 06/0604721/0506/10 (надалі - Договір страхування), за умовами якого застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом - ДЕУ, д.н. АН8368ЕХ, на випадок настання подій, перелік яких наведено у пункті 6.2 Договору, у тому числі збитки внаслідок ДТП. Строк дії Договору з 11.03.2010р. по 10.03.2011р. (а.с.7)
Додатковою угодою від 27.05.2010р. до цього договору сторони узгодили перелік осіб, які допущені до керування застрахованим транспортним засобом - Курош Віталій Володимирович та Логвинов Володимир Вікторович (а.с.16)
12.06.2010р. у м. Єнакієво сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля ДЕУ, д.н. АН8368ЕХ, що належить Клішину А.В., під керуванням Логвинова Володимира Вікторовича, та автомобіля «ЗИЛ», д.н. 544-52ВВ, що належить ТОВ «ДИАД», під керуванням Корольова Віталія Юрійовича (а.с.18)
Постановою Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 08.10.2010р. по справі № 302734/2010г громадянина Корольова Віталія Юрійовича визнано винним у вчиненні даної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави (а.с.17,59).
Відповідно до Звіту СПД-ФО Бодак В.С. від 02.06.2010р. № 662/07 автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного на замовлення позивача, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ДЕУ, д.н. АН8368ЕХ, внаслідок його пошкодження при ДТП, склала 13 809,38 грн. (а.с.26-45)
На виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 06/0604721/0506/10 від 10.03.2010р., на підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування (а.с.21), страхового акту № 1 0501/06/2603/46893 від 29.07.2010р. з розрахунком (а.с.21), позивач виплатив страхувальнику - Клішину А.В. страхове відшкодування в розмірі 13 809,38 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 0041038 від 02.08.2010р. (а.с.45).
Матеріали справи свідчать, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «ЗИЛ», д.н. 544-52ВВ - ТОВ «ДИАД», на момент виникнення 12.06.2010р. ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/5503031 (а.с.23,56).
Відповідно до зазначеного полісу, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), становить 25 500,00 грн., франшиза - 0, строк дії полісу з 12.12.2009р. до 11.12.2010р.
Позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою № 151-ПР від 27.02.2012р., до якої долучив документи, перелік яких визначено ст.35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" та просив відшкодувати у порядку регресу шкоду в сумі 13 809,38 грн. (а.с.19).
Відповідач залишив заяву без реагування, що і стало підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.
Під час розгляду справи відповідач платіжним дорученням №4007 від 17.12.2012р. частково сплатив на користь позивача суму страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 1 809,38 грн. (а.с. 71).
Пунктом 1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи, що відповідачем частково сплачено суму страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 1 809,38 грн., то на час винесення рішення, борг відповідача перед ПрАТ «Страхова компанія «ПРОВІДНА» складає 12 000 грн.
Огляд норм чинного законодавства свідчить про наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин вчиняється усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Згідно ст. 981 ЦК України, договір страхування укладається в письмовій формі.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України та ст. 16 Закону України "Про страхування").
Перелік основних обов'язків, які покладаються на страховика за договором страхування передбачено частиною 1 статті 988 ЦК України. Майже такий саме перелік міститься у ст. 20 Закону України "Про страхування". Так, одним із основних обов'язків страховика відповідно до наведених норм закону, є обов'язок здійснити страхову виплату в разі настання страхового випадку. Страхові виплати здійснюються страховиком в строки, передбачені договором страхування.
Згідно ст. 8 Закону України "Про страхування", страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до ст. 985 ЦК України, страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку. Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування. Згідно з ч.1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Враховуючи наведені норми закону та встановлені обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 13 809,38грн., оскільки по-перше, на момент виникнення ДТП існував та зберігав свою чинність укладений між позивачем, як страховиком, та Клішиним Андрієм Вікторовичем, як страхувальником, договір страхування, за яким було застраховано пошкоджений внаслідок ДТП автомобіль; по-друге, ДТП, що мала місце 12.06.2010р., відповідно до умов цього договору є страховим випадком.
Статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ст.1166 ЦК України)
Відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Згідно положень частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, після виплати страхового відшкодування до позивача в межах фактичних затрат перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток внаслідок ДТП автомобілю ДЕУ, д.н. АН8368ЕХ; цією відповідальною особою є відповідач, як страховик за полісом ОСЦПВ № ВС/5503031 винної у скоєнні ДТП особи.
Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Підпунктом 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих (12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів").
Згідно з полісом ОСЦПВ № ВС/5503031 (а.с.56) відповідач здійснив страхування такого страхового ризику, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки - автомобіля «ЗИЛ», д.н. 544-52ВВ.
Як встановлено судом, ліміт відповідальності відповідача за шкоду заподіяну майну потерпілого згідно з умовами полісу № ВС/5503031 становить 25 500,00 грн., франшиза - 0 грн., сума виплаченого позивачем страхового відшкодування (13 809,38 грн.) не перебільшує ліміту відповідальності відповідача за полісом ВС/5503031.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та з урахуванням часткової оплати Приватним акціонерним товариством «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» на користь позивача суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 1 809,38 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» підлягають частковому задоволенню на суму 12 000 грн.
Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В:
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» про стягнення 13 809,38 грн. - задовольнити частково.
Припинити провадження у справі №5006/24/144/2012 в частині відшкодування Приватним акціонерним товариством «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 1 809,38 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» (83052, м. Донецьк, пр.-т Ілліча, 100, ЄДРПОУ 13490997) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» (01032, м. Київ, бул. Шевченка, 37/122, ЄДРПОУ 23510137, п/р 265003941501 в ПАТ «Банк-Петрокоммерц-Україна», МФО 300120) 12 000 грн. страхового відшкодування та 1 609,50 грн. - судовий збір.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом XII Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 14.02.2013р.
Суддя Величко Н.В.