Апеляційний суд Житомирської області
Справа №0611/2-1/12 Головуючий у 1-й інст. Василенко Р.О.
Категорія 2 Доповідач Шевчук А. М.
13 лютого 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді: Шевчук А.М.,
суддів: Павицької Т.М., Заполовського В.Й.
при секретарі судового засідання: Капустинській Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі
справу за позовом ОСОБА_1 до Коростишівської міської ради, ОСОБА_2, управління Держкомзему у Коростишівському районі, третя особа без самостійних вимог: Лугинська державна нотаріальна контора про визнання за померлою права власності на будівельні матеріали у вигляді незавершеного будівництва з відсотком готовності 11% житлового будинку, визнання права власності на будівельні матеріали у вигляді незавершеного будівництвом з відсотком готовності 11% житлового будинку в прядку спадкування за законом, визнання права на будівництво житлового будинку та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Коростишівської міської ради, третя особа без самостійних вимог: Лугинська державна нотаріальна контора про визнання втратившим чинність договору на будівництво житлового будинку, рішення виконкому Коростишівської міської ради від 16 серпня 1995 року № 385, визнання припиненим право повторно отримати у користування земельну ділянку, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3
на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 10 жовтня 2012 року, -
У червні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вище вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його мати ОСОБА_4 Він прийняв спадщину, в тому числі незакінчений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_1, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 вересня 2009 року. Однак, переоформити на своє ім'я будівництво та земельну ділянку площею 600 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 на якій розташований недобудований покійною матір'ю житловий будинок, не може, оскільки остання перебуває у власності відповідача ОСОБА_2, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку від 24 грудня 2008 року. Враховуючи, що спірна земельна ділянка не вилучалася із володіння ОСОБА_4, просив остаточно, з урахуванням залишення частини позовних вимог без розгляду, визнати за померлою матір'ю право власності на будівельні матеріали у вигляді незавершеного будівництвом з відсотком готовності 11 % житлового будинку АДРЕСА_1 визнати за ним право власності на будівельні матеріали у вигляді незавершеного будівництвом з відсотком готовності 11% житлового будинку за вище вказаною адресою в порядку спадкування за законом, визнати за ним право на будівництво житлового будинку АДРЕСА_1 згідно договору від 26 вересня 1995 року.
Відповідач-позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, в обґрунтування якої зазначав, що ОСОБА_4 мала індивідуальний статус потерпілої внаслідок аварії на ЧАЕС та у 1995 році згідно договору отримала в користування спірну земельну ділянку для будівництва житлового будинку на правах приватної власності. Однак, ОСОБА_4 пропустила строк для одержання техдокументації на право забудови будинку на земельній ділянці та до 16 серпня 1998 року не закінчила будівництво житлового будинку, а відтак рішення міськвиконкому від 16 серпня 1995 року №385 „Про виділення земельної ділянки під індивідуальне будівництво житлового будинку" та договір втратили чинність. Просить визнати втратившими чинність після 16 серпня 1998 року рішення виконкому Коростишівської міськради від 16 серпня 1995 року № 385 та договір на будівництво житлового будинку від 26 вересня 1995 року, визнати припиненим без правонаступництва з ІНФОРМАЦІЯ_1 року право ОСОБА_4 повторно отримати в користування земельну ділянку в м. Коростишеві. Окрім цих вимог просив визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 22 вересня 2009 року, що видане ОСОБА_1 на незакінчений будівництвом житловий будинок, оскільки правовстановлюючі документи на незакінчений будівництвом житловий будинок відсутні.
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 10 жовтня 2012 року в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 22 вересня 2009 року. В задоволені решти вимог зустрічного позову відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 просить рішення скасувати частково та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити, а в частковому задоволені позовних вимог ОСОБА_2 відмовити. Вважає рішення суду першої інстанції таким, що не відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що вона підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи зустрічний позов частково та визнаючи недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, суд першої інстанції керувався приписами ст.331 ЦК України.
Проте погодитися в такою позицією колегія суддів не може, виходячи з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що рішенням виконкому Коростишівської міської ради від 16 серпня 1995 року №385 "Про виділення земельної ділянки під індивідуальне будівництво житлового будинку" ОСОБА_4 була виділена земельна ділянка в розмірі 600 кв.м. під індивідуальне будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с.20).
26 вересня 1995 року між виконкомом Коростишівської міської ради та ОСОБА_4 було укладено договір на будівництво житлового будинку на правах приватної власності, який у жовтні 1995 року посвідчений у нотаріальному порядку (а.с.21).
Згідно акту межі земельної ділянки були встановлені у натурі(а.с.22).
Дозвіл на виконання будівельних робіт ОСОБА_4 одержала (а.с.15).
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року(а.с.14).
Часом відкриття спадщини визначається день смерті спадкодавця.
ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 до набрання чинності Цивільним кодексом України (рішення Лугинського районного суду Житомирської області від 30 вересня 2008 року про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на нерухоме майно, а.с.19).
На час відкриття спадщини діяв Цивільний кодекс Української РСР від 18 липня 1963 року за яким до складу спадкового майна входили усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За життя спадкодавця питання про розірвання договору на будівництво житлового будинку на правах приватної власності та вилучення земельної ділянки не порушувалися, а відтак право на землекористування земельною ділянкою та її забудову не припинилося, а тому ці права підлягали спадкуванню.
На час відкриття спадщини та її прийняття Цивільний кодекс України не набрав чинності, а відтак до спірних відносин не можуть бути застосовані приписи ст.331 ЦК України, яка регламентує набуття права власності на новостворене майно та об'єкти незавершеного будівництва.
Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 22 вересня 2009 року нотаріусом Лугинської державної нотаріальної контори посвідчено, що на підставі ст.529 ЦК УРСР, спадкоємцем майна ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є її син ОСОБА_1 Спадкове майно складається з житлового будинку вцілому незакінченого будівництвом, що знаходиться в АДРЕСА_1 Житловий будинок незакінчений будівництвом, відсоток готовності -11%. Загальна вартість нерухомого майна становить 7 048 грн. Житловий будинок вцілому незакінчений будівництвом належить ОСОБА_4 на підставі договору на будівництво житлового будинку на правах приватної власності, посвідченого приватним нотаріусом Коростишівського нотаріального округу 16 жовтня 1995 року за реєстром №1338(а.с.178 зворот).
Відповідно до ст.1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
У пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 „Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснено, що відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.
Відповідно до п.216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 03 березня 2004 року №20/5,видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Правовстановлювальними документами є договори, посвідчені державними нотаріальними конторами та приватними нотаріусами, а відтак договір на будівництво житлового будинку на правах приватної власності є правовстановлювальним документом.
Окрім того, ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року залишено без змін постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 22 березня 2011 року, якою державний акт на право власності на спірну земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_2, визнаний недійсним (а.с.117-122,189-190).
Таким чином, ОСОБА_2 не надано доказів порушення його прав у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1, на день перегляду рішення суду першої інстанції відсутні правові підстави для визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, а відтак рішення суду першої інстанції в цій частині скасовується та ухвалюється нове рішення про відмову у визнанні свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним.
Що ж стосується доводів апеляційної скарги відносно задоволення вимог ОСОБА_1, то вони, враховуючи вище викладене, не є обґрунтованими. Так, ОСОБА_1 одержав в нотаріальному порядку свідоцтво про право на спадщину за законом, яким посвідчені його права та його вимоги є похідними від права на спадщину за законом, яке посвідчено свідоцтвом.
Керуючись ст.ст.209,303,304,307,309,313,316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 10 жовтня 2012 року скасувати в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 та ухвалити в цій частині нове рішення.
Відмовити ОСОБА_2 у визнанні недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 вересня 2009 року.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: