Апеляційний суд Житомирської області
Справа №0621/1101/12 Головуючий у 1-й інст. Бабич С.В.
Категорія 37 Доповідач Широкова Л. В.
14 лютого 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Широкової Л.В.,
суддів Снітка С.О., Худякова А.М.,
при секретарі судового
засідання Ходаківській О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Романівського районного суду Житомирської області від 17 січня 2013 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Романівської сільської ради Романівського району Житомирської області про визнання права власності 1/3 частини житлових будинків, господарських споруд, земельних ділянок в порядку спадкування,-
У червні 2012 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Романівської сільської ради, в якому просив скасувати рішення відповідача про визнання за ОСОБА_3 права власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 та визнати зазначений будинок спільною сумісною власністю його батьків.
В подальшому уточняв свої позовні вимоги та в остаточному варіанті від 08.11.2012 року просив визнати за ним в порядку спадкування право власності на 1/3 частину житлових будинків, господарських споруд, земельних ділянок розташованих по АДРЕСА_1
Свої позовні вимоги мотивував тим, що рішенням виконкому Романівської сільської ради від 25.05.2010 року оформлено право власності на вищевказаний житловий будинок на ім'я ОСОБА_3, що порушує його право на спадкування належної йому частини спірного житлового будинку після смерті батьків.
Рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 17 січня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з даним судовим рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що при ухваленні рішення, судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права. Судом не було досліджено усіх доказів, що мають значення для справи, а тому рішення суду є незаконним, упередженим та підлягає скасуванню.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Як встановив суд, ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер батько позивача ОСОБА_4.
02 березня 2011 року державним нотаріусом Романівської нотаріальної контори було видане свідоцтво про право на спадщину за законом, з якого вбачається, що спадкоємцями майна покійного ОСОБА_4 є позивач та дружина померлого ОСОБА_5. До складу спадщини ввійшли майновий пай члена СТОВ ім.Б.Хмельницького, а також прості іменні акції ВАТ „Коровинецький цукровий завод" та ВАТ „Житомирський м'ясокомбінат".
Згідно із положеннями ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивач не надав суду доказів про те, що його покійний батько ОСОБА_4, набув за час життя право власності на житлові будинки та господарські споруди на земельних ділянках розташованих по АДРЕСА_1
З таким висновком погоджується колегія суддів.
Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Як встановлено судом та підтверджується поясненнями позивача, за життя спадкодавцем ОСОБА_4 не було оформлено у передбаченому законом порядку документи, що підтверджують право власності останнього на вказані будинки, а тому зазначене майно не може бути предметом спадкування.
Згідно рішення виконавчого комітету Романівської сільської ради №33 від 25.05.2010 року право власності на спірні будинки було визнано відповідно за ОСОБА_3 та ОСОБА_5, яким в подальшому були видані свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач змінюючи свої позовні вимоги (а.с.77-80) та порушивши питання про визнання права власності на 1/3 частину спірних житлових будинків, господарських споруд та земельних ділянок в порядку спадкування, ні рішення вищезазначеного виконавчого комітету, ні самі правоустановчі документи, які були видані на підставі вказаного рішення та посвідчують право власності за вказані будівлі за ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не оспорював.
Крім того, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 стосуються прав і обов'язків осіб, які не брали участі у справі, зокрема, інших спадкоємців ОСОБА_4 та осіб, які на даний час є власними спірного майна. Позивач, відповідно до вимог ст.33 ЦПК України клопотань про їх залучення у справі як співвідповідачів не заявляв.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер спірних правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303-304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Романівського районного суду Житомирської області від 17 січня 2013 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: