ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601 м.Київ, вул. К.Каменєва, 8, корп. 1
про залишення позовної заяви без руху
місто Київ
15 лютого 2013 року №826/1665/13-а
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пісоцька О.В., перевіривши матеріали
за позовною заявоюОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
доКиївської міської державної адміністрації
провизнання недійсним з дати прийняття розпорядження,
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (далі - позивачі) звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Київської міської державної адміністрації (далі - КМДА, відповідач), в якому просять визнати недійсним (таким, що не підлягає застосуванню) з дати прийняття розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №1191 від 11 липня 2012 року «Про внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради».
Позов та додані матеріали обліковуються Окружним адміністративним судом міста Києва за №826/1665/13-а і передані на розгляд судді 12 лютого 2013 року.
Однак зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Відповідно до частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса (номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі) (пункту 3).
Також, згідно з пунктом 4 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог, згідно з частиною 3 статті 105 цього Кодексу, і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Як зазначено вище, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 визначили відповідачем за вказаною позовною заявою Київську міську державну адміністрацію, тоді як просять визнати недійсним розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Частиною 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів, зокрема, органів виконавчої влади передбачені у статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, частина 2 якої визначає, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
У частинах 1, 8, 9 статті 171 вказаного Кодексу встановлено, що нормативно-правові акти перевіряються судами на законність та відповідність їх правовим актам вищої юридичної сили.
Позивачами фактично оскаржується розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11 липня 2012 року №1191 (далі - Розпорядження), зареєстроване в Головному управлінні юстиції у місті Києві 30 липня 2012 р. за №53/970 з тих підстав, що спірне розпорядження грубо порушує їх права і є незаконним.
Проте, всупереч частині 2 статті 106 та статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не наведено обставин, якими обґрунтовуються їх вимоги, зокрема, не вказано, в чому саме полягає незаконність оскаржуваного розпорядження (в чому полягає невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт), а також не вказано, які саме права позивачів порушено цим Розпорядженням.
Водночас, обґрунтування позовних вимог не відповідає заявленим вимогам. Позивачі у прохальній частині заяви порушують питання недійсності оскаржуваного Розпорядження, проте у частині викладу обставин вказують про необхідність визнання оскаржуваного нормативно-правового акту незаконним та нечинним з дати прийняття. Позов не містить також жодного доводу, який би наводився на обґрунтування саме недійсності спірного Розпорядження, відсутні й посилання на законодавство, яке б встановлювало наявність підстав для звернення позивачів до суду з вказаною вимогою. Є необхідним зауважити й на тому, що визнання нормативно-правового акту недійсним процесуальним законодавством не передбачено.
Крім того, у статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VІ за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат, за подання позову немайнового характеру - 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.
Разом з тим, до позову не додано доказу, який би свідчив про сплату судового збору або про наявність пільг щодо його сплати.
Підстави звільнення осіб від сплати судових витрат або зменшення їх розміру передбачені у статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України.
Водночас, позовний матеріал не містить відповідного клопотання та доказів про неспроможність сплатити судовий збір за подання даної заяви.
Також, частина 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.
Разом з тим, всупереч вимогам Кодексу адміністративного судочинства України до позову не додано копії позовного матеріалу для відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених у статті 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Таким чином, зазначені вище недоліки є підставою для залишення позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 без руху з наданням п'ятиденного строку з дня отримання копії даної ухвали суду для їх усунення шляхом подання до відділу документального обігу та контролю Окружного адміністративного суду міста Києва (01601 м. Київ, вул. К.Каменєва, 8, корпус 1, блок «Б»):
- позовної заяви, приведеної у відповідність статтям 105, 106, 171 Кодексу адміністративного судочинства України в частині визначення відповідача, уточнення позовних вимог та наведення обставин, які б вказували на наявність підстав та обґрунтовували необхідність подання даного позову;
- доказів, які б свідчили про сплату судового збору або про наявність пільг щодо його сплати;
- копії приведеного у відповідність процесуальному законодавству позову та доданих документів для надіслання їх відповідачу.
Керуючись статями 105, 106, 108, 160, 165, 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя Окружного адміністративного суду міста Києва
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Київської міської державної адміністрації про визнання недійсним з дати прийняття розпорядження, - встановивши п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали суду.
Попередити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про наслідки недотримання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію даної ухвали суду направити на адреси ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) О.В. Пісоцька
З оригіналом згідно.
Суддя (підпис) О.В. Пісоцька