ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
10:15 год.
"15" лютого 2013 р. Справа № 809/257/13-а
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В., розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 3400,00 грн,-
22.01.2013 року Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України в Івано-Франківській області (надалі- також позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - також відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 3400,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що під час фактичної перевірки магазину «Марк», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в якому здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_1, зафіксовано порушення вимог чинного законодавства, а саме: реалізація алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку та реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв. За результатами перевірки складено акт від 15.09.2012 року №144/21-02/НОМЕР_1. На підставі акта перевірки начальником Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України в Івано-Франківській області 09.10.2012 року прийнято рішення №090038 про застосування до відповідача фінансової санкції в сумі 3400,00 грн.
23.01.2013 року судом відповідно до пункту 3 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яку направлено відповідачу та запропоновано подати заперечення або заяву про визнання позову.
26.01.2013 року відповідач отримав копію ухвали про відкриття скороченого провадження.
Відповідно до пункту 3 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Враховуючи, що до суду не було подано заперечення відповідача проти заявленого позову та те, що справа розглядається судом не за місцезнаходженням відповідача, поданий позов підлягає розгляду в строк визначений пунктом 3 частиною 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд, в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали справи, оцінивши повідомлені сторонами обставини, встановив наступне.
15.09.2012 року співробітниками РУ Департаменту САТ ДПА України в Івано-Франківській області на підставі наказу від 14.09.2012 року №172 проведено фактичну перевірку магазину «Марк», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в якому здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_1, про що складено акт від 15.09.2012 року № 144/21-02/НОМЕР_1 (а.с.7-8).
Перевіркою було встановлено:
- реалізацію алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку;
- реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв.
На підставі матеріалів перевірки 09.10.2012 року позивачем прийнято рішення №090038 про застосування фінансових санкцій до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на підставі абз.15 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", у вигляді штрафу, у розмірі 3400,00 грн., за яких за реалізацію алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку - 1700,00 грн., та 1700,00 грн. - за реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв. (а.с.17).
Відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до п. 80.1 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до п. 80.2 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:
- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, та виникає необхідність перевірки таких фактів (п.п. 80.2.1 п.80.2 ст.80);
- у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів (п.п. 80.2.2 п.80.2 ст.80).
Згідно висновку спеціаліста НДЕКЦ УМВС в Івано-Франківській області від 23.09.2012 року №09/07-258 щодо дослідження марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва . надані на дослідження марки акцизного податку для маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва виготовлені плоским офсетним способом друку без ірисового розкату, номери виготовлені високим способом друку (а.с. 12-15).
Як вбачається з висновку спеціаліста НДЕКЦ УМВС в Івано-Франківській області від 25.09.2012 року №1100 надані на дослідження рідини у дев'яти скляних пляшках, які були вилучені під час огляду приміщення магазину-кафе, яке належить ОСОБА_1 за орнолептичними характеристиками, наявністю сторонніх домішок та фізико-хімічними показниками не відповідають вимогам ДСТУ 4256-2003 і ймовірно виготовлені не заводським способом або з порушенням технологічного процесу та є фальсифікованими під алкогольний напій - горілка (а.с. 16).
Відповідно до абзацу третього частини 4 статті 11 Закон України № 481 алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до пункту 14.1.107 Податкового кодексу України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Згідно із пунктом 14.1.148 Податкового кодексу України плата за марки акцизного податку - плата, що вноситься вітчизняними виробниками та імпортерами алкогольних напоїв і тютюнових виробів за покриття витрат з виробництва, зберігання та реалізації марок акцизного податку.
Згідно із статтею 226 Податкового кодексу України виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1251, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України покупці марок зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Продавці алкогольних напоїв та тютюнових виробів за недодержання порядку реалізації цих товарів мають нести відповідальність у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Відповідно до абзацу 15 частини 2 статті 17 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.
Для застосування до продавця алкогольних напоїв та тютюнових виробів відповідальності на підставі вищенаведеної норми Закону достатньо самого факту здійснення продавцем зберігання або/та реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.
Відсутність вини продавця у фальсифікації алкогольних напоїв або у підробленні акцизних марок не може бути підставою для звільнення продавця від відповідальності, оскільки це буде суперечити основним засадам Закону України № 481, які полягають у забезпеченні високої якості алкогольних напоїв та тютюнових виробів та захисту здоров'я громадян, а також посиленні боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Таким чином, відповідачем було порушено зазначені вимоги, що було встановлено позивачем під час перевірки, а тому до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 правомірно застосовано фінансові санкції, передбачені статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» .
Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначається Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790.
Рішення про застосування фінансових санкцій від 09.10.2012 року №090038 відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувалося.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансової санкції є законними, обґрунтованими, а фінансова санкція у вигляді штрафу підлягає стягненню з відповідача.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в доход Державного бюджету України фінансові санкції в сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Відповідно до ч.9 ст.183-2 постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Відповідно до ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, рішення суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя: Микитюк Р.В.