Справа: № 2-а-32660/11 Головуючий у 1-й інстанції: Кошель Л.М. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
15 лютого 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України у Білоцерківському районі Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України у Білоцерківському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов»язання здійснити перерахунок додаткової пенсії та доплати до пенсії ,-
встановив:
28 лютого 2011 року позивач звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Білоцерківському районі Київської області про визнання відмови відповідача протиправною та зобов»язання відповідача провести з 01 вересня 2010 року перерахунок та виплату призначеної доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіологічного контролю, встановивши її у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, визначеної законодавством на відповідний період, згідно ч.2 ст.39 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов»язання відповідача провести з 01 вересня 2010 року перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.51 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2011 року позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов»язання здійснити нарахування пенсії задоволені, а саме: визнано протиправною відмову відповідача щодо перерахунку позивачці доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком згідно зі ст.ст. 39,51 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов»язано відповідача провести перерахунок та виплату доплати до пенсії позивачці згідно ст.39 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, визначеної законодавством на відповідний період з 01 вересня 2010 року, з врахуванням виплачених сум; зобов»язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачці додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю відповідно до ст.51 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановивши її на рівні 15% від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством з 01 вересня 2010 року з врахуванням виплачених сум.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління Пенсійного Фонду України у Білоцерківському районі Київської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є потерпілою від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення (категорія 4), серія НОМЕР_1 виданим Київською облдержадміністрацією, отримує пенсію у відповідача та проживає в АДРЕСА_1, яке за переліком населених пунктів Київської області віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
У відповідності до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 51 Закону передбачено, що особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Всупереч ст.ст.39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу доплати виплачувались відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530, від 26 липня 1996 року №836.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановами Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 та від 26 липня 1996 року №836 відповідач не правомірно виплачував доплату до пенсії та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39,51 зазначеного Закону.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України у Білоцерківському районі Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М.Грищенко
І.О.Лічевецький
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Лічевецький І.О.
Грищенко Т.М.