Справа: № 2а-5441/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
Іменем України
14 лютого 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «АТП - 13060» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2012 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва до публічного акціонерного товариства «АТП-13060» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, -
Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва звернулося до суду з адміністративним позовом до публічного акціонерного товариства «АТП-13060» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2, у розмірі 3 739, 37 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2011 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні вимог адміністративного позову.
В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що публічне акціонерне товариство «АТП-13060» зареєстроване як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва та є страхувальником в силу ст. 14 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09 липня 2003 року.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з картки особового рахунку страхувальника, відповідач має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №2 у розмірі 3 739, 37 грн. за березень 2012 року.
Вказана заборгованість виникла внаслідок несплати відшкодування фактичний витрат на доставку пенсії ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4
У зв'язку з наявною непогашеною заборгованістю, позивачем було надіслано розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком №2 в сумі 3 739, 37 грн.
Оскільки заборгованість ПАТ «АТП - 13060» сплачена не була, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, виходив з того, що, оскільки сума боргу, нарахована відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та не сплачена страхувальником добровільно, борг підлягає стягненню в судовому порядку.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
З розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за січень 2012 року - квітень 2012 року вбачається, що ПАТ «АТП - 13060» має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, у розмірі 3 739, 37 грн.
З матеріалів справи видно, що відповідач визнав позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за відшкодування виплат пільгової пенсії ОСОБА_2 та не погодився із заборгованістю з витрат щодо виплати пенсії ОСОБА_3 в повному обсязі та ОСОБА_4 в обсязі 97,34 % у зв'язку з тим, що трудовий стаж цими громадянами набутий до 1992 року.
При цьому скаржник посилався на ту обставину, що покриття витрат на виплату та доставку пенсій здійснюється за нормами законодавства, яке діяло до вступу в дію Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та не передбачало відшкодування вказаних виплат.
Колегія суддів вважає таке твердження відповідача помилковим з огляду на наступне.
Порядок компенсації зазначених витрат ПФУ не змінився у зв'язку з набранням Законом України № 1058-XV чинності з 1 січня 2004 року.
За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII . У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
На момент набрання чинності Законом № 1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 400/97-ВР), відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.
Згідно ж з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б""з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.
Ураховуючи наведене, обв'язок товариства відшкодувати управлінню ПФУ витрати на виплату і доставку пенсії, призначеної працівнику відповідача відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
Згідно Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (надалі - Інструкція) підприємства та організації із грошових коштів, передбачених на оплату праці, вносять у Пенсійний фонд плату, яка покриває фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.
Відповідно до п. 2.1.1 платниками страхових внесків є, зокрема, страхувальники: роботодавці - підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Пунктами 6.4 та 6.8 Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, передбачена діючим законодавством, що свідчить про обов'язок відповідача відшкодовувати позивачу витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за рахунок підприємства.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачу були направлені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
В порушення вищезазначених вимог законодавства, відповідачем заборгованість сплачено не було.
Станом на день розгляду справи відповідач має заборгованість перед позивачем по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в розмірі 3739,37 грн.
Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються так, як є помилковими.
Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2011 року - без змін, оскільки висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а постанова ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206, 112, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «АТП - 13060» залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2012 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді І.О. Грибан
О.А. Губська
Головуючий суддя Парінов А.Б.
Судді: Грибан І.О.
Губська О.А.