Ухвала від 15.02.2013 по справі 2а-1312/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1312/11 Головуючий у 1-й інстанції: Литвин О.В. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

УХВАЛА

Іменем України

15 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Рокитнянському районі Київської області на постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 17 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Рокитнянському районі Київської області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсійних виплат,-

встановив:

18 серпня 2010 року позивач звернулась до Рокитнянського районного суду Київської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Рокитнянському районі Київської області про визнання дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті недоотриманих доплат до пенсії за 2007-2009 роки протиправними; зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату щомісячної доплати до пенсії за проживання на забрудненій території у зоні посиленого радіоекологічного контролю, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року в розмірі, визначеному ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку однієї мінімальної заробітної плати з послідуючим її перерахунком і виплатою у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів мінімальної заробітної плати на час виплати, з урахуванням фактично нарахованих та виплачених сум такої доплати; зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі віднесено до категорії 4, починаючи з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року в розмірі, визначеному ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку 15% мінімальної пенсії за віком з послідуючим її перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з урахуванням фактично нарахованих та виплачених сум такої доплати; зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року в розмірі, визначеному ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з розрахунку 30% мінімальної пенсії за віком з послідуючим її перерахунком і виплатою у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність на час виплати з урахуванням фактично нарахованих та виплачених сум такої виплати.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 15 лютого 2011 року позовну заяву ОСОБА_2 за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 17 лютого 2010 року включно залишено без розгляду.

Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 17 березня 2011 року позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного Фонду України в Рокитнянському районі Київської області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсійних виплат - задоволено, а саме: визнано неправомірними дій відповідача щодо відмови позивачу, як особі, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4, проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю та має статус дитини війни, у проведені перерахунку та виплати недоотриманих сум доплати до пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та соціальної допомоги; зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу , як особі, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4, проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю та має статус дитини війни щомісячної доплати до пенсії з розрахунку однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку 15% від мінімальної пенсії за віком, та соціальної допомоги відповідно до ст.6 закону України «Про соціальний захист дітей війни» з розрахунку 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 18 лютого 2010 з урахуванням раніше виплачених сум вказаних доплат до пенсії, додаткової пенсії, соціальної допомоги та проводити такі нарахування і виплати надалі до моменту відсутності підстав для такого підвищення пенсії позивачу.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління Пенсійного Фонду України в Рокитнянському районі Київської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є потерпілою від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення (категорія 4), серія НОМЕР_1, виданим Київською облдержадміністрацією 01 грудня 1994 року, отримує пенсію у відповідача та проживає у АДРЕСА_1, яке за переліком населених пунктів Київської області віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.

У відповідності до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Статтею 51 Закону передбачено, що особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Всупереч ст. 39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу доплати виплачувалась відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530, від 26 липня 1996 року №836.

З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановами Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 та від 26 липня 1996 року №836 відповідач не правомірно виплачував доплату до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39,51 зазначеного Закону.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни» в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01 січня 2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік.

На момент звернення позивача до суду, нарахування підвищення до її пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим вона звернулась до суду за захистом своїх прав.

Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про обгрунтованість висновків суду першої інстанції про наявність у позивачів права на перерахунок пенсії, доплати до пенсії та додаткової пенсії в розмірі, передбаченому ст. 39,51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Рокитнянському районі Київської області - залишити без задоволення.

Постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 17 березня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М. Грищенко

І.О.Лічевецький

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.

Попередній документ
29342735
Наступний документ
29342737
Інформація про рішення:
№ рішення: 29342736
№ справи: 2а-1312/11
Дата рішення: 15.02.2013
Дата публікації: 15.02.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (09.09.2011)
Дата надходження: 08.07.2011
Предмет позову: про визнання дій незаконними та зобов"язання вчинити дії