Справа: № 2а-7176/11 Головуючий у 1-й інстанції: П'ятничук І.В.
Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
04 лютого 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 08 грудня 2011 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про зобов"язання вчинити дії, -
01 листопада 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання неправомірною бездіяльності в частині виконання Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з вимогою зобов'язати донарахувати та виплатити недоплачену їй, як дитині війни, щомісячну державну пенсію з 01 січня 2011 року.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 08 грудня 2011 року позов задоволено частково: визнано бездіяльність відповідача протиправною; зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити нараховані ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячну державну соціальну 30 % надбавку до пенсії як дитині війни у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням вже проведених виплат за період - з 30 квітня 2011 року по 08 грудня 2011 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Колегією суддів апеляційного суду, як і райсудом, встановлено, що позивач є пенсіонером за віком та має статус дитини війни, що підтверджується його паспортними даними, пенсійним посвідченням (містить відмітку «Дитина війни») та узгоджується з положенням ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яке відносить осіб, яким на момент закінчення Другої світової війни (02 вересня 1945 року) не виповнилося 18 років до «дітей війни».
Абзац 1 п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України за № 530 від 28.05.2008 передбачає підвищення пенсій особам, що мають статус дітей війни у розмірі 10% прожиткового мінімуму для непрацездатних.
Разом з тим, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановлює, що дітям війни щомісячно виплачується соціальна допомога саме в розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком, розмір якої встановлений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та рівняється встановленому для втративших працездатність осіб прожитковому мінімуму, який, в свою чергу, щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України» на поточний рік.
Виходячи із загальних засад пріоритету закону над підзаконними актами, слід визнати, що при призначені позивачу надбавки до пенсії, як дитині війни слід виходити з положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою визначено розмір надбавки до пенсії, оскільки постанови Кабінету Міністрів України, за своєю юридичною природою, є підзаконними нормативними актами, мають меншу юридичну силу і не можуть змінювати положення визначені Законом.
Окрім того, аналіз ст.ст. 17, 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» вказує на те, що мінімальний розмір пенсії за віком належить до числа основних державних соціальних гарантій, котрі встановлюються виключно законами, а самі державні соціальні гарантії дітям війни встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», не можуть бути обмежені іншими нормативно - правовими актами ( ч. 2 ст. 3 цього Закону).
Отже, будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, а тому при розрахунку підвищення до щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни, підлягає застосуванню розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
14.06.2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» №3491-VI, відповідно до якого п. 7 ч. 1 Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення, зокрема статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Згідно наведеної норми, визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
На реалізацію наведеного положення Закону України «Про внесення змін до «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Кабінетом Міністрів України 06.07.2011 прийнята постанова «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» № 745 (набрала законну силу з 23.07.2011), п. 6 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 грн.
Тобто, саме з 23.07.2011 при нарахуванні належних позивачу виплат застосуванню підлягає постанова Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»від 06.07.2011 № 745, яка прийнята на реалізацію вказаного Закону.
Таким чином, судом першої інстанції не було враховано, що саме 22.07.2011 є кінцевим строком, по який позивачу належить здійснювати виплати в розмірах встановлених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки постанова суду ухвалена після набуття чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»від 06.07.2011 № 745, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню з 30.04.2011 по 22.07.2011.
За ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205 та 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва - задовольнити частково.
Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 08 грудня 2011 року - змінити, виклавши абзац 2 та 3 у наступній редакції:
«Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва протиправною;
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва нарахувати та виплатити нараховані ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячну державну соціальну 30 % надбавку до пенсії як дитині війни у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням вже проведених виплат за період - з 30 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року».
В решті постанову - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М
Кузьменко В. В.