Справа: № 4/83 Головуючий у 1-й інстанції: Вовк В.П.
Суддя-доповідач: Міщук М.С.
Іменем України
06 лютого 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді суддів: секретаря Міщука М.С. Гром Л.М., Денісова А.О. Духно І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Служби безпеки України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом ОСОБА_5 (далі позивач) до Служби безпеки України (далі СБУ або відповідач) про зобов'язання вчинити дії, -
08 лютого 2008 року ОСОБА_5 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до СБУ, у якому просив суд:
- зобов'язати відповідача встановити початком проходження військової служби день зарахування до Київського військового ліцею - 24.08.1993 року;
- зарахувати строк навчання у загальний строк військової служби та у строк безперервної служби у зв'язку чим внести зміни в усі відповідні документи та провести перерахунок вислуги років, вважаючи початком військової служби день зарахування до Ліцею;
- провести перерахунок розміру щомісячної надбавки за вислугу років на військовій службі відповідно до чинного законодавства.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 10 квітня 2008 року позов задовольнив частково:
- зобов'язав відповідача зарахувати позивачу строк навчання у Київському військовому ліцеї (з 24.08.1993 року по 14.06.1996 року) у загальний строк військової служби у зв'язку з чим внести зміни в усі відповідні документи та провести перерахунок вислуги років, вважаючи початком військової служби день зарахування до Ліцею;
- зобов'язав відповідача провести перерахунок розміру щомісячної надбавки за вислугу років на військовій службі до окладів за військовим званням і основною чи тимчасово займаною посадою відповідно до вимог чинного законодавства України.
- в решті позовних вимог відмовив.
В апеляційній скарзі про скасування постанови СБУ посилається на те, що приймаючи рішення щодо не зарахування терміну навчання у військовому ліцеї в строк військової служби відповідач діяв згідно із чинним законодавством.
Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, з 24.08.1993 року по 14.06.1996 року позивач навчався у Київському військовому ліцеї, що підтверджується архівною довідкою № 8772 від 22.12.2006 року та атестатом про повну загальну середню освіту від 14.06.1996 року.(а.с. 7-9)
Після закінчення Київського військового ліцею позивач був зарахований на перший курс денного відділення інституту підготовки кадрів для підрозділів прокуратури Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого у м. Харкові.
У період з 15.10.1996 року позивача за його заявою в порядку переведення було зараховано курсантом 1 курсу факультету № 5 підготовки слідчих працівників з п'ятирічним терміном навчання Академії СБУ і прийнято на військову службу до Служби безпеки України, що підтверджується довідкою Управління роботи з особовим складом СБУ № 11/1/1-2464 від 19.03.2008 року та витягом із наказу Національної юридичної академії № 293-с від 24.10.1996 року.
При оформленні особової справи позивача, йому не було зараховано час навчання у Ліцеї до загального строку військової служби. позивач звернувся із рапортом від 30.05.2007 року на ім'я тимчасово виконуючого обов'язки Голови Служби безпеки України Наливайченка В.О. з проханням визначити дату зарахування до Київського військового ліцею Міністерства оборони України датою початку військової служби та включення часу навчання у загальний строк проходження військової служби.
Управління роботи з особовим складом СБУ у наданій відповіді № 11/1/1-6298 від 10.07.2007 року на рапорт позивача зазначило, що на даний час правових підстав для зарахування строку навчання в Київському військовому ліцеї МО України у період з 24.08.1993 року по 14.06.1996 року до загального строку військової служби немає. (а.с. 25)
Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що відмова відповідача зарахувати позивачу строк навчання в Київському військовому ліцеї МО України у період з 24.08.1993 року по 14.06.1996 року до загального строку військової служби є неправомірною, оскільки початком військової служби позивача є день його зарахування курсантом до Київського військового ліцею - 24.08.1993 року.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Пунктом 3 частини 1 статті 24 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» №2232-ХІІ від 25.03.1992 року (в редакції чинній в період навчання позивача у військовому ліцеї) (далі Закон №2232-ХІІ) передбачено, що початком перебування на військовій службі вважається день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею), вказаний у приписі, виданому військовим комісаріатом для допризовників, призовників і військовозобов'язаних.
Суд першої інстанції не звернув увагу на вказану обставину, не дослідив її та не витребував у відповідному військовому комісаріаті припис, у якому має бути зазначено день прибуття на до Київського військового ліцею. Позивач також не долучив до справи згаданий припис, наявність якого є тією обставиною, що має значення для правильного вирішення справи.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_5 про зарахування строку навчання у військовому ліцеї з 24.08.1993 року по 14.06.1996 року до загального строку військової служби.
Оскільки вимоги позивача про перерахунок розміру щомісячної надбавки за вислугу років на військовій службі є похідними, вони задоволенню також не підлягають.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені з порушенням вищеназваних норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 41, 160, 195, 197, 198, 202, 205, 206, 207 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Служби безпеки України задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2008 року скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позову.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді:
Повний текст судового рішення виготовлено 11.02.2013 року
Головуючий суддя Міщук М.С.
Судді: Гром Л.М.
Денісов А.О.