Справа: № 2-а-8770/11 Головуючий у 1-й інстанції: Оладько С.І. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
15 лютого 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України у м. Ірпені Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 10 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України у м. Ірпені Київської області про визнання дій неправомірними та зобов»язання здійснити перерахунок пенсії ,-
встановив:
22 квітня 2011 року позивач звернулася до Ірпінського міського суду Київської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України у м. Ірпені Київської області про визнання дій відповідача протиправними, щодо виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, як особі віднесеній до категорії 4 та підвищення пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі меншому, ніж передбачено ст.ст.39,51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату щомісячної доплати до пенсії як пенсіонеру проживаючому на території радіоактивного забруднення згідно ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі однієї мінімальної зарплати; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до ч.3 ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлений ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 01 листопада 2010 року по 01 травня 2011 року з врахуванням вже проведених виплат.
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 10 жовтня 2011 року позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного Фонду України у м. Ірпені Київської області про визнання дій неправомірними та зобов»язання здійснити перерахунок пенсії - задоволені частково, а саме: визнано протиправними дії відповідача; зобов»язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачці, додаткову пенсію відповідно до ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та доплату до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, відповідно до ст.39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України « Про Державний бюджет України» на відповідний рік з 01 листопада 2010 року з урахуванням вже проведених виплат. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління Пенсійного Фонду України у м. Ірпені Київської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення , яким відмовити у задоволені позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є потерпілою від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення (категорія 4), серія НОМЕР_1, виданим Київською облдержадміністрацією 07 грудня 1993 року, отримує пенсію у відповідача та проживає в АДРЕСА_1, яке за переліком населених пунктів Київської області віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
У відповідності до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 51 Закону передбачено, що особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Всупереч ст.ст.39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу доплати виплачувалась відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530, від 26 липня 1996 року №836.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановами Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 та від 26 липня 1996 року №836 відповідач не правомірно виплачував доплату до пенсії та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 зазначеного Закону.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст.183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України у м. Ірпені Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 10 жовтня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М. Грищенко
І.О.Лічевецький
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Лічевецький І.О.
Грищенко Т.М.