Справа: № 2а-6178/11 Головуючий у 1-й інстанції: Савлук Т.В. Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
04 лютого 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Кузьменка В.В., Василенка Я.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційні скарги ОСОБА_2, Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 15 листопада 2011 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про зобов"язання вчинити дії, -
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 15 листопада 2011 р. позов задоволено частково, а саме: визнано дії Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва - незаконними; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, за період з 01 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року з урахуванням раніше проведених виплат. У іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, сторони по справі, кожен окремо, подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Колегією суддів апеляційного суду, як і райсудом, встановлено, що позивач є пенсіонером за віком та має статус дитини війни, що підтверджується його паспортними даними, пенсійним посвідченням (містить відмітку «Дитина війни») та узгоджується з положенням ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яке відносить осіб, яким на момент закінчення Другої світової війни (02 вересня 1945 року) не виповнилося 18 років до «дітей війни».
Стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановлює, що дітям війни щомісячно виплачується соціальна допомога саме в розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком, розмір якої встановлений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та рівняється встановленому для втративших працездатність осіб прожитковому мінімуму, який, в свою чергу, щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України» на поточний рік.
Аналіз ст.ст. 17, 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» вказує на те, що мінімальний розмір пенсії за віком належить до числа основних державних соціальних гарантій, котрі встановлюються виключно законами, а самі державні соціальні гарантії дітям війни встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», не можуть бути обмежені іншими нормативно - правовими актами ( ч. 2 ст. 3 цього Закону).
Отже, будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, а тому при розрахунку підвищення до щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни, підлягає застосуванню розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
14.06.2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» №3491-VI, відповідно до якого п. 7 ч. 1 Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення, зокрема статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Згідно наведеної норми, визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
На реалізацію наведеного положення Закону України «Про внесення змін до «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Кабінетом Міністрів України 06.07.2011 прийнята постанова «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» № 745 (набрала законну силу з 23.07.2011), п. 6 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 грн.
Тобто, саме з 23.07.2011 при нарахуванні належних позивачу виплат застосуванню підлягає постанова Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»від 06.07.2011 № 745, яка прийнята на реалізацію вказаного Закону.
Таким чином, судом першої інстанції було вірно враховано, що саме 22.07.2011 є кінцевим строком, по який позивачу належить здійснювати виплати в розмірах встановлених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки постанова суду ухвалена після набуття чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»від 06.07.2011 № 745.
Колегія суддів звертає увагу на те, що виплата пенсії має регулярний характер (виплачується щомісяця), а тому про порушення своїх прав позивач мав дізнатися з моменту її отримання.
Виходячи з вимог ч. 2 ст. 99, ст. 100 КАС України, оскільки позовні вимоги за період до 01.04.2011 року подані поза межами строку звернення до суду, то вони з урахуванням вищезазначених вимог КАС України не підлягають задоволенню, що вірно було враховано судом першої інстанції.
Отже, доводи апеляційних скарг та апелянтів спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_2, Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 15 листопада 2011 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді:
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М
Кузьменко В. В.