Справа: № 2а-3973/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пісоцька О.В. Суддя-доповідач: Міщук М.С.
Іменем України
06 лютого 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді суддів: секретаря Міщука М.С. Гром Л.М., Денісова А.О. Духно І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом ОСОБА_5 (далі позивач) до Кабінету міністрів України (далі КМУ або відповідач) про визнання незаконною та нечинною поставу у певній частині, зобов'язання привести нормативно-правовий акт у відповідність вимогам чинного законодавства та Конвенції про дорожній рух, -
21 березня 2012 року ОСОБА_5 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до КМУ, у якому просив суд:
- визнати незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 1029 від 26 вересня 2011 року в частині змін пункту 10, що вносяться до Правил дорожнього руху: «Транспортні засоби належать до таких категорій: В1 -квадро і -трицикли, мотоцикли з боковим причепом, мотоколяски та інші триколісні (чотириколісні) мототранспортні засоби, дозволена маса яких не перевищує 400 кг»;
- зобов'язати відповідача привести Правила дорожнього руху України у відповідність до вимог чинного законодавства України та норм Міжнародної Віденської Конвенції, скасувавши або змінивши відповідний абзац пункту 10 Постанови Кабінет Міністрів України №1029 від 26 вересня 2011 року протягом п'яти робочих днів із дня набрання чинності рішенням суду.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою 14 червня 2012 року у задоволенні позову відмовив.
В апеляційній скарзі про скасування постанови ОСОБА_5 посилається на те, що пункт 10 Постанови КМУ №1029 є таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, а саме Конвенції про дорожній рух та положенням Конституції України.
Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 є власником двох мотоциклів марки Нonda без бокових причепів за реєстраційними номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2, що підтверджується відповідними свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів.
Також, зі змісту посвідчення водія ОСОБА_5 серії НОМЕР_3 вбачається, що категорії транспортних засобів, керування якими дозволено позивачу, є «А» та «В». Позивачем у судовому засіданні зазначено, що на час вирішення даного спору причепів до мотоциклів не придбав, проте має намір їх купити в майбутньому.
26 вересня 2011 року Кабінетом Міністрів України видано Постанову «Про внесення змін до Правил дорожнього руху»за №1029 (далі -Постанова №1029), якою внесено зміни до Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (з наступними змінами та доповненнями).
Так, пунктом 10 Постанови частину пункту 2.13 викладено в такій редакції: «…Транспортні засоби належать до таких категорій: В1 -квадро - і трицикли з боковим причепом, мотоколяски та інші триколісні (чотириколісні) мототранспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кілограмів…».
Постанова №1029 набрала чинності з дня опублікування в офіційному періодичному виданні «Урядовий кур'єр», №190 -14 жовтня 2011 року.
Відмовляючи в задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2011 року № 1029 видана в межах повноважень Кабінету Міністрів України та відповідає вимогам чинного законодавства.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Кабінетом Міністрів України видано постанову № 1029 від 26 вересня 2011 року "Про внесення змін до Правил дорожнього руху", якою внесено зміни до Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 113 Конституції України та частини 1 статті 1 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
Статтею 117 Конституції України, якій кореспондує статтею 50 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", передбачено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначається Законом України "Про дорожній рух".
Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про дорожній рух" державне управління у сфері дорожнього руху та його безпеки здійснюється Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади, органами виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
Судом першої інстанції встановлено, що проект постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Правил дорожнього руху" вносився на виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень" № 3565-VI від 5 липня 2011 року, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" № 586-VI від 24 вересня 2008 року та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" № 3045-VI від 17 лютого 2011 року.
Проект постанови погоджено Міністром фінансів України, першим заступником Міністра економічного розвитку і торгівлі України, Урядовим уповноваженим з питань дерегуляції господарської діяльності.
Наведене вказує на те, що оскаржувана в частині постанова видана Кабінетом Міністрів України в межах наданих повноважень та на підставі чинного законодавства.
Відповідно до статті 34 Закону України "Про дорожній рух" державна реєстрація та облік транспортних засобів здійснюється Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України, а їх порядок встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Частиною 3 статті 34 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.
Зазначена стаття була викладена в такій редакції у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України", якою були внесені зміни до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07 вересня 1998 року.
Аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що обов'язок державної реєстрації мотоциклів органами державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України набрав чинності раніше, ніж була прийнята оскаржувана Постанова.
Отже, враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуваний пункт постанови "Про внесення змін до Правил дорожнього руху" № 1029 від 26 вересня 2011 року, реалізовував надані йому чинним законодавством повноваження, з метою приведення Правил дорожнього руху у відповідність Закону України "Про дорожній рух".
Колегія суддів також зазначає, що посилання апелянта на те, що з прийняттям частини спірної Постанови його право на користування власним майном (мотоциклом) не може бути реалізовано у повному обсязі без оплатної заміни водійського посвідчення на нове з підкатегорією «В1». Такі доводи є хибними, оскільки для користування наявним майном позивача спірна частина Постанови №1029 не визначає жодних додаткових умов. Водночас, з придбанням та використанням причепу до мотоциклу виникне необхідність мати додаткові навики його експлуатації, що об'єктивно зумовить одержання дозволу на керування відповідною категорією транспортного засобу, необхідного для безпеки дорожнього руху.
Основним документом, що регулює міжнародний дорожній рух, містить вимоги до його учасників та їхніх документів, є Міжнародна Конвенція про дорожній рух 1968 року.
Частиною 6 статті 15 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що право на керування транспортними засобами підтверджується відповідним посвідченням. Цією ж статтею визначено, що на території України діють національні і міжнародні посвідчення на право керування транспортними засобами, які відповідають Конвенції про дорожній рух. Порядок видачі цих посвідчень установлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із додатком 6 до Конвенції про дорожній рух (з поправками від 03 березня 1993 року), до якої Україна приєдналась у 1974 році, національне законодавство може визначати додаткові відомості, які вносяться в посвідчення водія.
Також вказаним додатком передбачено, що «в соответствии с национальными законодательствами могут указываться дополнительные категории транспортных средств, не принадлежащие к вышеупомянутым категориям A - E, подкатегории в рамках категорий и сочетание категорий, которые должны быть точно указаны в водительском удостоверении».
Доводи апелянта щодо обмеження його прав та свобод громадян судом не приймаються до уваги, оскільки у відповідності до висновку, підготовленого Міністерством юстиції України від 09 вересня 2011 року за результатами правової експертизи проекту постанови Кабміну України «Про внесення змін до Правил дорожнього руху», остання відповідає Міжнародній Конвенції про дорожній рух та Конституції України.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшов вірного висновку про те, що постанова № 1029 від 26 вересня 2011 року у певній частині оскарження видана Кабінетом Міністрів України в межах повноважень та на підставах, визначених Конституцією та Законами України.
Колегія суддів вважає, що відповідачем підтверджено необхідними доказами правомірність постанови в оскаржуваній частині та прийняття її в межах повноважень, що передбачені законами України.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 41,160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва 14 червня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді:
Повний текст судового рішення виготовлено 11.02.2013 року
Головуючий суддя Міщук М.С.
Судді: Гром Л.М.
Денісов А.О.