Справа: № 2а/2370/1115/12 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П.
Суддя-доповідач: Міщук М.С.
Іменем України
06 лютого 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді суддів: секретаря Міщука М.С. Гром Л.М., Денісова А.О. Духно І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Смілавторресурси» (далі Товариство або позивач) до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби (далі ОДПІ або відповідач) про скасування акту перевірки, податкових повідомлень-рішень та рішення про опис майна у податкову заставу, -
10 квітня 2012 року Товариство звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до ОДПІ, у якому просило суд скасувати акт перевірки, податкові повідомлення-рішення № 0000682301, № 0000692301 від 03.04.2012 року та рішення про опис майна у податкову заставу.
Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 22 жовтня 2012 року позов Товариства задовольнив частково. Провадження в частині позовних вимог про скасування акту перевірки ОДПІ № 57/22/14198081 від 19.03.2012 року закрив. Скасував податкові повідомлення-рішення № 0000682301, № 0000692301 від 03 квітня 2012 року та рішення відповідача № 12024-022/14198081 від 18 квітня 2012 року про опис майна у податкову заставу.
В апеляційній скарзі про скасування постанови, ОДПІ посилається на те, що судом першої інстанції не взято до уваги письмові докази та пояснення відповідача, а також постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02.07.2012 року в кримінальній справі, при цьому, не надавши їм належної оцінки.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, з 29.02.2012 року по 05.03.2012 ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Смілавторресурси» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2011 року при проведенні взаємовідносин з ПП «Кайрост», ТОВ НВК «Комункомплекс», ТОВ ВКФ «Еден».
За результатами перевірки складений Акт № 57/22/14198081 від 19.03.2012 року (далі Акт перевірки) згідно з висновками якого встановлено наступні порушення позивачем:
- підпункту 5.2.1. пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 138.1 статті 138, пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем за період з 01.01.2008 року по 31.12.2011 року занижено податок на прибуток на загальну суму 1 096 956 грн., в результаті відсутності здійснення господарських операцій;
- підпунктів 7.2.6, 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року, статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.01.2008 року по 31.12.2011 на загальну суму 910 813 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення:
- № 0000682301 від 03.04.2012 року, яким позивачу збільшено розмір грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 328 434 грн. 80 коп., в тому числі за основним платежем - 1 096 956 грн., за штрафними санкціями - 231 478 грн. 80 коп.;
- № 0000692301 від 03.04.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість на загальну суму 1 138 516 грн. 25 коп., в тому числі основним платежем - 910 813 грн., за штрафними санкціями - 227 703 грн. 25 коп.
Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення та рішення про опис майна у податкову заставу, прийняті ОДПІ необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень. Також, суд прийшов до висновку, що позивачем правомірно визначено валові витрати та сформовано податковий кредит за перевірений період.
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання постанови старшого слідчого з органів внутрішніх справ слідчого управління Державної податкової служби України в Черкаській області від 21.02.2012 року по кримінальній справі №2511200011 та відповідно наказів № 196 від 28.02.2012 року та № 221 від 03.03.2012 року начальника Смілянської ОДПІ на підставі на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України була призначена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Смілавторресурси» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2011 року при проведенні взаємовідносин з ПП «Кайрост», ТОВ НВК «Комункомплекс», ТОВ ВКФ «Еден».
Згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.
Відповідно до статті 86.9 ПК України та пункту 7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року і зареєстрованого Міністерством юстиції України № 34/18772 від 12.01.2011 року (далі Порядок), у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
За своїм змістом дані норми не містять жодних обмежень чи застережень щодо застосування лише до осіб, відносно яких порушена кримінальна справа чи ведеться оперативно-розшукова справа, тому стосується всіх перевірок, призначених відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність.
Таким чином, згідно з пунктом 86.9 статті 86 ПК України належним доказом на підтвердження правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами вказаної перевірки є відповідне рішення суду.
Оскільки, відповідно до пункту 86.9 статті 86 ПК України у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
В той же час з матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції дав оцінку всім зібраним по справі доказам і дійшов висновку про правомірність формування позивачем спірних сум валових витрат та податкового кредиту.
Як вже було зазначено вище, відповідно до пункту 86.9 статті 86 ПК України статус матеріалів перевірки, проведеної за постановою слідчих органів, та висновків органу державної податкової служби за результатами такої перевірки визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
На порушення вказаних вимог закону суд першої інстанції визначив статус матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби з підстав, передбачених адміністративним, а не кримінально-процесуальним законом.
Отже, суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, визнавши неправомірними та скасувавши оскаржувані податкові повідомлення-рішення та рішення про опис майна у податкову заставу.
В той же час його висновок щодо правомірності визначення валових витрат та сформування податкового кредиту ґрунтуються на помилковому застосуванні норм матеріального права податкового законодавства, а не кримінально-процесуального закону, як це передбачене пунктом 86.9 статті 86 ПК України. За таких умов оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає зміні шляхом виключення з її мотивувальній частині вказаних вище висновків.
Стосовно доводів апелянта, відносно постанови Смілянського районного суду Черкаської області від 02.07.2012 року в кримінальній справі про обвинувачення головного бухгалтера позивача ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, а саме будучи службовою особою склала завідомо неправдиві офіційні документи на яких поставила свої підписи, слід зазначити наступне.
Постановою Смілянського районного суду Черкаської області від 02.07.2012 року було звільнено ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частино 1 статті 366 КК України на підставі пункту «є» статті 1 Закону України «Про амністію» від 07.07.2011 року.
Постанова Смілянського районного суду Черкаської області від 02.07.2012 року відносно бухгалтера позивача не є вироком суду та не може встановлювати обставини, які не підлягають доказуванню.
З вказаної постанови суду, як письмового доказу, вбачається лише факт звільнення ОСОБА_5 (бухгалтера ТОВ «Смілавторресурси») від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію» від 02.07.2012 року, а не оцінка господарських взаємовідносин ТОВ НВК «Комункомплекс» з позивачем.
Крім цього, з матеріалів справи не вбачається, що на час розгляду справи судом першої інстанції постанова Смілянського районного суду Черкаської області від 02.07.2012 року набрала законної сили. Долучена до матеріалів справи копія постанови не містить позначки щодо набрання ним законної сили.
При цьому, колегія суддів зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем передчасно, оскільки ОДПІ була позбавлена права на винесення спірних податковий повідомлень-рішень до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Доводи апелянта щодо необґрунтованого скасування рішення № 120-24-022/14198081/1756 від 18.04.2012 про опис майна у податкову заставу колегією суддів до уваги не приймається з огляду на те, що грошове зобов'язання не набуло статусу узгодженого, а тому відповідач не мав права виносити рішення про опис майна у податкову заставу.
Відповідно до пункту 1 статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального права.
Крім того судом першої інстанції зроблено висновок, що акти перевірки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав та обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору. Виходячи з цього суд вирішив, що позовні вимоги в частині визнання таким, що не відповідає дійсності акт перевірки, підлягає закриттю. Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, оскільки відповідно до норм КАС України суд повинен відмовити у задоволенні позову у цій частині.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції - зміні у мотивувальній частині щодо підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 160, 198, 201, 205, 207 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби задовольнити частково.
Постанову суду в частині закриття провадження у справі щодо скасування акту перевірки скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позову у цій частині.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2012 року щодо скасування податкових повідомлень - рішень № 0000682301, № 0000692301 від 03.04.2012 року змінити у мотивувальній частині щодо підстав для задоволення позову.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді:
Повний текст судового рішення виготовлено 11.02.2013 року
Головуючий суддя Міщук М.С.
Судді: Гром Л.М.