Справа: № 2а-2313/11 Головуючий у 1-й інстанції: Заріцький С.М.
Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
04 лютого 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 07 липня 2011 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про зобов"язання вчинити дії, -
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 07 липня 2011 року позов задоволено: визнано дії відповідача неправомірними; зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області провести ОСОБА_2 перерахунок і виплатити недоотриману суму щомісячної грошової доплати як різницю між фактично виплаченою сумою пенсії та належною сумою, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіологічного контролю, згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 09 липня 2007 року по 01 січня 2011 року з подальшим нарахуванням в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, виходячи з розміру однієї мінімальної заробітної плати встановленої Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік;
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області провести ОСОБА_2 перерахунок і виплатити недоотриману суму як різницю між фактично виплаченою сумою пенсії на належною сумою, додаткової пенсії за шкоду здоров'ю в розмірі 15 % прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян, як різницю між фактично виплаченою сумою пенсії на належною сумою, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року з подальшим нарахуванням в розмірі 15 % прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян;
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області провести ОСОБА_2 перерахунок і виплатити недоотриману суму як різницю між фактично виплаченою сумою пенсії на належною сумою соціальну допомогу, як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дитини війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року з подальшим нарахуванням в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до зміни прожиткового мінімуму.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач являється потерпілим від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення та отримує пенсію у відповідача та часткову доплату за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначену у відповідності до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 4 категорії призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно до ч. 1 ст. 39 вищевказаного Закону, пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Разом з тим, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановлює, що дітям війни щомісячно виплачується соціальна допомога саме в розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком, розмір якої встановлений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та рівняється встановленому для втративших працездатність осіб прожитковому мінімуму, який, в свою чергу, щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України» на поточний рік
Всупереч ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 по ст. 39 вказаного Закону та по ст. 51, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закон України «Про соціальний захист дітей війни» мають вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року та Постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 р. відповідач не правомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39, 51. Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Підвищення щомісячного довічного грошового утримання на 30 % мінімальної пенсії за віком гарантовано ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Пунктом 2 статті 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Стаття 100 КАС України зазначає, що адміністративний позов поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Про порушення своїх прав позивач достовірно усвідомлював в момент отримання виплат з 2007 року, однак з позовом звернувся 01.07.2011 року.
Виходячи з вимог ч. 2 ст. 99, ст. 100 КАС України, оскільки позовні вимоги до 01.01.2011 року подані поза межами строку звернення до суду, то вони з урахуванням вищезазначених вимог КАС України не підлягають задоволенню, що не було враховано судом першої інстанції.
Разом з тим, згідно до ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Отже, на думку колегії суддів, вимоги про зобов'язання відповідача в подальшому виплачувати пенсію у вказаних розмірах не підлягають задоволенню, оскільки не відповідають вимогам законодавства.
Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання і не може визначати правовідносини між сторонами на майбутнє.
Враховуючи зазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 01.01.2011 року по день проголошення оскаржуваної постанови суду першої інстанції - 07.07.2011 року.
За ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205 та 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області - задовольнити частково.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 07 липня 2011 року - змінити, виклавши абзаци 3, 4 та 5 її резолютивної частини у наступній редакції:
«Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області провести ОСОБА_2 перерахунок і виплатити недоотриману суму щомісячної грошової доплати як різницю між фактично виплаченою сумою пенсії та належною сумою, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіологічного контролю, згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 січня 2011 року по 07 липня 2011 року з подальшим нарахуванням в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, виходячи з розміру однієї мінімальної заробітної плати встановленої Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік;
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області провести ОСОБА_2 перерахунок і виплатити недоотриману суму як різницю між фактично виплаченою сумою пенсії на належною сумою, додаткової пенсії за шкоду здоров'ю в розмірі 15 % прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян, як різницю між фактично виплаченою сумою пенсії на належною сумою, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 січня 2011 року по 07 липня 2011 року в розмірі 15 % прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян;
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області провести ОСОБА_2 перерахунок і виплатити недоотриману суму як різницю між фактично виплаченою сумою пенсії на належною сумою соціальну допомогу, як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дитини війни» за період з 01 січня 2011 року по 07 липня 2011 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до зміни прожиткового мінімуму».
В решті постанову - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М
Кузьменко В. В.