Справа: № 2а-2988/11 Головуючий у 1-й інстанції: Купрієнко С.І.
Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
04 лютого 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 19 серпня 2011 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про перерахунок пенсії, -
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 19 серпня 2011 року позов задоволено частково: визнано дії відповідача неправомірними; зобов'язано відповідача провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії та доплат до пенсії,виплату недоотриманих сум щомісячної грошової доплати,як непрацюючому пенсіонеру,який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 22.05.2008 року та визначити її в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, виходячи з розміру встановленого Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік з подальшим нарахуванням та виплатами,додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 15 % прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 22 травня 2008 року та визначити її в розмірі 15% прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян з подальшим нарахуванням,перерахунок і виплату недоотриманої соціальної допомоги, як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня 2008 року,з подальшим нарахуванням та виплатами, встановивши її в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,відповідно до змін прожиткового мінімуму.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є пенсіонером за віком та має статус дитини війни, що підтверджується його паспортними даними, пенсійним посвідченням (містить відмітку «Дитина війни») та узгоджується з положенням ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яке відносить осіб, яким на момент закінчення Другої світової війни (02 вересня 1945 року) не виповнилося 18 років до «дітей війни», а також являється потерпілим від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення та отримує пенсію у відповідача та часткову доплату за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначену у відповідності до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 4 категорії призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно до ч. 1 ст. 39 вищевказаного Закону, пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Всупереч ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачці вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 по ст. 39 вказаного Закону та по ст. 51, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року та Постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 р. відповідач не правомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 зазначеного Закону.
Підвищення щомісячного довічного грошового утримання на 30 % мінімальної пенсії за віком гарантовано ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
14.06.2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» №3491-VI, відповідно до якого п. 7 ч. 1 Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» встановлено, що у 2011 році норми і положення, зокрема ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Згідно наведеної норми, визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
На реалізацію наведеного положення Закону України «Про внесення змін до «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Кабінетом Міністрів України 06.07.2011 прийнята постанова «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» № 745 (набрала законну силу з 23.07.2011), якою визначено розміри доплати до пенсії особам, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та розміри соціальних виплат Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Отже на спірні відносини одночасно поширюється дія ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та норма ч.1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»№3491- VI, якою передбачено, що у 2011 році норми і положення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, піддягає застосуванню до спірних правовідносин, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. У даному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14.06.2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»
Тобто, з 23.07.2011 року при нарахуванні належних позивачу виплат застосуванню підлягає постанова Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»від 06.07.2011 № 745, яка прийнята на реалізацію вказаного Закону.
Таким чином, саме 22.07.2011 року є кінцевим строком, по який позивачу належить здійснювати виплати в розмірах встановлених у 2011 році, норми і положення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Пунктом 2 статті 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Стаття 100 КАС України зазначає, що адміністративний позов поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Про порушення своїх прав позивач достовірно усвідомлював в момент отримання виплат з 2008 року, однак з позовом звернувся 12.08.2011 року.
Виходячи з вимог ч. 2 ст. 99, ст. 100 КАС України, оскільки позовні вимоги до 12.02.2011 року подані поза межами строку звернення до суду, то вони з урахуванням вищезазначених вимог КАС України не підлягають задоволенню, що не було враховано судом першої інстанції.
За ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205 та 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області - задовольнити частково.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 19 серпня 2011 року - змінити, виклавши абзац 3 її резолютивної частини у наступній редакції:
«Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії та доплат до пенсії,виплату недоотриманих сум щомісячної грошової доплати,як непрацюючому пенсіонеру,який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 12 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року та визначити її в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, виходячи з розміру встановленого Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік з подальшим нарахуванням та виплатами,додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 15 % прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 12 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року та визначити її в розмірі 15% прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян з подальшим нарахуванням,перерахунок і виплату недоотриманої соціальної допомоги, як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 12 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року,з подальшим нарахуванням та виплатами, встановивши її в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,відповідно до змін прожиткового мінімуму.
В решті постанову - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М
Кузьменко В. В.