Справа: № 2а-10982/11 Головуючий у 1-й інстанції: Маценко Н.П.
Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
04 лютого 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 жовтня 2011 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Броварах районі Київської області про перерахунок пенсійних виплат, -
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 жовтня 2011 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, віднесеною до категорії 1, інвалідом ІI групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.
Згідно ч. 1 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Відповідно ч. 4 ст. 54 вказаного Закону в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 2 групи щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.
Разом з тим, у ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»неодноразово вносилися зміни, які в подальшому визнавалися такими, що не відповідають Конституції України, а Кабінетом Міністрів України шляхом прийняття відповідних постанов встановлювався новий порядок обчислення вказаної пенсії.
Постановою КМ України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету»№ 1 від 03 січня 2002 року (далі постанова КМ України № 1 від 03 січня 2002 року) було передбачено, що розрахунок розміру пенсій, призначених на підставі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», нараховувався виходячи з розрахункової величини 19 грн. 91 коп.
В подальшому постановою КМ України «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 1293 від 27 грудня 2005 з метою здійснення подальших заходів щодо диференціації розмірів пенсій її було збільшено у 3,5 рази.
Згідно п. 2 постанови КМ України № 1293 від 27 грудня 2005 року мінімальний розмір пенсії, передбачений ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не може бути нижчим: для інвалідів з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, I групи - 540 гривень, II групи - 500 гривень, III групи - 467 гривень; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, I групи - 440 гривень, II групи - 400 гривень, III групи - 370 гривень.
З аналізу вищенаведених нормативних актів вбачається, що ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»розмір пенсії визначається з показника мінімальної пенсії за віком, в той час як Постановою КМ України № 1293 від 27 грудня 2005 року мінімальний розмір пенсії для цих же категорій осіб визначається з іншої розрахункової величини (19 грн. 91 коп.), яка не передбачена ст. 54 вказаного Закону.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що збільшення пенсії у 3,5 рази стосувалося виключно перерахунку, пенсій, які призначалися і перераховувалися відповідно до вимог постанови КМ України № 1 від 03 січня 2002 року.
У відповідності до ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Крім того, Постанова КМ України № 1293 передбачала збільшення пенсії, яка була призначена та виплачувалась станом на 1 січня 2006 року, за своїм правовим змістом щодо застосування мають одноразовий характер. Зміст постанови № 1293 не передбачає повторного збільшення пенсії після призначення її нового розміру.
Крім того, згідно п. 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
На даний час, як вбачається з матеріалів справи, позивачу пенсія встановлена у розмірі, який передбачений статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тобто відповідно до вимог Конституції України, і підстав для застосування до цього розміру пенсії положень Постанови № 1293 немає, оскільки це суперечить положенням як п. 6 статті 92 Конституції України, так і статті 54 Закону № 796.
Аналогічні висновки судова колегія робить і щодо застосування підвищення на 12 % пенсії, призначеної відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що передбачено постановою КМ України від 13.07.2004 № 894.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 202 КАС України апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду - скасувати, з урахуванням того, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області - задовольнити.
Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 жовтня 2011 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді:
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М
Кузьменко В. В.