Справа: № 2а-3836/11 Головуючий у 1-й інстанції: Морозов М.О. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.
Іменем України
24 січня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,
при секретарі - Томко Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 20 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про перерахунок пенсії у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,
У травні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва та зобов'язати провести перерахунок пенсії, встановивши її розмір на рівні 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії, встановивши її розмір на рівні 75 % від мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 06 червня 1996 року по даний час.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20 червня 2011 року даний адміністративний позов був залишений без розгляду в частині вимог за період з 06 червня 1996 року по 19 листопада 2010 року.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що строки звернення до суду до даних правовідносин не застосовуються з огляду на ст. 76 Закону України «Про використання ядерної енергії та ядерну безпеку».
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу судді Святошинського районного суду м. Києва від 20 червня 2011 року про залишення позовної заяви без розгляду - без змін виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про залишення позовної заяви ОСОБА_2 в частині вимог за період з 06 червня 1996 року по 19 листопада 2010 року без розгляду суддя виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним адміністративним позовом без поважних причин.
Колегія суддів погоджується з таким висновком судді, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач оскаржує дії відповідача щодо виплати йому пенсії та додаткової пенсії у період, зокрема, з 06 червня 1996 року по 19 листопада 2010 року у розмірі, що не відповідає ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Даний адміністративний позов було направлено засобами поштового зв'язку 15 травня 2011 року, тобто після закінчення строку, встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України.
У відповідності до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суддя, встановивши, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про перерахунок пенсії та додаткової пенсії за період з 06 червня 1996 року по 19 листопада 2010 року без поважних причин правомірно залишив, адміністративний позов у частині зазначених вимог без розгляду.
Позивач, як на підставу для задоволення своїх вимог посилається на те, що згідно ст. 76 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», позовна давність на вимогу про відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю, становить тридцять років.
Колегія суддів вважає, що посилання позивача на Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» як нормативно-правовий акт, який встановлюють інший строк звернення до адміністративного суду, відмінний від строку, встановленого ст. 99 КАС України, - необґрунтованими.
Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» не належить до нормативно-правових актів, які безпосередньо регулюють правовідносини, що склалися між сторонами даної справи.
Крім того, з огляду на положення ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішень, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією, бездіяльністю.
Натомість вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю, не належать до юрисдикції адміністративного суду.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суддя першої інстанції правомірно не застосував до даних правовідносин ст. 76 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку».
Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не спростовують висновки судді першої інстанції, викладені в ухвалі від 20 червня 2011 року, та не можуть бути підставами для її скасування.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу судді Святошинського районного суду м. Києва від 20 червня 2011 року про залишення позовної заяви без розгляду - без змін.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 20 червня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді Я.С. Мамчур
О.О. Шостак
Головуючий суддя Горяйнов А.М.
Судді: Мамчур Я.С
Шостак О.О.