Копія
Ухвала
Іменем України
Справа № 2а-6153/11/0109
10.01.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Курапової З.І.,
суддів Кучерука О.В. ,
Дадінської Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу
Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим на постанову Київського районного суду м. Сімферополя (суддя Козленко В.В.) від 02.06.11 у справі № 2а-6153/11/0109
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим (вул. Київська, 125-б,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95034)
про нарахування та виплату підвищення до пенсії "Дітям війни"
Постановою Київського районного суду м.Сімферополя від 02.06.2011 року позовні вимоги - задоволено частково.
На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.
Відповідно до частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про вирішення справи за їхньої відсутності.
Враховуючи наявні у справі матеріали, судова колегія визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", згідно з якою дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02.09.1945) Другої світової війни було менше 18 років.
Зазначений статус надає позивачу право на всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом, в тому числі право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Разом з тим, судова колегія вважає правомірним застосування судом першої інстанції саме частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України „Про соціальний захист дітей війни", оскільки цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку судової колегії, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Слід зазначити, що відповідно до статті 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Разом з тим, на думку судової колегії вказані обставини не можуть бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.
Виходячи з вищенаведеного суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення вимог позивача та вірно визначив період за який підлягає нарахуванню та виплаті щомісячне підвищення до пенсії.
Враховуючи обставини справи постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст. 159, 195, 197, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим - залишити без задоволення.
2. Постанову Київського районного суду м.Сімферополя від 02.06.2011 року у справі №2а-6153/11/0109 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис З.І.Курапова
Судді підпис О.В.Кучерук
підпис Т.В. Дадінська
З оригіналом згідно
Суддя З.І.Курапова