83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
05.02.13 р. Справа № 5006/29/131/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,
при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі», м.Київ
до Відповідача: Фермерського господарства «Врємя», м.Красний Лиман», Донецька область
про: стягнення 28% річних у сумі 8 519,93грн., пені у розмірі 9 113,53грн.
за участю представників:
від позивача: Дорогань О.М. (за довіреністю від 03.10.2012р.)
від відповідача: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі», м.Київ (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фермерського господарства «Врємя», м.Красний Лиман», Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення 28% річних у сумі 8 519,93грн., пені у розмірі 9 113,53грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем рішення господарського суду Донецької області по справі №5006/14/91/2012 від 03.09.2012р.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі», договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №СЛ/12-148 від 22.12.2010р., рішення господарського суду по справі №5006/14/91/2012 від 03.09.2012р., виписок з банківського рахунку з доказами здійснення Відповідачем оплат, договору про надання адвокатських (правових) послуг від 22.10.2012р., акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських (правових послуг) від 15.11.2012р., платіжного доручення №136 від 08.11.2012р.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 6, 11, 509, 525, 526, 549, 610, ч.1 ст. 612, 625-629, 655, 692-694 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 12, 22, 44, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.
11.12.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано наказ від 17.09.2012р. про примусове виконання рішення суду від 03.09.2012р.
15.01.2013р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву в якому вважає, що провадження по даній справі підлягає припиненню на підставі п.2 ст. 80 ГПК України, оскільки є рішення Господарського суду Донецької області від 03.09.2012р. у справі №5006/14/91/2012, що набрало законної сили, ніким не оскаржене і яким вирішено господарський спір між ТОВ «Технік Енерджі» та ФГ «Врємя», про той же предмет і з тих же підстав, про які зазначає позивач в своїй позовній заяві. Крім того, є рішення Господарського суду м.Києва від 31.10.2012 року у справі №5011-37/11668-2012 за позовом ФГ «Врємя» до ТОВ «Технік Енерджі» про стягнення штрафних санкцій у розмірі 122 581,66грн. за вищевказаним договором купівлі-продажу. Даним рішенням суд задовольнив позов ФГ «Врємя» до ТОВ «Технік Енерджі» повністю. Крім того Відповідачем надано копії наступних документів: рішення господарського суду Донецької області по справі №5006/14/91/2012 від 03.09.2012р., рішення господарського суду міста Києва по справі №5011-37/11668-2012 від 31.10.2012р.
29.01.2013р. Позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду Донецької області від 15.01.2013р. надано оригінал доказу направлення позовної заяви Відповідачу за наступною адресою: 84400, Донецька область, м.Красний Лиман, вул. Комунальна, буд.7
Представник Позивача у судове засідання 05.02.2013р. з'явився, підтримав позовні вимоги.
Представник Відповідача у судове засідання 05.02.2013р. не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.
Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд
Рішенням господарського суду Донецької області від 03.09.2012р. по справі №5006/14/91/2012 з Фермерського господарства «Врємя» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі» стягнуто пеню у розмірі 1000,00грн, 28% річних у сумі 23 618,11грн., штраф у розмірі 1000,00грн., судовий збір у сумі 5 198,20грн., адвокатські послуги у розмірі 5000,00грн.
Означене судове рішення набрало законної сили в порядку ст.85 ГПК України.
Згідно ст.35 Господарського процесуального кодексу факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
17.09.2012р. господарським судом було видано наказ про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 03.09.2012р. по справі №5006/14/91/2012.
Відповідно до наступних банківських виписок на рахунок Позивача надійшли кошти від Фермерського господарства «Врємя»: №СЛ/12-0031 від 13.04.2012р. на суму 20 000,00грн., №СЛ/12-0040 від 17.05.2012р. на суму 100 000,00грн., №СЛ/12-0046 від 05.06.2012р. на суму 70 000,00грн., №СЛ/12-0047 від 06.06.2012р. на суму 23 605,52грн., №СЛ/12-0048 від 18.06.2012р. на суму 20 000,00грн.
Відтак як вбачається із вищезазначених платіжних доручення Фермерським господарством «Врємя» було сплачено заборгованість за договором купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №СЛ/12-148 від 22.12.2010р.
На підставі вищевикладеного Позивачем додатково нараховані на суму заборгованості 28% річних за період з 07.04.2012р по 17.06.2012р., пеню за період з 21.02.2012р. по 17.06.2012р. оскільки Відповідачем було несвоєчасно виконані свої зобов'язання.
За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконання грошових зобов'язань відповідачем позивач звернувся до суду з позовом.
Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Як встановлено судом Відповідачем не здійснено своєчасне погашення боргу, внаслідок чого Позивачем додатково нараховані 28% річних за період з 07.04.2012р по 17.06.2012р. у сумі 8 519,93грн., пеню за період з 21.02.2012р. по 17.06.2012р. у розмірі 9 113,53грн.
На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проте Сторони у пункті 7.6 договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №СЛ/12-148 від 22.12.2010р. встановили, що сторони згідно п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України дійшли згоди, що Покупець у випадку прострочення оплати Товару за користування коштами Продавця сплачує на користь останнього 28% річних.
Перевіривши розрахунок 28% річних, та період їх нарахування суд дійшов висновку про часткове задоволення 28% за період з 07.04.2012р. по 17.06.2012р. у розмірі 8 496,66грн.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.
З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.
На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.
Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п.7.2договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №СЛ/12-148 від 22.12.2010р. встановили, що за прострочення виконання зобов'язання Продавець зобов'язаний сплатити на користь Покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вбачається з пункту 7.3 договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №СЛ/12-148 від 22.12.2010р. вбачається, що сторони відповідно до п.6 ст. 232 Господарського кодексу України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним Договором, здійснюється протягом п'яти років.
Суд, перевіривши арифметичний розрахунок нарахування пені дійшов висновку щодо часткового задоволення пені за період з 21.02.2012р. по 17.06.2012р. у сумі 9 088,62грн.
Щодо вимог Позивача про стягнення з Відповідача витрат на адвокатські послуги в сумі 600,00грн.. то суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Оскільки статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника та повноваження адвоката підтвердженні відповідними документами.
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання Відповідачем з метою відновлення свого порушеного права Позивач поніс додаткові витрати на оплату послуг адвоката, який взяв участь у судових засіданнях.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між Позивачем (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Бонтлаб Василем Васильовичем (виконавець), підтверджуються договором про надання адвокатських (правових) послуг №12/2012.
Відповідно п.1.1 якого за даним Договором Виконавець зобов'язується надати Замовнику комплекс адвокатських правових послуг, щодо правовідносин між Замовником та Фермерським Господарством «Врємя» надалі Боржник, які виникли у зв'язку з неналежним виконанням договору №СЛ/12-148 купівлі-продажу сільськогосподарської техніки від 22 грудня 2010 року та невиконанням Рішення Господарського суду Донецької області від 03 вересня 2012 року, по справі №5006/14/91/2012, що включає в себе: надання консультацій з приводу стягнення із ФГ «Врємя» донарахованих сум штрафних санкцій, згідно договору №СЛ/12-148 купівлі-продажу сільськогосподарської техніки від 22 грудня 2010 року; підготовки, написання та відправлення на адресу Боржника від імені Замовника позовної заяви про стягнення донарахованих сум штрафних санкцій; підготовки та подання від імені Замовника до Господарського суду Донецької області позовної заяви про стягнення пені, 28% річних які будуть донараховані Виконавцем згідно чинного законодавства; виконання всіх процесуальних дій (виконання ухвал суду, надання документів, пояснень, уточнень, розрахунків), які необхідні для винесення рішення господарського суду з приводу стягнення з Боржника донарахованих штрафних санкцій;
Сплата позивачем адвокатських послуг за зазначеним договором підтверджується платіжним дорученням №136 від 08.11.2012р. на суму 600,00грн., призначенням платежу за яким є оплата за оплата за надання адвокатських послуг, згідно договору №12/2012 про надання правових (адвокатських) послуг від 22.10.2012р.
Одночасно, для того, щоб витрати позивача на правову допомогу вважались судовими витратами в розумінні ст.44 Господарського процесуального кодексу України, повноваження адвоката повинні бути підтвердженні відповідними документами.
За приписом ст.2 Закону України „Про адвокатуру", адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.
Таким чином, належним підтвердженням повноважень адвоката є свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
В підтвердження повноважень адвоката, позивачем до матеріалів справи додано копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю №3280 на ім'я Бонтлаб Василя Васильовича.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". До таких правовідносин слід також застосовувати і Правила адвокатської етики, які схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України протоколом № 6/VI від 12.10.1999 р., які на підставі статей 15, 16 Закону України "Про адвокатуру" є нормативно-правовим актом і обов'язкові для виконання.
Пунктом 2 ст. 33 Правил встановлено принцип "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка, тощо.
Визначаючи розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повинні братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи позовна заява підписана адвокатом Бонтлаб В.В крім того згідно відміток на поштовому описі, доданого до матеріалів справи, позов Відповідачу був надісланий також адвокатом Бонтлаб В.В. Інших доказів на підтвердження зайнятості адвоката у цьому судовому процесі, ступеня складності справи, вирішення нових правових питань та доказів в чому полягала складність справи не надано.
Виходячи з розміру витрат на правову допомогу за договором про надання адвокатських (правових) послуг №12/2012 від 22.10.2012р. про надання правової допомоги по господарській справі в сумі 600,00грн., суд робить висновок, що вартість наданих послуг занадто завищена, не доведена відповідними документами, а тому, на думку суду, підлягає стягненню в розмірі 200,00грн.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі», м.Київ до Фермерського господарства «Врємя», м.Красний Лиман», Донецька область про стягнення 28% річних у сумі 8 519,93грн., пені у розмірі 9 113,53грн. задовольнити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства «Врємя» (84400, м.Красний Лиман, вул.Комунальна, будинок 7, ЄДРПОУ 31217606) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі» (03038, м.Київ, вул.Ямська, 28А, ЄДРПОУ 35076670) 28% річних у сумі 8 496,66грн., пеню у розмірі 9 088,62грн., адвокатські послуги у сумі 200,00грн., судовий збір у розмірі 1 605,10грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
У судовому засідання 05.02.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Суддя Риженко Т.М.
Повний текст рішення складено та підписано 11.02.13р.