73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36
12 лютого 2013 р. Справа №923/21/13-г
Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго", м. Херсон
до публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", м. Херсон
про стягнення 1606564 грн. 69 коп.
за участі представників:
позивача - Тайльмаєр А. М., ю/к, дов. №3416-15 від 14.11.2012р., Гурська О. А., представник, дов. №112-15 від 14.01.2013р.;
відповідача - Кривцун В.А., представник, дов. №01-4/03 від 08.01.2013р., Польща Н.Ю., нач. юр. відділу, дов. №01-4/02 від 04.01.2013р.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.
Міське комунальне підприємство "Херсонтеплоенерго" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" про стягнення з останнього 1606564 грн., з яких: 1562714,24 грн. - основний борг за лютий - квітень 2012 р., 7151,93 грн. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 36698,52 грн. 3% річних.
Позовні вимоги з посиланням на Закон України "Про здійснення державних закупівель", ст.ст. 509, 526, 625 ЦК України та ст.ст. 175, 193 ГК України мотивовані тим, що відповідач не виконав зобов'язання з оплати наданих послуг транспортування теплової енергії в лютому, березні та квітні 2012 р., що виникли з фактичних правовідносин сторін.
Відповідач заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що за відсутності договору не має встановленого тарифу на послуги транспортування теплоенергії, отже позивачем розрахунок основного боргу виконаний на приблизних даних, що є порушенням ЗУ "Про теплопостачання", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", Постанови Кабінету Міністрів України № 869 від 1.06.11р. та Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, затвердженого Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики /НКРЕ/ України від 17.02.2011р. за № 242.
Відповідачем було заявлено клопотання від 06.02.2013 року про зупинення провадження у справі до розгляду Одеським апеляційним господарським судом справи №5024/1446/2012 за позовом міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" звернулось до публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" про стягнення з останнього 1606564 грн.
Вказане клопотання судом відхиляється виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядалися іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК).
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Відповідачем не доведено суду пов'язаності даної справи зі справою №5024/1446/2012.
Крім того, рішення господарського суду Херсонської області від 17.12.2012 року у справі №5024/1446/2012 набрало законної сили 07 лютого 2013 року у зв'язку із залишенням його без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду.
Отже, підстави для зупинення провадження у справі відсутні.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
Як вбачається з матеріалів справи з метою забезпечення належного утримання та сталої роботи в опалювальний період теплових мереж та центральних теплових пунктів, рішенням Херсонської міської ради № 431 від 25.11.2011 р. (а.с.10) було надано згоду на розірвання з 01.12.2011 р. договору управління комунальним майном від 25.06.2007р. №30у, укладеного між Херсонською міською радою та ТОВ "Херсонтепломережі" та передано до господарського відання МКП "Херсонтеплоенерго" об'єкти згідно із актом інвентаризації та актом приймання-передачі теплотрас, які знаходились в управлінні ТОВ "Херсонтепломережі".
Відповідно до рішення Херсонської міської ради №579 від 24.02.12р. означені об'єкти за актами інвентаризації від 10.02.12р. вилучено у МКП "Херсонтеплоенерго" та передано в управління ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль". Пунктами 3, 5 вказаного рішення вирішено укласти від імені Херсонської міської ради з ПАТ "Херсонська ТЕЦ" договір управління майном, а МКП "Херсонтеплоенерго" та зобов'язано прийняти об'єкти зі складанням актів прийняття-передачі.
Проте, на час розгляду справи об'єкти через які здійснюється транспортування теплової енергії не передані відповідачу.
Матеріалами справи підтверджено і відповідачем не заперечується той факт, що в лютому, березні та квітні 2012 р. експлуатацію теплових мереж та теплових пунктів для транспортування теплової енергії до житлових будинків споживачів в опалювальний період 2012 р. здійснював позивач, який з метою недопущення зриву опалювального сезону 2011-2012 р. транспортував теплову енергію, що поставляв відповідач для забезпечення опалення споживачів міста (населення та закладів соціальної сфери міста). Між позивачем та відповідачем письмовий договір на транспортування теплової енергії не укладався і акт приймання послуг відповідачем не підписано з посиланням на відсутність легітимно встановленого тарифу на послуги позивача.
Між тим, рішенням Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 27.12.2010 р. №736 (а.с. 25) у відповідності до Закону України "Про теплопостачання", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", затверджено тариф для ТОВ "Херсонтепломережі", яким надавались означені послуги до 01.12.11р., в розмірі економічно обґрунтованих витрат на транспортування теплової енергії виробництва ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" - 82,09 грн./Гкал., отже використання його позивачем є цілком обґрунтованим.
Таким чином, МКП "Херсонтеплоенерго" надало відповідачу послуги із транспортування теплової енергії в лютому 2012 р. на суму 703788,89 грн., березні 2012 р. на суму 690087,17 грн. та квітні 2012 р. на суму 168838,18 грн., а всього вартістю 1562714,24 грн. що підтверджується калькуляцією фактичної вартості послуг із транспортування теплової енергії виробництва ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" (а.с. 11-13), та відповідними рахунками на оплату №1601 від 28.02.2012 р., №1602 від 29.03.2012 р., №1603 від 30.04.2012 р. (а.с. 17-19).
Відповідач надані послуги із транспортування теплової енергії в лютому, березні та квітні 2012 р. не оплатив.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але породжують цивільні права та обов'язки не лише на підставі договорів та інших правочинів, а і на підставі інших юридичних фактів, яким і є факт споживання послуг транспортування теплової енергії.
У відповідності зі ст.ст. 202, 205 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
В силу ст .207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Поняття зобов'язання та підстави його виникнення встановлені ст.509 ЦК України, згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Аналіз фактичних обставин справи в сукупності з наведеними нормами права свідчить про те, що між сторонами виникли господарські відносини, що породили взаємні зобов'язання, а саме: зобов'язання позивача з надання відповідачу послуг з транспортування теплової енергії та зобов'язання відповідача оплатити спожиті послуги позивача.
До спірних правовідносин підлягають застосування положення діючого законодавства щодо взаємовідносин купівлі-продажу. Так, у відповідності зі ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
З обставин справи також випливає, що між сторонами не був встановлений строк виконання відповідачем свого зобов'язання щодо оплати вартості спожитих послуг, у зв'язку з чим до спірних правовідносин слід застосовувати положення ч. 2 ст. 530 ЦК України, згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивачем на адресу відповідача була направлена вимога від 25.09.2012 р. за №2226-15 про здійснення оплати боргу в сумі 1 815 994 грн. 90 коп., яка отримана відповідачем 27.09.2012р. Відповідач повинен був здійснити оплату товару у семиденний строк від дня отримання вимоги, тобто до 04.10.2012 р., чого зроблено не було.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення містить ст. 193 ГК України.
Аналіз вищевикладених обставин справи свідчить про те, що відповідач не виконав своїх зобов'язань з оплати вартості спожитих послуг. Доказів оплати послуг суду не надано. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 1562714,24 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення 7151,93 грн. інфляційних втрат та 36698,52 грн. 3% річних судом встановлено наступне.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з розрахунку боргу з урахуванням індексу інфляції наданого позивачем до позовної заяви, його здійснено за період з 01.02.2012 р. по 30.09.2012 р. Проте, як було зазначено вище відповідач зобов'язаний був здійснити оплату послуг до 04.10.2012 р., отже прострочення оплати позивачем послуг виникло з 05.10.2012 р.
Враховуючи наведене, інфляційні втрати за період до виникнення прострочення оплати розраховані позивачем безпідставно. У зв'язку з цим позовні вимоги в частині стягнення 7151,93 грн. інфляційних втрат задоволенню не підлягають.
Крім того, 3% річних можуть бути також нараховані лише з 05.10.2012 р. А тому позивачем безпідставно здійснено їх нарахування починаючи з 01.03.2012 р. по 31.12.2012 р.
За здійсненим судом розрахунком сума 3% річних за період з 05.10.2012 р. по 31.12.2012 р. становить 11272,04 грн.
За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню - до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 1562714,24 грн. основного боргу та 11272,04 грн. 3% річних. В задоволенні решти позову має бути відмовлено.
Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (73036, м. Херсон, Бориславське шосе, 1, р/р невідомий, код ЄДРПОУ 00131771) на користь міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" (73019, м. Херсон, Острівське шосе, 1, код ЄДРПОУ 31653320) 1562714,24 грн. боргу, 11272,04 грн. 3% річних, 31479,73 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. В задоволенні решти позову відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 14.02.2013 р.
Суддя Л.І. Александрова